Через два місяці після свого обрання на посаду канцлера ФРН Олаф Шольц відвідав Україну. Його перший візит до Києва пройшов під знаком загострення російсько-українського конфлікту.
Олаф Шольц (ліворуч) і Володимир Зеленський у КиєвіФото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance
Реклама
Кришталево ясний зимовий день у Києві, погляд сягає від могили Невідомому солдату далеко за Дніпро. Духовий оркестр ще раз проводить репетицію німецького національного гімну, солдат марширує урочистим стройовим кроком як на параді, але Олафа Шольца (Olaf Scholz) немає. Канцлер Німеччини запізнюється, урочиста церемонія покладання вінків відкладається.
Як з'ясувалось, Шольц одразу прибув до резиденції українського президента - Маріїнського палацу. Там програма візиту ще більше вибилася з графіку. На перемовини канцлера з Володимиром Зеленським була відведена одна година, проте розмова тривала більше двох.
Канцлер Німеччини Шольц прибув до КиєваФото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance
Імідж Німеччини в очах українців упродовж останніх тижнів дуже постраждав. Відмова Берліна постачати Україні зброю на тлі скупчення російських військ на кордоні та нерішучість з тим, щоб пожертвувати "Північним потоком-2", залишили у Києві враження, що ФРН не є надійним партнером.
Україна знову просить допомогти зброєю
На спільній пресконференції Володимир Зеленський згадав усі ці болючі пункти. "Ми обговорили питання запровадження комплексного пакету санкцій проти ймовірної агресії (Росії - Ред.). Моя позиція відома: найбільш дієвим підходом у стримуванні агресії є застосування превентивних сигналів. Для України дуже важливою є закупівля озброєння та військової техніки з використанням механізмів Агентства НАТО з підтримки та постачання. Це питання я також порушував", - повідомив президент України.
Під час зустрічі йшлося і про "Північний потік-2". Зеленський звернув увагу на те, що Україна та Німеччина мають різні підходи до газогону. "Наша позиція незмінна, ми розглядаємо "Північний потік-2" на сьогодні виключно через призму енергетичних загроз та загроз безпеці - для нас і для регіону. Ми чітко розуміємо, що це геополітична зброя, і тому Україна вимагає енергетичних гарантій і гарантій безпеки", - заявив Зеленський.
Шольц: Німеччина стоїть пліч-о-пліч на боці України
Олаф Шольц стоїть поруч з незворушним виразом обличчя. Після того, як йому було надано слово, німецький канцлер наголосив, що відвідує Україну у дуже серйозні часи. "Німеччина пліч-о-пліч стоїть на вашому боці", - запевнив він і вкотре заявив, що нова військова агресія Росії проти України матиме серйозні політичні, економічні та геостратегічні наслідки для Москви.
Шольцу (ліворуч) і Зеленському було про що поговоритиФото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance
Територіальна цілісність України не може бути предметом переговорів, наголосив канцлер ФРН. "У разі військової ескалації ми готові до далекосяжних і ефективних санкцій в узгодженні з нашими союзниками", - сказав Олаф Шольц. На уточнювальне запитання, про які саме обмежувальні заходи йдеться, Шольц лише зазначив, що Німеччина спільно з партнерами "в будь який день у змозі ухвалити відповідні рішення". Але зараз йдеться про те, щоб саме запобігти ескалації, додав він.
Шольц також згадав і ситуацію на Донбасі та Мінські угоди. "Президент ще раз запевнив під час нашої розмови, що надасть законопроєкти щодо особливого статусу, зміни до Конституції та виборчого права", - сказав канцлер ФРН.
Реклама
Готовність до "серйозного діалогу" з Росією
Очільник уряду ФРН також заявив про готовність до "серйозного діалогу з Росією про питання європейської безпеки". У зв'язку з цим він закликав Москву скористатись чинною пропозицією до діалогу, що надійшла від НАТО та США. Як зауважив Шольц, від Москви очікують "однозначних кроків для деескалації теперішньої напруги". Саме про це канцлер планує поговорити під час візиту до російської столиці, куди він вирушить 15 лютого.
На спільній пресконференції йшлося і про перспективу членства України в НАТО. Президент Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів, підкреслив: з боку України не було сигналів, що членство в НАТО більше не є її метою. "Я вважаю, що ми повинні рухатись тим шляхом, який ми обрали", - сказав Зеленський, додавши: "На цьому шляху найголовніше - щоб наша армія була потужною. А куди цей шлях доведе і коли - подивимось".
Шольц висловив здивування тим, що Росія зробила предметом переговорів членство України в НАТО, оскільки, за його словами, зараз це питання не перебуває на порядку денному. Водночас канцлер Німеччини додав, що принцип відкритих дверей НАТО не може бути предметом дискусії, а одна держава не може вказувати іншій, який вибір їй робити.
Канцлер ФРН запевнив у подальшій економічній підтримці України
Під час свого візиту до Києва Олаф Шольц також нагадав про економічну підтримку з Німеччини для України. "Жодна країна у світі за минулі вісім років так фінансово не підтримувала Україну, як Німеччина", - заявив канцлер ФРН. "За допомогою понад двох мільярдів доларів США ми зробили українську економіку більш стійкою і незалежною від іноземного впливу. І я можу вас запевнити у тому, що ми продовжуватимемо цю підтримку", - сказав Шольц. Канцлер Німеччини анонсував швидку виплату 150 мільйонів євро з уже наявної кредитної лінії, а також додаткові 150 мільйонів євро нового кредиту "для стабілізації економіки країни".
Після зустрічі з українським президентом Олаф Шольц все ж таки надолужив те, що він не встиг зробити зранку - канцлер Німеччини поклав вінки на Алеї Героїв Небесної сотні та на могилі Невідомому солдату.
Олаф Шольц: Очікуємо від Росії кроки з деескалації
00:36
This browser does not support the video element.
Коротка історія російсько-українського протистояння
Конфлікт Росії та України сягає корінням в історію. Його суть - Кремль не визнає незалежності України. DW нагадує про ключові події новітньої історії, що передували загостренню ситуації між країнами.
Фото: DW
Розпад Радянського Союзу і створення СНД
У грудні 1991 року Україна разом із Росією та Білоруссю закріпила розпад СРСР. Москва, очевидно, розраховувала зберегти вплив за допомогою СНД та постачання дешевого газу. Але вийшло інакше. РФ та Білорусь створили союзну державу, Україна дедалі частіше дивилася на Захід. На фото - Леонід Кравчук, Нурсултан Назарбаєв, Борис Єльцин і Станіслав Шушкевич під час офіційного заснування СНД в Алмати.
Фото: dpa/picture-alliance
Спадок СРСР та Будапештський меморандум
Україна успадкувала від СРСР майже мільйонну армію та третій у світі ядерний арсенал. Від ракет Київ відмовився, передавши їх Росії в обмін на економічну допомогу та гарантії безпеки (Будапештський меморандум 1994 року). Поки Захід не відповідав Києву взаємністю і не збирався інтегрувати її до своєї структури, реакція РФ виглядала стриманою.
Фото: David Brauchli/AP Photo/picture alliance
Росія визнає кордони України з Кримом
Пострілів не було, якщо не брати до уваги інцидент зі стріляниною у повітря 1992 року, коли сторожовий корабель ЧФ підняв прапор України і пішов із Севастополя до Одеси. Росія перші 10 років була слабка економічно, а чеченські війни забирали ресурси. Розділивши Чорноморський флот і підписавши у 1997 році "Великий договір", РФ визнала кордони України, включаючи Крим. На фото: Севастополь, 1992 рік.
Фото: Sergei Supinsky/dpa/picture alliance
Тріщини в радянській дружбі: конфлікт навколо Тузли
Перша велика дипломатична криза між Москвою та Києвом відбулася за президенства Володимира Путіна. Восени 2003 року РФ раптово почала будувати дамбу в Керченській протоці в напрямку українського острова Тузла. Київ сприйняв це як спробу переділу кордонів. Конфлікт було вирішено після особистої зустрічі президентів. Будівництво припинили, але задекларована дружба двох країн отримала перші тріщини.
Фото: Valeriy Solovyov/dpa/picture-alliance
Помаранчева революція
На виборах президента України 2004 року РФ активно підтримала проросійського кандидата Віктора Януковича, але "помаранчева революція" не допустила його перемоги на тлі звинувачень у фальсифікації. Президентом став прозахідний Віктор Ющенко. Його перемога стала відправною точкою до політичних змін у РФ. Вони спрямовані на недопущення того, що в Москві називають "кольоровими революціями".
Фото: Sergey Dolzhenko/picture-alliance/dpa
Перекриття газового крану у 2000-х
За часів президентства Ющенка РФ двічі перекривала Україні газовий кран - у 2006 та 2009 роках, що призвело до перебоїв транзитних поставок до Європи.
На фото 2009 рік: співробітник "Газпрому" на газовимірювальній станції "Суджа", за 200 метрів від українського кордону, Курська область, РФ.
Фото: Maxim Shipenkov/dpa/picture alliance
Обіцянки членства у НАТО
Ключова подія сталася у 2008 році. На саміті НАТО в Бухаресті президент США Джордж Буш спробував надати Україні та Грузії План дій з підготовки членства в альянсі (ПДЧ). Путін різко виступив проти, Москва дала зрозуміти, що не визнає повністю незалежність України. У результаті ФРН та Франція заблокували план Буша. Україні та Грузії, було обіцяно членство в НАТО, але без дати.
Фото: Vladimir Rodionov/dpa/picture-alliance
Курс України на Євросоюз
Оскільки швидко просунутися до НАТО не вдалося, Київ взяв курс на економічну інтеграцію з ЄС. Влітку 2013 року, за кілька місяців до можливого підписання угоди про асоціацію з ЄС, РФ почала тиск, майже перекривши на кордоні експорт з України. Уряд Януковича заявив про призупинення підготовки до підписання угоди. Це викликало масові протести в Україні, Янукович у 2014 році втік до Росії.
Фото: Getty Images
Анексія Криму
У Києві виник вакуум влади, у березні 2014 року Росія анексувала Крим. Це було поворотним моментом, початком неоголошеної війни. На фото: російські військові в Криму (Сімферополь, березень 2014 року).
Фото: Filippo Monteforte/AFP/Getty Images
Війна на Донбасі
Одночасно російські та місцеві напіввоєнні структури дали поштовх сепаратизму, були проголошені "народні республіки" в Донецьку та Луганську, якими керували люди, що приїхали з РФ, у формі без розпізнавальних знаків. Київ реагував повільно, чекав на президентські вибори наприкінці травня й лише потім зважився на масштабне застосування сили. На фото: танк бойовиків у Донецьку, 2015 рік.
Фото: REUTERS/Maxim Shemetov
Поява "нормандського формату"
На початку червня 2014 року у Франції на заходах з нагоди 70-х роковин висадки союзників у Нормандії новообраний президент України Петро Порошенко вперше зустрівся з російським колегою Путіним за посередництва лідерів Німеччини та Франції. Так виник "нормандський формат".
Фото: Bundesregierung/Bergmann/dpa
"Іловайський котел"
Улітку 2014-го українська армія почала тіснити сепаратистів, але наприкінці серпня Росія, як стверджує Київ, масштабно застосувала на Донбасі свою армію. Москва це заперечує. Українські сили зазнали поразки під Іловайськом, що стало піком конфлікту. Активні бойові дії по всій лінії фронту закінчилася підписанням у вересні в Мінську угоди про припинення вогню, яка була швидко порушена.
Фото: Reuters
Позиційна війна триває
На початку 2015 року сепаратисти перейшли у широкий наступ. Київ знову звинуватив Москву у застосуванні армії без розпізнавальних знаків, РФ знову все заперечувала. Українські сили зазнали поразки в районі вузлового міста Дебальцеве, яке їм довелося поспіхом залишити. Тоді за посередництва ФРН та Франції було підписано Мінськ-2. Жоден з його пунктів повністю не виконаний.
Фото: Andriy Andriyenko/AP/dpa/picture alliance
Скупчення військ на кордоні
У 2021 році трапилося нове загострення. Росія двічі скупчує свої війська біля західних кордонів: навесні та восени. Українська та західна розвідки повідомляють про загрозу можливого вторгнення РФ в Україну. Аби розрядити обстановку, на Заході пройшла низка міжнародних переговорів. Однак РФ вимагає гарантій невступу України в НАТО і дає знати, що поки відводити війська вона не збирається.
