Кирило Буданов, Василь Малюк, Михайло Федоров, Денис Шмигаль, Сергій Кислиця - все це люди, які досить давно працюють у команді президента України Володимира Зеленського та показали успіх у роботі - на напрямках, за яким вони були закріпленні. Втім, на початку нового року, 2 січня, Зеленський почав стрімке кадрове перезавантаження в силовому блоці та структурах влади й переведення цих людей на інші посади. З чим це пов'язано?

Зміни в силовому блоці та у структурах влади, й до чого тут переговори про мир

Це не вперше Зеленський проводить кадрові перестановки. Частково він вже кілька разів за свою каденцію пробував оновити владну вертикаль. Досі це були більш точкові зміни. Зараз президент вдався до масштабних перестановок. Київський політолог Микола Давидюк припускає, що перестановки в силовому блоці спричинені не стільки внутрішнім бажанням президента, скільки зовнішніми чинниками. "Десь прохання Заходу, десь вимога часу на полі бою, а десь внутрішні політичні корупційні скандали. Треба було гасити хоч якось", - сказав Давидюк у розмові з DW.

Сам президент заявляє, що оновлення кадрів обумовлене переговорами, які веде Україна з США та європейськими партнерами про припинення війни. "У нашої країни є два шляхи. Перший - менш болісний, мирний і дипломатичний, і саме він для мене є пріоритетним, адже ми хочемо завершити війну. Ми ведемо дипломатію й розуміємо, що дуже близькі до результату. Але якщо Росія заблокує цей процес, а наші партнери не змусять її зупинити війну, залишиться інший шлях - захищатися. І в такому разі нам знадобляться свіжі сили, тому я паралельно запускаю перезавантаження всіх структур на всяк випадок", - сказав президент України Володимир Зеленський під час брифінгу 3 січня. 

Зеленський: "Я особисто займатимуся ротаціями всіх керівників"

Зеленський називає увесь запущений нині процес змін ротацією. Керівник Головного управління розвідки міністерства оборони (ГУР МО) Кирило Буданов вже звільнений зі своєї посади та призначений на іншу - голови Офісу президента України. Його першим заступником став колишній заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця. ГУР МО очолив колишній керівник Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко. 

Також Зеленський запропонував першому віцепрем'єру, міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову очолити міністерство оборони, а нинішньому міністру оборони Денису Шмигалю стати першим віцепрем'єром, міністром енергетики. Наприкінці минуло року з цією посадою довелося розпрощатися Герману Галущенку, якого пов'язують зі справою НАБУ "Міндічгейт".

Хоча висування кандидатур на міністерські посади, окрім міністра оборони і міністра закордонних справ, це прерогатива Верховної Ради, але Зеленський зазначив, що надто довго чекав пропозицій від парламентарів на посаду міністра енергетики, тому сам визначив, хто очолить це міністерство.

Окрім цього, з посади голови Служби безпеки України (СБУ) йде Василь Малюк, під керівництвом якого це відомство провело низку успішних воєнних операцій, зокрема потоплення російського крейсеру "Москва", ураження кримського мосту, знищення російських літаків стратегічної авіації в рамках операції "Павутина" тощо. За звільнення й призначення міністрів та голови СБУ має ще проголовувати парламент. Відповідне голосування очікується 13 січня. Тим часом виконувачем обов'язків голови СБУ Зеленський призначив начальника Центру спецоперацій "А" СБУ Євгенія Хмару.

"Що стосується безпекового блоку та всієї правоохоронної системи, я особисто займатимуся ротаціями всіх керівників, - заявив Зеленський на брифінгу. - Хтось перебуває на посадах дуже довго, причини різні. З великою повагою до всіх, ми залишаємося однією командою. Більшість людей працюватимуть на інших високих позиціях, але заміни й ротації будуть обов'язково. Частина рішень ухвалюватиметься моїм підписом, частина через парламент, а окремі зміни потребуватимуть коригування законодавства". 

За словами президента, кадрове перезавантаження в уряді та силових структурах відбуватиметься до кінця січня, а потім він візьметься за перестановки у Збройних силах України.

Кадрові перестановки під тиском США?

Кадрові перестановки в українському силовому та політичному блоці могли бути й проханням з боку Сполучених Штатів. Принаймні цього не виключає експерт-міжнародник з питань Північної Америки та Великобританії аналітичного центру "Українська призма" Олександр Краєв. За його словами, хоча наразі й немає підтверджень того, що Вашингтон напряму вимагав звільнення або усунення керівників українського силового блоку, зокрема ГУР чи СБУ, але певні дискусії щодо ролі окремих фігур цілком могли відбуватися. "Ми не можемо точно відстежити, чи було таке прохання і чи воно реально вплинуло на ухвалені рішення. Американці загалом по-різному ставилися до керівників українського силового сектору. Роботу ГУР у розвідспільноті США сприймали з повагою. Але на політичному рівні в США його ініціативність і провокативність не завжди сприймалися позитивно", - прокоментував експерт у розмові з DW.

Краєв припускає, що ключовим мотивом перестановок може бути прагнення президента Зеленського посилити контроль над силовим блоком в умовах затяжної війни та відсутності реальної перспективи швидких виборів. "Переведення Буданова в Офіс президента можна розглядати як спробу більш ручного управління силовим сектором. У разі продовження війни владі доведеться ухвалювати непопулярні рішення, і для цього потрібна уніфікована вертикаль. У цьому сенсі Буданов може бути корисним і для переговорів, і для сценарію продовження війни, але в різних ролях", - вважає експерт. На його думку, таке рішення президента обумовлене саме двома сценаріями розвитку подій: або посилення переговорного треку з позиції сили, або підготовку до тривалого воєнного протистояння. 

Професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань вважає, що Зеленський взявся за очищення владної вертикалі, аби відновити свій контроль за ситуацією як у середині країни, так і на зовнішньому напрямку після звільнення з посади керівника Офісу президента Андрія Єрмака внаслідок корупційного скандалу.

"На Єрмаку було зав'язано дуже-дуже багато: від внутрішніх процесів до переговорів з США. Зараз Зеленський намагається показати, що він контролює ситуацію, що він посилює свою команду і без Єрмака точно гірше не буде. Україні зараз потрібна мобілізація ресурсів. Це пов'язано насамперед зі складною ситуацією на фронті та зовнішньою ситуацією. Необхідно послати нові сигнали і суспільству, і нашим партнерам", - зазначив Гарань в коментарі DW.

"Лава запасних у Зеленського дуже обмежена"

Але які саме сигнали можуть надійти від масштабних кадрових змін, ініційованих Володимиром Зеленським, адже це ті самі люди, з тими самими компетенціями, але на нових посадах? Експерти вказують на те, що Зеленському насправді немає з кого особливо вибирати зараз, оскільки президент має обмежене коло людей, яким він довіряє і які готові з ним працювати. "Лава запасних у Зеленського дуже обмежена", - констатує політолог Гарань. На його думку, президент має п'ять-шість ефективних менеджерів, які змушені закривати всі проблемні місця.

Тим часом Зеленський повідомив, що зустрічався з колишнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, якого звільнили у вересні минуло року, і що вони обговорюють подальшу співпрацю. "Радий, що Дмитро в команді України, і ми домовилися визначити напрями подальшої взаємодії", - написав Зеленский у соцмережах. Українські ЗМІ пишуть, що Кулеба може отримати посаду в Службі зовнішньої розвідки.

Політолог Давидюк вважає, що Володимир Зеленський звик працювати з кадрами у парадигмі своєї колишньої акторської професії. "Він насправді не викидає цих людей із системи. Є певний акторський склад, який грає свої ролі. Зараз він просто міняє їм ролі, але актори залишаються ті самі. Перехід із СЗР у ГУР або з ГУР до Офісу, з СБУ в РНБО чи СЗР - це не заміна кадрів, а зміна ролей", - наголошує Давидюк.

Доктор політичних наук Петро Олещук з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у свою чергу, вважає, що пропри обмеженість кадрових ресурсів Зеленський навряд чи запропонує долучитися до його команди представникам опозиції. "Зараз це буде команда президента, ті самі люди, просто на інших позиціях. Опозиція, попри риторику, навряд чи зацікавлена заходити у владу в нинішніх умовах", - підсумував аналітик.