Після руйнування греблі Каховської ГЕС Каховське водосховище, загальна площа якого становила 2155 квадратних кілометрів, почало стрімко зменшуватися і у жовтні минулого року досягло мінімальних показників по об'єму води та площі, яка на той момент склала 193 квадратних кілометри, тобто дев'ять відсотків від початкової площі водосховища. Однак за рік ситуація змінилась. Каховське водосховище не тільки не пересохло, а й почало стрімко наповнюватися водою. За даними Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, на сьогодні водою вкрито до 40 відсотків колишньої акваторії водосховища, об'єм води зріс приблизно вчетверо. 

"По супутникових знімках видно, що від лютого цього року вода почала стрімко з'являтися. Особливо процес інтенсифікувався в березні. Це пов'язано з сезонністю, коли випадає висока кількість опадів, тане сніг і були скиди води з інших водосховищ вище по каскаду Дніпра. Хоча, звісно, об'єми не ті, що були до підриву ГЕС, і глибини не ті, але вода у водосховищі є", - розповів DW завідувач лабораторії геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон.

Вода до Каховського водосховища повертатиметься щороку

Утім, за його словами, влітку, коли встановиться спека, рівень води у водосховищі падатиме через випаровування, і значна його частина знову осушуватиметься. Така циклічність повторюватиметься щороку, тому подальше використання водосховища потрібно планувати, виходячи з цього. Разом з тим, є окремі частини водосховища, які не заповнюються навіть за сезонного підняття рівня води. На таких частинах вже спостерігається заліснення, де дерева досягли більше трьох метрів у висоту. На думку науковця, якщо війна затягнеться і статус-кво Каховського водосховища не зміниться, то близько п'яти відсотків площі водойми за відсутності активних бойових дій можна буде рекультивувати й використовувати в сільському господарстві. "Десь п'ята частина водосховища точно буде заростати лісом і майже ніколи не підтоплюватиметься. А понад 50 відсотків площі водойми будуть регулярно, у певні періоди, підтоплюватись водою. І для якихось нових цілей - сільського господарства чи відновлення природних систем - його використовувати буде не можна", - зауважує Сергій Гапон.

Вчені міркують, що робити з Каховським водосховищем

Науковці НАН України вже розробляють кілька варіантів подальшого використання Каховського водосховища, виходячи з економічних та соціальних  потреб. Одна з умов - це збереження культурної спадщини, яку дослідники відкривають після катастрофи на дні водойми. "Один з варіантів - залишити все, як було сто років тому, не відновлювати греблю та ГЕС, як дехто пропонує. Але розрахунки показують, що води буде занадто мало, аби можна було ефективно впроваджувати сучасне сільське господарство з глибокою переробкою зерна та продавати закінчений продукт. А саме цього хочуть люди, які живуть на тих територіях та залишилися без роботи після підриву Каховської ГЕС", - сказав DW директор українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Володимир Осадчий.

Ще один з варіантів, який розглядається, - зробити дамбу на річці Конка, яка є лівою притокою Дніпра, аби залишити 500 квадратних кілометрів природного формування ландшафту, яким він був до побудови Каховської ГЕС та греблі. Однак цей варіант має свої мінуси, зазначає Осадчий. "Там - глобальні зміни клімату. Вода річки Конка дуже солена. Вміст солі - три грами на літр води, тому вона не придатна для питного водопостачання та поливу. А ґрунти, відповідно, через посуху не придатні для використання", - підсумовує науковець.

Третій варіант, який розглядають вчені, - поновити Каховську ГЕС та греблю після закінчення війни та знову повністю заповнити водосховище дніпровською водою. На переконання Володимира Осадчого, це найбільш прийнятний варіант для того, аби південний регіон міг розвиватися з огляду на доступ людей до питної води та можливості меліорації.

Питна вода - критичне питання для жителів півдня України

Наразі питання з питною водою вдалося вирішити лише частково - та й то тільки на підконтрольній уряду території. За словами Сергія Гапона, супутникові знімки показують, що Північнокримський канал, який живився з Каховського водосховища, повністю пересох, тож населення Криму залишилося без води, а аграрії Херсонської області - без зрошення. Натомість Каховський канал, який живив прісною водою Приазов'я в Херсонській та Запорізькій областях, пересох частково. "Частина Каховського каналу наповнена водою, проте пити цю воду небезпечно. Через застійні процеси, коли немає протоку, можуть розвиватися інфекційні хвороби. Найбільше нестачу води відчувають люди на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей", - констатує Гапон. Він зазначає, що люди на окупованих територіях у південних областях та Криму наразі залежать від опадів, яких там і так обмаль.

Жителі лівобережної частини Херсонської області, яка перебуває під окупацією РФ, на умовах анонімності розповіли DW, що окупаційна влада ще у травні обмежила людей у споживанні питної води з Каховського каналу, запровадивши жорсткі графіки та ліміти. Люди змушені розконсервовувати чи пробивати свердловини у пошуках питної води, однак водні горизонти з питною водою там надзвичайно засолені.

Читайте також: У пошуках питної води для півдня України