Оттава та Лондон запровадили санкції проти режиму Лукашенка
Аніта Вінкельмаєр
29 вересня 2020 р.
Великобританія внесла до "чорного списку" вісьмох представників режиму Олександра Лукашенка, Канада - одинадцятьох. Серед них - син Лукашенка, глава президентської адміністрації та інші високопосадовці.
Реклама
Лондон і Оттава запровадили у вівторок, 29 вересня, санкції проти президента Білорусі Олександра Лукашенка, його сина та низки високопосадовців Білорусі, яким закидають причетність до фальсифікації президентських виборів і насильницького придушення мирних протестів. Великобританія внесла до "чорного списку" вісьмох представників режиму Лукашенка (включно з самим правителем Білорусі), Канада - одинадцятьох, повідомляє інформагенція Reuters. Зокрема, серед тих, проти кого запровадив санкції Лондон, - глава адміністрації Лукашенка, міністр внутрішніх справ та двоє його заступників. Санкції означають заборону в'їзду та замороження активів.
Міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб заявив, що Лукашенко повинен "заплатити" за порушення прав людини і фальсифікацію виборів. "Ми просто не можемо мати ситуацію, коли подібні до Олександра Лукашенка і, чесно кажучи, Володимира Путіна вважають, що нехтування правами людини й фальсифікація виборів може їм минутися без притягнення до відповідальності", - цитує міністра Reuters.
Міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань зазначив: "Канада не буде мовчки спостерігати, як уряд Білорусі продовжує систематично порушувати права людини і не демонструє жодних ознак того, що вони справді хочуть знайти вихід шляхом переговорів із опозиційними групами".
Очікується, що санкції проти Білорусі запровадить і ЄС. Донині главам МЗС ЄС не вдалося ухвалити це рішення. Рішення має бути ухвалене одноголосно. Санкції заблокував Кіпр. Кіпр вимагає обмежувальних заходів проти Туреччини через ведення розвідки газу у спірних водах східного Середземного моря.
Тепер санкції щодо режиму Лукашенка розглянуть глави держав і урядів ЄС на саміті 1-2 жовтня.
Протести в Білорусі
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту проти офіційних результатів виборів президента, згідно з якими переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. Він обіймає посаду глави держави з 1994 року. Опозиція не визнала оголошених владою підсумків виборів і вважає їх сфальсифікованими.
Реклама
Офіційні результати виборів президента Білорусі не були визнані главами держав і урядів країн ЄС. Європарламент приєднався до офіційної позиції ЄС щодо президентських виборів у Білорусі. Виходячи з цього, він "не визнаватиме Олександра Лукашенка президентом Білорусі після того, як його нинішній термін перебування на посаді завершиться". У резолюції Європарламенту зазначається, що нинішній термін президентських повноважень Лукашенка триватиме до 5 листопада 2020 року. Європарламент також визнав Координаційну раду білоруської опозиції представником білоруського народу.
Минулого тижня в Мінську таємно провели інавгурацію Лукашенка. Координаційна рада закликала білорусів до "безстрокової акції непокори".
Протести в Білорусі: сотні затриманих на "Марші героїв" і барикади в Мінську
Понад 400 людей затримали в Мінську 13 вересня під час акцій протесту, в яких взяли участь понад 150 тисяч мітингувальників. Вони скандували "У нас тут сила!" та вимагали звільнити Марію Колесникову.
Фото: picture-alliance/dpa/AP
"Марш героїв" іде в гості до Лукашенка
Недільний "Марш героїв" 13 вересня зібрав близько 150 тисяч учасників. Із середмістя Мінська протестувальники планували дійти до передмістя - району "Дрозди", де живе керівництво Білорусі. Силовики не пустили колону - встановили загорожувальний щит на дорозі й почали затримання протестувальників.
Фото: Reuters/Tut.By
Путін "допомагає" Лукашенку
На тлі масових протестів Росія відправила до Білорусі 300 бійців Псковскього гвардійського з'єднання ВДВ. Офіційно - на навчання на полігоні в Західній Білорусі. Тим часом Володимир Путін запросив Олександра Лукашенка на переговори до Сочі 14 вересня. За даними Bloomberg, російський президент готуватиме "бацьку" до передачі влади.
Фото: Reuters/Tut.By
Автозаки, бронетехніка, військові вантажівки
Зупинити "Марш героїв" силовики намагалися за допомогою техніки: до центру Мінська в неділю стягнули бронетехніку та військові вантажівки. Бійці ОМОНу та невідомі в балаклавах силою затягували людей до автозаків ще до початку акції.
Фото: Reuters/Tut.By
Закрите метро, відключений інтернет
Влада наказала операторам мобільного зв'язку відключити мобільний інтернет, також були закриті деякі станції метро та підземні переходи. А силовики заздалегідь перекрили площу Незалежності та околиці, звідки мав вирушити "Марш героїв". Утім, мітингувальників ці заходи не зупинили - вони зібралися в колони й рушили до президенської резиденції.
Фото: picture-alliance/AP Photo/TUT.by
У Мінську зводили барикади
У Мінську ввечері 13 вересня з'явилися перші барикади: протестувальники зводили їх із водоналивних блоків та інших підручних матеріалів на проїжджій частині. У Слідчому комітеті Білорусі попередили, що за ці дії мітингарям загрожує не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.
Фото: picture-alliance/dpa/V. Sharifulin
Жінки Білорусі - серце протесту
Субота - "жіночий" день для білоруських протестувальників. 12 вересня тисячі жінок вимагали звільнити одну з лідерів опозиції - Марію Колесникову. Скандували "Поверніть нашу Машу". Влада заявила, що акція - несанкціонована, й невдовзі після початку розпочала затримувати учасниць.
Фото: picture-alliance/TASS/N. Fedosenko
Найгучніший марш жінок
Ходу 12 вересня називають однією з найемоційніших і найголосніших. Із біло-черво-білими прапорами на плечах, близько десяти тисяч жінок зверталися до чоловіків-силовиків. В анонсі акції вони заявили, що мета акції - "нагадати чоловікам в силових структурах про те, що кров невинних з погон не відмиє жодна домогосподарка".
Фото: picture-alliance/dpa/A. Maishev
Гуртом і ОМОН бити можна
Деякі жінки намагалися блокувати мікроавтобуси із затриманими, зривати балаклави із силовиків і чіплялися руками за руки інших учасниць, щоби таким чином захистити інших протестувальниць від затримань. Під час сутичок із силовиками, до автозаків потрапили й журналісти, зокрема, телеканалу "Белсат".