На зустрічі в Москві за участі Путіна, Алієва й Пашиняна не змогли погодити питання обміну військовополонених. Невирішеним залишилося й питання щодо статусу Нагірного Карабаху.
Реклама
На проведеній у понеділок, 11 січня, в Москві зустрічі лідерів Росії, Вірменії та Азербайджану не вдалося вирішити питання військовополонених. Про це після переговорів заявив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.
"На жаль, нам сьогодні не вдалося вирішити питання військовополонених. Це найдражливіше і найболючіше питання, тому що це гуманітарне питання, і ми домовилися, що будемо продовжувати роботу в цьому напрямку", - сказав Пашинян за підсумками переговорів, цитує агенція новин "Інтерфакс".
Пашинян вказав на те, що на думку вірменської сторони, 8-й пункт зробленої в листопаді 2020 року спільної заяви Путіна, Алієва й Пашиняна щодо Нагірного Карабаху, "не повністю виконується". Цей пункт листопадової заяви трьох лідерів передбачає обмін військовополоненими, заручниками і іншими утримуваними особами і тілами загиблих, нагадує "Інтерфакс".
Неврегульований конфлікт у Карабаху
Крім того, Пашинян наголосив, що конфлікт у Карабаху досі залишається неврегульованим. "Звичайно ж, нам вдалося в цілому забезпечити режим припинення вогню, але ще залишається дуже багато питань, які повинні вирішуватися. Одне з цих питань - статус Нагірного Карабаху", - пояснив Пашинян.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв зазначив, своєю чергою, що сам факт нової тристоронньої зустрічі щодо Нагірного Карабаху свідчить про те, що сторони налаштовані "підвести риску під тими діями, які відбувалися у вересні-листопаді". Алієв також висловив переконання, що обидва народи "знайдуть у собі силу й мудрість, щоб думати про майбутнє та примирення", цитує агенція новин dpa.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи підсумки саміту, заявив, що учасники підписали спільну заяву про розвиток Карабаху. У документі, зокрема, згадується створення робочої групи, де керуватимуть віце-прем'єри трьох країн. Вона займатиметься питаннями відновлення економічних, торговельних і транспортних зв'язків, а також відкриттям кордонів в Нагірному Карабаху.
Реклама
Загострення конфлікту в Нагірному Карабаху
Конфлікт між Азербайджаном з одного боку і Вірменією та армією самопроголошеної НКР - з іншого загострився влітку 2020 року. Наприкінці вересня в регіоні розпочалися масштабні бойові дії. На початку листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, а також президенти Росії й Азербайджану Володимир Путін і Ільхам Алієв підписали заяву про повне припинення вогню і всіх бойових дій у Нагірному Карабаху з 10 листопада.
Згідно з цим документом, війська Азербайджану і Вірменії залишаться на займаних ними позиціях. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху і вздовж коридору, що з'єднує Карабах з Вірменією, розмістяться російські миротворці. Транспортне сполучення в регіоні контролюватиме Прикордонна служба ФСБ Росії.
Ця угода викликала хвилю протестів у Вірменії, де опозиція звинувачує Пашиняна в "зраді" й вимагає його негайної відставки.
Воєнний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах спалахнув з новою силою наприкінці вересня 2020 року. Відтоді його жертвами стали десятки мирних жителів.
Фото: Julia Hahn/DW
Суцільні квартали лежать у руїнах
Вірменія та Азербайджан звинувачують одне одного в навмисному нападі на цивільні об'єкти - такі як знаменитий Собор Святого Христа Всеспасителя, зведений у місті Шуші у XIX столітті. На початку жовтня храм був зруйнований бомбардуваннями. Єреван поклав відповідальність за подію на Баку. Натомість Азербайджан заявив, що не веде вогонь "по історичних і культурних спорудах".
Фото: Hayk Baghdasaryan/Photolure/Reuters
Зруйновані будинки
Рагіба Гулієва на руїнах свого колишнього життя. Її будинок був знищений під час ракетного обстрілу другого за величиною міста Азербайджану Гянджі 17 жовтня 2020 року. Внаслідок цього нападу загинуло кілька мирних жителів. Азербайджан покладає провину на вірменську сторону.
Фото: Julia Hahn/DW
Загиблі діти
Одна з жертв бомбардування Гянджі - онук Рагіби Гулієвої Артур. Йому було 13 років. Шкільні вчителі та однокласники прощаються з хлопчиком під час відспівування в церкві. За офіційними даними, з дня відновлення бойових дій загальна кількість жертв серед мирного населення Азербайджану й Вірменії становить вже як мінімум 130 осіб.
Фото: Julia Hahn/DW
Добровольці прагнуть на фронт
Від початку боїв наприкінці вересня 2020 року в Нагірному Карабаху загинуло близько 1200 солдатів, повідомляють у самопроголошеній республіці. Азербайджан поки що приховує дані про свої втрати. За словами президента Росії Володимира Путіна, кількість загиблих з обох сторін сягнула 5000 осіб. Незважаючи на це, багато чоловіків хочуть відправитися на фронт добровольцями, як тут, у Степанакерті.
Фото: Aris Messinis/AFP
Давній конфлікт
Конфлікт навколо Нагірного Карабаху триває вже кілька десятиліть. Згідно з міжнародним правом, цей регіон належить до Азербайджану, однак де-факто перебуває під контролем вірменських сепаратистів. З 1994 року тут підтримувалося крихке перемир'я. На фото - портрет одного з полеглих під час карабаського конфлікту, виставлений у школі азербайджанського міста Барда.
Фото: Julia Hahn/DW
Зовнішнє втручання
В авторитарному Азербайджані панують пропаганда й воєнна риторика. Підтримку у вигляді поставок зброї і демонстрації солідарності уряд в Баку отримує від "братської держави" - Туреччини. Натомість Росію вважають заступницею вірменського уряду в Єревані. Спостерігачі побоюються, що Туреччина й Росія можуть спробувати активно втрутитися в конфлікт.
Фото: Julia Hahn/DW
Порятунок у підвалах
За даними місцевої влади, в Нагірному Карабасі десятки тисяч людей змушені були залишити свої будинки, рятуючись від бойових дій. За деякими підрахунками, число таких біженців може сягати половини населення регіону, тобто 75 000 осіб. Деякі місцеві жителі ховаються від бомбардування в бункерах і підвалах, як літній чоловік на цьому фото.
Фото: Stanislav Krasilnikov/ITAR-TASS/imago images
Бомби й коронавірус
Життя в бункері для багатьох мешканців Степанакерта перетворилось на буденну справу. Там тісно й мало свіжого повітря. Бункери захищають людей від бомбардувань, але служать прекрасним місцем для поширення коронавірусу, попереджають лікарі. При цьому точне число заражень залишається невідомим. Повідомляється, що більшість людей, що залишилися в місті, були інфіковані SARS-CoV-2.
Фото: Vahram Baghdasaryan/Photolure/Reuters
Тимчасовий притулок замість шкільних класів
Багатьом жителям Азербайджану також довелося шукати порятунок від війни. Деякі жителі міста Тертер, що поруч з лінією фронту, знайшли притулок у сусідньому місті Барда, яке розташоване приблизно за 20 кілометрів від Нагірного Карабаху. Багато шкіл там з кінця вересня використовують як тимчасовий притулок. Однак про те, що їхні мешканці перебувають у безпеці, годі й казати.
Фото: Julia Hahn/DW
Лінія фронту стає дедалі ближчою
Під час бомбардування азербайджанського міста Барда було зруйновано кілька будівель. Деякі автомобілі повністю згоріли. Влада Азербайджану повідомила тоді про 21 загиблого й десятки поранених. Своєю чергою, уряд Вірменії заявив, що не причетний до нападу. У відповідь президент Азербайджану Ільхам Алієв пообіцяв "відплату на полі бою" й "помсту".
Фото: Julia Hahn/DW
Марна надія на мир
Бої в Нагірному Карабасі тривають. Азербайджан вимагає від Вірменії повного виведення військ з регіону. Своєю чергою, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян офіційно звернувся за допомогою до Москви. У відповідь МЗС РФ заявило, що "Росія надасть Єревану всю необхідну допомогу, якщо бойові зіткнення будуть перенесені безпосередньо на територію Вірменії".