1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Керована гнучкість валютного курсу. Як це вплине на гривню?

4 жовтня 2023 р.

В Україні впровадили керовано гнучкий валютний курс. Чому саме зараз і що буде з гривнею - DW поспілкувалась з експертами.

Українська гривня
Що означає для гривні керована гнучкість валютного курсу?Фото: Mykhailo Polenok/PantherMedia

Від початку повномасштабного вторгнення РФ і до цього часу в Україні діяв режим фіксованого валютного курсу. Його запровадили, аби стабілізувати фінансову систему країни. Спочатку фіксований валютний курс становив 29,25 гривень за долар. З липня 2022-го - 36,6 гривень за долар. Купуючи валюту на міжбанківському валютному ринку, банки не могли відхилятися від цих рівнів більш ніж на один відсоток.

Увесь цей час Національний банк України (НБУ) говорив про послаблення і перехід до керованої гнучкості і врешті-решт запровадив її, починаючи від 3 жовтня.

"Чому саме зараз НБУ вдався до цього, особливої причини немає. Судячи з усього, Нацбанк хотів дочекатися місії МВФ, проговорити це з ними і після цього запусти цей режим. Але в принципі банк давно артикулював, що збирається відійти від фіксованого курсу, поступово лібералізуючи валютний ринок. І зараз склалися такі обставини, які дозволили НБУ це зробити", - сказав DW фінансист інвестиційної компанії "Dragon Capital" Сергій Фурса.

Як пояснюють у самому НБУ, на режим керованої гнучкості перейшли саме зараз з огляду на стійкий прогрес у зниженні інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, збільшення привабливості гривневих депозитів та облігацій внутрішніх державних позик.

Читайте також: Гривні 27 років: НБУ нагадав про головні етапи життя української валюти

Яка різниця між фіксованим курсом і керованою гнучкістю?

Від 3 жовтня валютний режим частково повернувся до того, як працював до лютого 2022 року, коли курс залежав від попиту й пропозиції на міжбанку. Але суттєвою різницею є те, що Нацбанк продовжить жорстко контролювати торги на міжбанку й виходитиме туди як ключовий гравець з інтервенціями, якщо загрожуватиме валютний дефіцит і курс валюти стрімко зростатиме.

"Різниця в тому, що на відміну від фіксованого курсу під час режиму керованої гнучкості НБУ більше не триматиме курс на точці 36,6 гривень за долар, але керованість інтервенцій буде, вони будуть ручними. НБУ визначатиме розрив між попитом і пропозицією та закриватиме його зі своїх золотовалютних резервів, але якісь коливання курсу він дозволятиме", - пояснює заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Завдяки цьому курс може змінюватиметься в обидва боки. Водночас у НБУ зазначають, що суттєво обмежуватимуть ці коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення.

Експерти пояснюють, що керована гнучкість курсу дозволить НБУ активніше послаблювати обмеження на рух капіталу, оскільки ринок буде поступово відновлювати здатність до самокорекції.  У віддаленій перспективі курс стане гнучким, як до повномасштабної війни, і зможе виконувати функцію запобіжника від зовнішніх шоків.

Читайте також: Унаслідок війни держборг України зріс до рекордних величин - мінфін

Як це позначиться на валютних курсах в обмінниках?

Голова НБУ Андрій Пишний вказує на те, що правила встановлення курсу в тих сегментах ринку, де купує та продає валюту населення не зміняться. "Уже майже півтора року курс на готівковому ринку та карткові курси банків не є фіксованими. За цей час вони як зростали, так і знижувалися. Загалом з початку року гривня на готівковому ринку зміцнилася на сім відсотків", - написав Пишний у Facebook.

Підстав для панічних настроїв бігти в обмінники й купувати валюти немає, кажуть експерти. На фото: у центрі КиєваФото: Lilya Rheutska/DW

Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський вважає, що після зміни валютного режиму ажіотажу скуповування валюти в обмінних пунктах очікувати не варто, адже зміни здебільшого торкнуться імпортерів та експортерів, які продаватимуть та купуватимуть валюту не за фіксованим курсом, а курсом, який складеться на міжбанку.

"Підстав для панічних настроїв населення бігти в обмінники й купувати валюти немає. Бо Нацбанк має зараз великі золотовалютні резерви, яких він ніколи не мав, їх більш ніж достатньо, аби компенсувати будь-які коливання, також ми маємо зобов'язання наших партнерів про економічну підтримку України, потроху оговтується від шоку і українська економіка, тому не бачу великих загроз для сильного коливання курсу", - зауважив Дубровський.

У перші дні дії режиму керованої гнучкості валютного ринку в обмінних пунктах справді не спостерігалося ажіотажного попиту на валюту. Навпаки на другий день дії нового валютного режиму курс долара знизився на кілька копійок.

"Зараз це штучні коливання, напередодні спекулянти намагалися розкачати курс на тлі новини про запровадження керованої гнучкості курсу. Але Нацбанк на міжбанку активно продавав долар і тому розкачати ситуацію на чорному ринку не вдалося, і зараз курс повертається до попередніх значень", - пояснює Сергій Фурса.

При цьому фінансист інвестиційної компанії "Dragon Capital" не виключає, що поступова незначна девальвація гривні можлива. "Найближчим часом НБУ не буде давати курсу значно рухатися, бо це гнучкість на прив'язі. Ми побачимо дещо послаблення національної валюти на рівні 37-38 гривень за долар", - зазначає Фурса. Як відомо, державний бюджет України на 2024 рік розраховували за курсом 41,4 грн за долар - це на 1,2 грн менше, аніж закладали у бюджет 2023 року.

Які ризики запровадження керованої гнучкості курсу?

Економісти вказують на те, що фактично зараз спрогнозувати розвиток ситуації на валютному ринку важко, оскільки Україна знаходиться у стані війни. Попереду на українців чекає ще одна складна зима з імовірним повторенням масованих обстрілів енергетичної інфраструктури й падінням експорту окремих товарів та сезонним збільшенням імпорту. Також під питанням може бути надходження міжнародної фінансової допомоги, зокрема через ускладнення політичної ситуації у США на тлі президентських виборів.

Читайте також: Коментар: Допомога Україні від США слабшає, ЄС підхопить

"Перший чинник - це міжнародна фінансова допомога, бо це притік валюти. От буквально на вихідних кристалізувались ризики недонадходження обсягів міжнародної допомоги через складну політичну ситуацію в США. Другий чинник - експорт, наскільки зараз Україна здатна щось експортувати, чи запрацює, зокрема, зерновий коридор. Якщо буде доступ наших товарів на європейські ринки кращим, то приток валюти буде більшим і пропозиція валюти буде більшою", - каже з заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Чинником, який впливає на ситуацію на валютному ринку, є, за словами Репко, й роздмухування спекулятивного попиту на валюту через побоювання девальвації. "Тут ризиком є те, що НБУ регулюючи гнучкий керований курс буде спалювати багато золотовалютних резервів, то це для української стійкості не дуже добре", - вважає Марія Репко. 

Станом на 1 вересня 2023 року міжнародні резерви України оцінювали в 40,4 мільярдів доларів США.

Є відновлення? Як працює держпрограма відбудови житла

13:03

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW