З 1 січня 2022 року спливає строк відтермінування дії закону про обов'язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), так званих касових апаратів, для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які є платниками єдиного податку другої-четвертої груп. Його відтермінували у грудні минулого року після численних акцій протестів підприємців під стінами Верховної Ради, які скаржилися на неможливість вести бізнес з використанням касових апаратів під час карантинних обмежень. Тоді депутати прислухалися до вимог підприємців.

Нині підходить "час Ч", коли у кожного ФОПа за законом має обов'язково бути касовий апарат. Його мають застосовувати інтернет-магазини, ресторани та кафе, турагенції та туроператори, готелі, продавці ювелірних виробів, текстилю, магазини секондхенду тощо та всі ФОП, крім платників єдиного податку 1-ї групи, що не мають найманих працівників і здіснюють роздрібну торгівлю за готівку на ринках. Однак саме зараз малий та середній бізнес воліє взагалі скасувати законодавчі норми, ухвалені ще 2019 року.

Парламентарі - зареєстрували, подискутували, розійшлись

Для скасування обов'язкового використання РРО народні депутати переважно з опозиційних фракцій зареєстрували чотири законопроєкти та кілька альтернативних до них і зібрали підписи для проведення позачергового засідання, аби внести їх до порядку денного сесії та ухвалити. Однак 23 вересня на відповідне позачергове засідання прийшли - як засвідчило сигнальне голосування - лише 86 народних обранців: проігнорували його більшість народних депутатів з фракції "Слуга народу".

Тож парламентарі не змогли ухвалити жодного документа - не вистачило необхідних 226-ти голосів. Утім, вони подискутували на тему підтримки малого підприємництва та застосування РРО. Зокрема, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики з фракції "Слуга народу" Данило Гетманцев заявив, що український бізнес знає про переваги застосування РРО і вже добровільно, без примусу їх застосовує, тому законопроєкти про їх скасування не мають сенсу. "Якщо в листопаді минулого року платники єдиного податку - ФОПи трьох груп - встановили лише 28 тисяч реєстраторів розрахункових операцій, то на сьогодні ця цифра перевищує 70 тисяч. Тому, я думаю, це питання для більшості підприємців на сьогодні вирішено - нормальний, зручний облік", - сказав Гетманцев з трибуни парламенту.

Утім, за офіційними даними, на початок 2020 року кількість зареєстрованих в Україні ФОПів становила 1,886 мільйона, що на 20 тисяч перевищувало дані 2019 року. А вже станом на червень цього року в Україні було 1,93 мільйона ФОПів.

За словами ж Гетманцева, на даний час 134 тисячі ФОПів встановили програмні РРО - програму в смартфоні, за допомогою якої генерується електронний чек для клієнта чи покупця. Натомість самі автори законопроєктів, які виносилися на розгляд, не погоджуються з цим. "Фіскалізація потрібна для всіх, але зараз бізнес постраждав від карантинних обмежень, йому складно. Починати треба з реформування податкової, а потім переходити до бізнесу", - пояснив DW автор одного з альтернативних законопроєктів про скасування РРО, представник фракції партії "Голос" Ярослав Юрчишин. Він вважає, що повсюдно запроваджувати касові апарати потрібно було через мотиваційні пільги для підприємців, а не через примус обов'язкового встановлення.

Підприємці бачать додаткові ризики і витрати, але не всі

Голова Союзу захисту підприємців і лідер руху SaveФОП Сергій Доротич вказує на те, що малі підприємці не проти фіскалізації своєї бізнес-діяльності, але вважають, що в українських реаліях це знищить малий бізнес. "Навіщо ми обирали спрощену систему оподаткування? Щоб до нас не приходив податківець і не перевіряв розрахунково-касову дисципліну. А касовий апарат - це можливість податкового інспектора будь-коли здійснити перевірку. Крім того, ФОП має сам вести додаткову звітність або найняти бухгалтера - а це все витрати", - каже Доротич та апелює до того, що не всі продавці на ринках, які зареєстровані ФОПами, можуть придбати сертифікований РРО та платити за його обслуговування. 

Доротич не вбачає у програмі смартфона, через яку можна покупцеві видавати електронні чеки, можливість скоротити витрати на адміністрування додаткової касової звітності. Адже, за його словами, не всі покупці на ринках готові давати продавцеві свою електронну адресу для надсилання електронного чека.

Втім, професійні асоціації середнього і великого бізнесу категорично проти відтермінування запровадження касових апаратів, адже це створює нерівні умови для підприємців, які добровільно всі свої продажі проводять через касові апарати. "Наразі у добросовісних підприємців є всі можливості виконати законодавчі вимоги щодо обов'язкового використання РРО або їх програмних аналогів без залучення додаткових коштів на придбання та обслуговування традиційних касових апаратів", - кажуть в Європейській бізнес асоціації (ЄБА).

Українська Рада Бізнесу (УРБ), до складу якої входить 96 бізнес-асоціацій малого й середнього бізнесу, заявили, що законослухняний бізнес підтримує вже проголосоване Верховною Радою запровадження РРО. "Підтримуємо підвищення ефективності контролю за дотриманням законодавства через стимулювання покупців вимагати фіскальний чек та можливість передавати чек в електронній формі, що вкрай важливо для інтернет-торгівлі. Зазначені норми сприяють прозорим та рівним конкурентним умовам для всіх учасників ринку та створюватимуть загрози тільки для недобросовісних його учасників", - йдеться у заяві УРБ.

В тіні - побутова техніка?

Через відсутність обов'язку всіма використовувати касові апарати особливо гостро відчувають нечесну конкуренцію компанії, які продають електронну техніку, каже менеджер комітету побутової електротехніки Вікторія Куликова. Адже здебільшого без фіскальних чеків в Україні продають нелегальну побутову техніку. Куликова вказує на те, що за результатами дослідження компанії GfK, у 2019 році сірий імпорт побутової техніки в Україні становив 23 відсотки або 20,5 мільярда гривень, а по окремим групам товарів до 60 відсотків. Продаючи нелегально техніку без будь-яких документів і чеків, "нечесні компанії" та ФОПи створюють нерівні конкурентні умови на ринку.

"Наприклад, в інтернет-магазинах продаються телевізори, які не були призначені для українського ринку, не проходили процедури відповідності, працюють на заборонених частотах, покупці не можуть повернути, обміняти чи офіційно перемонтовати таку техніку, бо її їм продають без касового чека", - наголошує Вікторія Куликова. Саме тому, за її словами, чесний бізнес відстоює ідею повсюдного поширення касових апаратів для всіх і очікує, що Верховна Рада більше не змінюватиме закон про обов'язкове використання касових апаратів для ФОПів з 2022 року.