"В ім'я нашої країни, в ім'я Німеччини я й далі робитиму все. І для цього я прошу вас, дорогі громадянки і громадяни, про довіру". Такими словами канцлер  Олаф Шольц  (Olaf Scholz) закінчив свій виступ 16 грудня під час парламентських дебатів за внесеною ним пропозицією поставити на голосування у Бундестазі питання довіри собі.

Як до його прохання поставляться німецькі виборці, стане зрозумілим лише 23 лютого наступного року, коли в Німеччині, якщо все піде за планом, відбудуться дострокові парламентські вибори. Вони стали необхідні внаслідок розвалу урядової коаліції Шольца. Але  Бундестаг свій вотум уже виніс  цього понеділка. Канцлеру в довірі було відмовлено, на що він і розраховував.

Фіктивний вотум недовіри

До Олафа Шольца вотум про довіру канцлеру виносився на голосування до Бундестагу лише п'ять разів. При цьому лише у двох випадках цей інструмент застосовувався саме з метою, передбаченою німецьким Основним законом - стабілізувати чинний уряд, парламентська більшість якого опинилася під питанням.

Так зробив Гельмут Шмідт (Helmut Schmidt) у 1982 році, коли виникли сумніви щодо підтримки більшістю Бундестагу його згоди на розміщення в Німеччині американських ракет у рамках так званого "подвійного рішення" НАТО. А 2001 року винесений вотум довіри Ґергарду Шредеру (Gerhard Schröder) фактично став санкцією Бундестагу на його рішення взяти участь у війні в Афганістані.

Інші три рази вотум про довіру був фіктивним: канцлери виносили його на голосування в Бундестазі для того, щоб досягти негативного результату. Справа в тому, що тільки таким чином можна відкрити шлях до розпуску парламенту та проведення дострокових виборів. Шольц також поставив на голосування питання про довіру лише для того, щоб такої довіри не отримати, а отже - мати підстави просити федерального президента розпустити Бундестаг та призначити дочасне голосування.

Життя в Бундестазі било ключем

Зазвичай в передріздвяні дні  Бундестаг  виглядає осиротілим - кухарі, що нудьгують у їдальні, порожні просторі коридори, багато вільних місць на трибунах для преси і в залі пленарних засідань.

Цього грудневого понеділка життя в Бундестазі било ключем. У їдальні - довгі черги, багатолюдно в коридорах, битком у пленарному залі, і навіть на трибунах для преси вже за півгодини до початку засідання не було жодного вільного місця. Найбільш винахідливі журналісти заздалегідь заблокували для себе місця лептопами - так, як це роблять німецькі туристи на пляжах, резервуючи лежаки рушниками.

Передвиборні обіцянки канцлера

Голосування про довіру канцлеру передували двогодинні дебати. Відкрив їх канцлер. Протягом майже півгодини він пояснював причини, через які розвалилася його урядова коаліція, лаяв звільненого ним з посади міністра фінансів лідера ліберальної  ВДП Крістіана Лінднера  (Christian Lindner), назвавши його "недостатньо морально зрілим", хвалив те, що встиг зробити його уряд, відстоював свій курс щодо України.

Але головне - роздавав передвиборчі обіцянки: знизити ПДВ на продукти харчування з 7 до 5 відсотків, підвищити мінімальний розмір оплати праці, будувати більше дитячих садків, гарантувати наявний рівень пенсій, інвестувати в модернізацію транспортної та енергетичної інфраструктури країни, щедро виділяти державні субсидії для залучення до Німеччини великих фірм з-за кордону, зміцнювати обороноздатність.

Грошей на все це в скарбниці немає, і канцлер дав зрозуміти, що має намір, як він висловився, "реформувати" закладене в конституцію країни так зване "боргове гальмо". Тобто, наступний німецький уряд, якщо його знову очолить Олаф Шольц, має намір збільшити державну заборгованість. Виступ канцлера супроводжувався сміхом і вигуками з місць, які своїми оплесками намагалися заглушити депутати його соціал-демократичної партії.

Боротьба за голоси виборців із трибуни Бундестагу

Лідер парламентської опозиції, кандидат у канцлери від консервативного блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), як, утім, і інші промовці, також скористався парламентською трибуною в передвиборчих цілях.

За його словами, канцлер залишає країну в ситуації найгострішої за весь час існування ФРН економічної кризи, обличчям якої Мерц назвав "зеленого" віцеканцлера, міністра економіки та захисту клімату Роберта Габека (Robert Habeck). Принципова ж відмінність підходу консерваторів від політики соціал-демократів - у ставленні до державної заборгованості.

Мерц виступає проти скасування "боргового гальма",  вважаючи неприпустимим покладати колосальний фінансовий тягар на прийдешні покоління. А необхідні бюджетні кошти він пропонує знайти за рахунок скорочення занадто щедрих, на його думку, соціальних допомог, а головне - завдяки прискоренню економічного зростання. А для цього, заявив Мерц, необхідно знизити податки на підприємців, дозволити працювати далі тим, хто досяг пенсійного віку, підвищити тривалість робочого тижня. У деяких інших країнах, за його словами, люди працюють на рік на 200 годин більше, ніж у Німеччині.

Під час дебатів було багато й особистих політичних дуелей: Шольц - проти Лінднера, Мерц - проти Габека, голова фракції СДПН Рольф Мютценіх (Rolf Mützenich) - проти Мерца, кандидатка правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" (АдН) Аліс Вайдель (Alice Weidel) - проти всіх, усі - проти АдН...

АдН, довіра Шольцу і ракети TAURUS

Бундестаг, як цього і домагався канцлер, більшістю голосів (394 із 717) відмовив йому в довірі. Щоправда, щоб діяти напевно, довелося вдатися до хитрощів: керівництво партії "Зелених", які залишилися в уряді Шольца, веліло своїм депутатам утриматися.

Річ у тім, що не було точно відомо, як проголосують праві популісти з "Альтернативи для Німеччини". Адже вони могли б заради потіхи проголосувати і "за" довіру канцлеру - щоб познущатися над ненависною їм партійно-політичною системою в Німеччині та німецьким парламентаризмом. І якби фракції обох правлячих партій - СДПН і "Зелених", а на додачу до них і депутати АдН - проголосували "за" довіру, то Шольцу довелося б досиджувати весь термін на чолі фактично недієздатного уряду меншості.

Утім, побоювання виявилися марними. Лише три депутати з фракції АдН висловили канцлеру довіру і один утримався. Крістіна Баум (Christina Baum) пояснила свій вотум довіри Шольцу його політикою щодо України і, зокрема, відмовою постачати Києву крилаті ракети TAURUS. Ця відмова, мовляв, стала на заваді ескалації конфлікту і залученню в нього Німеччини.

Читайте також: Партія Шольца виключила в своїй програмі постачання ракет Taurus Україні