Шольц: Тактика випаленої землі не допоможе РФ виграти війну
Ольга Лебедєва | Євгенія Наконечна
20 жовтня 2022 р.
Канцлер Німеччини назвав воєнним злочином атаки РФ на об'єкти критичної інфраструктури України за допомогою іранських дронів і повідомив про плани провести до весни навчання до п'яти тисяч українських військових.
Реклама
Канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) різко засудив російські атаки українських об'єктів критичної інфраструктури з використанням бойових дронів. Це воєнний злочин, який не досягне своєї мети, заявив він у четвер, 20 жовтня, виступаючи у Бундестазі.
"Така тактика випаленої землі не допоможе Росії виграти війну. Вона лише зміцнює рішучість і завзятість України та її партнерів", - наголосив він.
За словами Шольца, "російський бомбовий і ракетний терор є зрештою вчинком, здійсненим із відчаю, так само як і мобілізація на війну російських чоловіків".
У жовтні Росія суттєво активізувала удари по Україні за допомогою іранських безпілотників. 18 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що за тиждень були зруйновані 30 відсотків електростанцій.
ФРН навчить до весни до п'яти тисяч українських військових
На думку німецького канцлера, тероризуючи Україну, погрожуючи світові застосуванням ядерної зброї, президент РФ Володимир Путін хоче посіяти страх і розколоти єдність Заходу. Водночас Європа та міжнародні альянси, на переконання Шольца, сильніші, ніж будь-коли. "І ми будемо підтримувати Україну доти, доки це буде необхідно", - запевнив він.
Шольц також заявив про плани Німеччини навчити до весни 2023 року українську бригаду чисельністю до п'яти тисяч військовослужбовців. "Тим самим ми підкреслюємо нашу готовність постійно працювати над створенням сильної української армії, пліч-о-пліч з нашими партнерами", - зазначив він.
17 жовтня міністри закордонних справ країн Європейського Союзу схвалили рішення про спільну місію з навчання 15 тисяч українських солдатів. Одним із двох головних місць підготовки військових Збройних сил України буде Німеччина.
Реклама
Шольц заявив про провал спроб газового шантажу РФ
Крім того, Шольц заявив про провал спроб Кремля чинити тиск на Німеччину та Європу за допомогою обмежень у постачанні енергоносіїв. "Путін сподівався шантажувати нас, перекривши газовий кран, але й тут він прорахувався", - зазначив він. Канцлер запевнив, що Німеччина вжила необхідних заходів, підготувавшись до майбутнього зимового сезону. Він назвав "великим досягненням" заповнення газосховищ на 95 відсотків ще до встановленого строку 1 листопада.
На тлі війни в Україні та запроваджених щодо РФ санкцій російський монополіст "Газпром" в односторонньому порядку припинив експорт газу до низки європейських країн. У Євросоюзі вживають заходів для якнайшвидшої відмови від російського газу. 19 жовтня очільниця Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) заявила, що за вісім місяців вдалося замістити дві третини газу з РФ.
Атомна енергетика в Німеччині - від любові до ненависті
Спершу німці були в захваті від атомної енергетики, а після - оголосили їй війну. Через енергетичну кризу АЕС у Німеччині зможуть працювати на кілька місяців довше. Історія атомної енергетики у ФРН - в галереї DW.
Фото: Julian Stratenschulte/dpa/picture alliance
"Атомне яйце" - перший реактор
Перший атомний реактор у Німеччині запустили наприкінці 1957 року в Гархінгу поблизу Мюнхена. "Атомне яйце", як прозвали реактор Технічного університету Мюнхена через його форму, став символом атомних досліджень повоєнної Німеччини. Дослідницький реактор зупинили в 2000 році - він перестав відповідати науковим вимогам.
Фото: Heinz-Jürgen Göttert/dpa/picture-alliance
Початок епохи АЕС
За три роки після запуску "атомного яйця" атомну енергію вперше почали застосовувати в цивільних цілях. Перша АЕС у Німеччині в місті Каль на Майні почала виробляти електрику 1961 року. Згодом з'явилися потужніші електростанції, як Гундреммінген (на фото), яку запустили в 1966 році. Мирне використання атома вважається надійним внеском у виробництво електроенергії - поки що.
Фото: Michael Bihlmayer/CHROMORANGE/picture alliance
Початок руху проти атомної енергії
Нафтова криза 1973 року дала додатковий поштовх розвиткові атомної енергетики. Але дух часу змінювався. Серед населення дедалі гучнішими стають сумніви у начебто чистоті такої енергії. Опір зростає. Під час протестів проти будівництва АЕС Брокдорф на півночі Німеччини, починаючи від 1976 року, неодноразово доходило до серйозних сутичок між демонстрантами та поліцейськими (на фото - 1981 рік).
Фото: Klaus Rose/imago images
Символ опору атомній енергетиці
Німецькі захисники довкілля об'єдналися під уже легендарним символом червоного усміхненого сонечка на жовтому тлі з надписом: "Атомна енергія? Ні, дякую". З середини 1970-их цей логотип став повсюдним. Ідея походить з Данії, її авторка - студентка економіки. Слоган поширився по всьому світу.
Фото: Tim Brakemeier/dpa/picture-alliance
Шок після Гаррісберга та Чорнобиля
Страх ядерної загрози перетворився на жахливу реальність: 28 березня 1979 року на АЕС Три-Майл-Айленд поблизу Гаррісберга в США сталася серйозна аварія. Сім років потому, 26 квітня 1986 року, світ став свідком найбільшої атомної катастрофи в історії людства в українському Чорнобилі. Радіоактивна хмара пройшла через всю Європу. Чорнобиль став символом атомної небезпеки.
Фото: Zufarov/AFP/Getty Images
Народження нової партії
1980 року в Західній Німеччині з'явилася нова партія - Зелені. Біля її витоків - ліві, борці за мир, захисники довкілля та противники атомної енергетики. Вже за кілька років вона змогла потрапити в парламент - цю подію в 1983 тодішні лідери партії відзначили маршем до будівлі Бундестагу в Бонні. Один із пунктів програми партії - боротьба з атомною енергетикою.
Фото: AP/picture alliance
Вакерсдорф - трагедія та тріумф водночас
У баварському Вакерсдорфі мали побудувати центральну фабрику з метою переробляти використані стрижні ядерних реакторів на нові. Під час сутичок навесні 1986 року кілька противників будівництва та один працівник силових структур загинули, сотні людей зазнали поранень. Наприкінці травня 1989 року будівництво зупинили. Перший тріумф німецького руху за захист довкілля.
Фото: Istvan Bajzat/dpa/picture alliance
Протест проти складу атомного сміття
Горлебен у Нижній Саксонії став символом боротьби з радіоактивними відходами. Тут протягом наступним десятиліть повинно зберігатися радіоактивне сміття - поки не з'явиться кінцевий склад. 24 квітня 1995 року перший потяг з відходами рушив до Горлебена. Активісти почали прив'язуватися до залізничних рейок. Перші баки з радіоактивними відходами дісталися Горлебена наприкінці листопада 2011 року.
Фото: BREUEL-BILD/picture alliance
Уряд Шредера планує відмовитися від атома
Лівоцентристська коаліція у складі Соціал-демократичної партії Німеччини та Зелених на чолі з канцлером Ґергардом Шредером 2001 року вирішила відмовитися від атомної енергії. Усі 19 німецьких АЕС мали б відключити до 2021 року. Та вже в 2010 році уряд Анґели Меркель скасував домовленість та вирішив подовжити термін використання АЕС.
Фото: picture alliance
Фукусіма - поворотний момент
Десятиліттями захисники довкілля Німеччини протестують проти АЕС. Але про далекосяжні наслідки після Гаррісберга і Чорнобиля змогла подбати лише чергова ядерна катастрофа - на японській АЕС Фукусіма 11 березня 2011 року. На німецьку політику в галузі атомної енергетики ядерна катастрофа мала ще більші наслідки, ніж у Японії.
Фото: NTV/NNN/AP/dapd/picture alliance
Меркель просуває енергетичну реформу
За місяць після Фукусіми Анґела Меркель неочікувано для багатьох оголосила про енергетичну реформу. До кінця 2022 року всі атомні реактори в Німеччини має бути зупинено. 30 липня 2011 Бундестаг в поіменному голосуванні (на фото) ухвалив новий енергетичний закон.
Фото: Michael Kappeler /dpa/picture alliance
Відключення атомного реактора
АЕС Брокдорф роками була в центрі гострих протестів. Після майже 35 років роботи - наприкінці 2021 року - її відключили від мережі. Реактор мав потужність близько 1400 мегават. Співробітник перевіряє пункт контролю та управління АЕС.
Фото: Christian Charisius/dpa/picture alliance
Святкування завершення епохи АЕС
Противники атомної енергетики досягли мети й святкують завершення епохи бенгальськими вогнями, стоячи перед АЕС Гронде. Після 37 років роботи цей реактор у Нижній Саксонії було остаточно відключено від мережі.
Фото: Julian Stratenschulte/dpa/picture alliance
Оманлива ідилія
Де ще вчора одне одного гатили активісти та поліцейські, нині мирно пасуться вівці. Територія відключеної АЕС Брокдорф виглядає як ідилія. Тож все, з атомною енергетикою покінчено? Ні. Адже Німеччина хоче звільнитися з-під енергетичної залежності від Росії та її президента Путіна, який сам вирішує, коли перекривати газ, а коли відкривати газовий кран.
Фото: Georg Wendt/dpa/picture alliance
Тріщини в урядовій коаліції Німеччини
Саме тому в нинішньому німецькому уряді довго дискутували щодо продовження роботи трьох АЕС, що досі працюють. Дискутували і сварилися, адже міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП) хотів відродження атомної енергетики, натомість міністр економіки та клімату Роберт Габек (Зелені) - лишити лише дві АЕС, але й їхню роботу уможливити лише до середини квітня та лише в разі потреби.
Фото: Michael Kappeler/picture alliance/dpa
Владне слово канцлера
Суперечка між лібералами та Зеленими стає випробуванням для уряду. Через це канцлер Олаф Шольц уперше з початку роботи уряду скористався правом на визначення принципів політики уряду. За його рішенням, АЕС у Німеччині можуть працювати після 31 грудня, але максимум до середини квітня 2023 року. Відповідні зміни до закону має ще підтримати Бундестаг.