Поки що артилерійські обстріли по обидва боки російсько-українського кордону відбуваються з тестовою метою. За офіційними даними, війська перевіряють бойову готовність своїх систем озброєння. На відео, оприлюдненому міністерством оборони РФ, видно випал російської самохідної гаубиці.

Захід запевняє Київ у своїй солідарності. Під час першої телефонної розмови зі своїм українським колегою президент США Джо Байден підтвердив Володимиру Зеленському "непохитну підтримку Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України на тлі агресії Росії, яка триває на Донбасі та в Криму". Схожі заяви пролунали з боку представників НАТО та ЄС.

На початку березня Росія почала посилювати свою військову присутність на кордоні з Україною. Москва заявила, що таким чином відповідає на провокації Києва, спрямовані на ескалацію конфлікту на Донбасі. На думку спостерігачів від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), жодних провокацій не було.

США, НАТО та ЄС пообіцяли Україні підтримку для захисту її територіальної цілісності. 9 квітня з Анкари повідомили, що США вже наприкінці березня оголосили про похід двох військових кораблів через Босфор у Чорне море. На фото - один з двох американських есмінців, котрі пройшли через протоку в напрямку Чорного моря 20 березня.

Конфлікт на Сході України спалахнув на початку 2014 року, коли проросійські сепаратисти взяли під контроль частину Донецької та Луганської областей України. На думку влади в Києві та її західних союзників, Кремль допомагає сепаратистам нелегальними постачаннями зброї та відправленням найманців. Відтоді сторони неодноразово домовлялись про припинення вогню, але домовленості постійно порушувалися.

Цей чоловік стоїть на руїнах свого будинку на території самопроголошеної "ДНР". Будинок було зруйновано під час боїв між сепаратистами та українською армією. У них беруть участь солдати, найманці, сепаратисти та бійці воєнізованих підрозділів. Але бої знову й знову зачіпають цивільне населення. Станом на початок 2019 року, за даними ООН, на Донбасі загинуло близько 3300 мирних жителів.

Загалом з 2014 року через бої на Донбасі загинули понад 13 тисяч людей. За даними ОБСЄ, нинішнє припинення вогню, чинне з липня 2020 року, було відносно стійким. Але обстріли знову почастішали. За останні дні було вбито щонайменше вісім солдатів українських військ. Відомо також про загибель п'ятирічного хлопчика в "ДНР", у чому сепаратисти звинувачують Київ. Там свою причетність заперечують.

8 квітня президент України Володимир Зеленський побував на Донбасі й спробував на місці розібратися в ситуації, що склалася. Він нагородив українських військових, що відзначилися під час служби на фронті. А 10 квітня Зеленський зустрівся з президентом Туреччини Ердоганом. Українські ЗМІ повідомляють, що також заплановано зустріч Зеленського з президентом Франції Макроном.

2019 року Росія почала за спрощеною процедурою видавати громадянство жителям "ДНР/ЛНР". За російськими даними, зараз там проживає понад 600 тисяч людей, які мають громадянство РФ. В Москві уже повідомили, що для їхнього захисту РФ застосує всіх необхідних заходів. Речниця президента США заявила, що російська військова присутність на кордоні з Україною зараз найчисленніша з 2014 року.

Поки що артилерійські обстріли по обидва боки російсько-українського кордону відбуваються з тестовою метою. За офіційними даними, війська перевіряють бойову готовність своїх систем озброєння. На відео, оприлюдненому міністерством оборони РФ, видно випал російської самохідної гаубиці.

Захід запевняє Київ у своїй солідарності. Під час першої телефонної розмови зі своїм українським колегою президент США Джо Байден підтвердив Володимиру Зеленському "непохитну підтримку Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України на тлі агресії Росії, яка триває на Донбасі та в Криму". Схожі заяви пролунали з боку представників НАТО та ЄС.

На початку березня Росія почала посилювати свою військову присутність на кордоні з Україною. Москва заявила, що таким чином відповідає на провокації Києва, спрямовані на ескалацію конфлікту на Донбасі. На думку спостерігачів від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), жодних провокацій не було.

США, НАТО та ЄС пообіцяли Україні підтримку для захисту її територіальної цілісності. 9 квітня з Анкари повідомили, що США вже наприкінці березня оголосили про похід двох військових кораблів через Босфор у Чорне море. На фото - один з двох американських есмінців, котрі пройшли через протоку в напрямку Чорного моря 20 березня.

Конфлікт на Сході України спалахнув на початку 2014 року, коли проросійські сепаратисти взяли під контроль частину Донецької та Луганської областей України. На думку влади в Києві та її західних союзників, Кремль допомагає сепаратистам нелегальними постачаннями зброї та відправленням найманців. Відтоді сторони неодноразово домовлялись про припинення вогню, але домовленості постійно порушувалися.

Цей чоловік стоїть на руїнах свого будинку на території самопроголошеної "ДНР". Будинок було зруйновано під час боїв між сепаратистами та українською армією. У них беруть участь солдати, найманці, сепаратисти та бійці воєнізованих підрозділів. Але бої знову й знову зачіпають цивільне населення. Станом на початок 2019 року, за даними ООН, на Донбасі загинуло близько 3300 мирних жителів.

Загалом з 2014 року через бої на Донбасі загинули понад 13 тисяч людей. За даними ОБСЄ, нинішнє припинення вогню, чинне з липня 2020 року, було відносно стійким. Але обстріли знову почастішали. За останні дні було вбито щонайменше вісім солдатів українських військ. Відомо також про загибель п'ятирічного хлопчика в "ДНР", у чому сепаратисти звинувачують Київ. Там свою причетність заперечують.

8 квітня президент України Володимир Зеленський побував на Донбасі й спробував на місці розібратися в ситуації, що склалася. Він нагородив українських військових, що відзначилися під час служби на фронті. А 10 квітня Зеленський зустрівся з президентом Туреччини Ердоганом. Українські ЗМІ повідомляють, що також заплановано зустріч Зеленського з президентом Франції Макроном.

2019 року Росія почала за спрощеною процедурою видавати громадянство жителям "ДНР/ЛНР". За російськими даними, зараз там проживає понад 600 тисяч людей, які мають громадянство РФ. В Москві уже повідомили, що для їхнього захисту РФ застосує всіх необхідних заходів. Речниця президента США заявила, що російська військова присутність на кордоні з Україною зараз найчисленніша з 2014 року.

Штурм Широкиного почався 10 лютого 2015 року - за два тижні після обстрілу Маріуполя бойовиками "ДНР", під час якого загинули десятки цивільних. Силам АТО вдалось відсунути лінію фронту на кілька кілометрів східніше Маріуполя - від лютого 2016 року Широкине повністю контролюється українськими військовими. Бої за Широкине стали останньою значною наступальною операцією українських сил за час війни.

За інформацією "Східноукраїнського центру громадських ініціатив", у Широкиному загинули 12 місцевих мешканців, 24 зазнали поранень - це ті, чиї імена вдалося встановити. Крім того, за даними правозахисної організації, за роки війни у селищі полягли щонайменше 58 українських військових.

До війни у Широкиному мешкали близько 1800 людей, а влітку щороку відпочивали кілька тисяч туристів. Нині туристична інфраструктура вщент зруйнована, а останні мешканці залишили селище у червні 2015 року. Сьогодні більшість широкинців мешкає у сусідньому Маріуполі, а Широкине закрите для цивільних.

Нині у Широкиному мешкають лише військові. У 2015 році велись розмови про демілітаризацію селища. Утім, після протестів мешканців Маріуполя від цієї ідеї відмовились.

На колись заповненому відпочивальниками пляжі - бетонні укріплення проти десанту противника. Нині в морі, яке знало сміх і забави дітей, ніхто не купається. Військові кажуть, що тут вони у зоні видимості сепаратистів.

На світлині - широкинська школа. Більшість будинків у селищі під час боїв були зруйновані або пошкоджені. Колишній керівник військово-цивільної адміністрації Донецької області Павло Жебрівський ще у 2015 році заявив, що селище відновленню не підлягає - простіше побудувати заново.

До війни у широкинській школі навчались близько 130 дітей. У понівечених уламками класних кімнатах досі розкидані підручники, зошити і журнали.

На світлині - 82-міліметрова міна, що застрягла в асфальті і не вибухнула. Через тотальну замінованість сенсу ставити попереджувальні таблички просто немає. "Один рік війни - п'ять років розмінування, - каже військовий, що супроводжує кореспондента DW. - Ось і рахуйте".

Храм Св. Сергія Радонезького - одна з небагатьох будівель у Широкиному, які не зазнали значних ушкоджень. Пагорб, під яким розташована церква, місцеві називали "Шпиль Пушкіна" - за переказами, російський поет зупинявся тут на шляху до заслання.

Бетонні тетраподи використовуються для будівництва хвилерізів - споруд, що захищають берегову лінію від руйнування. Після початку війни багатотонні конструкції встановили між Широкиним і Маріуполем, щоб перекрити шлях у місто танкам з боку самопроголошених республік.

Від Широкиного до східних околиць Маріуполя - по прямій менш ніж десять кілометрів, а до центру - двадцять. У пів мільйонному місті нині вирує мирне життя, а за результатами одного з опитувань Маріуполь навіть увійшов у десятку найкомфортніших міст України - попри близькість до війни і жахливу екологію.

КПВВ "Гнутове" неподалік Маріуполя - найменший із п'яти контрольних пунктів в'їзду-виїзду на лінії зіткнення. Щодня лінію фронту тут перетинають близько 3500 цивільних. Це вдвічі менше, ніж через інші КПВВ на Донбасі. Від цього шлагбаума - лише три кілометри до пункту пропуску "Жовтень" на боці бойовиків "ДНР".

Особливість КПВВ "Гнутове" в тому, що він знаходиться безпосередньо в населеному пункті - у селищі Пищевик. Тож місцеві мешканці, яких тут залишилось менше 20, живуть фактично на території пункту пропуску. Рідні можуть потрапити до них тільки після перевірки. А з 5 вечора до 8 ранку, коли КПВВ закритий на ніч, для місцевих діє комендантська година - вільно пересуватися селом не можна.

52-річний Андрій - наймолодший мешканець Пищевика. Каже, завдяки пункту пропуску у селищі відносно спокійно - хіба що ночами чути кулеметні черги. "Коли наші хлопці зайшли, тут почався порядок", - розповідає чоловік. З прикордонниками у місцевих - добросусідські відносини. "І хлібчика дадуть, і водички допоможуть принести, - розповіла нам сусідка Андрія Антоніна. - Хороші хлопці".

Більшість мешканців Пищевика - пенсіонери, комусь допомагають рідні. Андрій залишився один - дружина померла, а пенсії він не отримує. Каже, необхідні документи залишились у Луганській області, де він до війни працював шахтарем. Доступу до них чоловік не має - зараз там бойовики "ЛНР". Тож Андрій влаштувався прибиральником на КПВВ і тримає господарство. Має 60 курей і три свині.

Під час активних боїв у Пищевику були зруйновані або пошкоджені майже всі будинки. У вцілілих замість шибок у вікнах - плівка із символікою міжнародних організацій. У цю хату у 2016 році влучила міна бойовиків, розповідає нам Андрій. Господарів під час обстрілу не було вдома. Зараз вони переїхали до Маріуполя.

Востаннє КПВВ "Гнутове" обстріляли у травні 2018 року, розповідають прикордонники. Тоді на пункт пропуску прилетіли дві протитанкові ракети. На щастя, люди не постраждали - було пошкоджено лише два цивільних авто. І хоча по пункту пропуску зараз не стріляють, гарантувати, що тиша триматиметься і надалі, не може ніхто. Тож укриття на КПВВ тримають напоготові.

Небезпеки біля КПВВ вистачає і без "прильотів". Поля навколо і городи місцевих рясно всіяні мінами і ВЗВ - "вибухонебезпечними залишками війни", як фахівці називають снаряди і гранати, що не розірвались. За даними міжнародної організації HALO Trust, яка займається гуманітарним розмінуванням, від початку війни на Донбасі на мінах і ВЗВ підірвались щонайменше 922 цивільних. 286 з них загинули.

Перевірки на КПВВ не менш прискіпливі, ніж на справжньому кордоні. Прикордонники із спеціально навченими собаками шукають зброю, вибухівку і наркотики. Кажуть, "серйозна" контрабанда трапляється рідко. Кілька разів на місяць знаходять марихуану, яку люди перевозять для власних потреб.

64-річного маріупольця Валерія перевірки не лякають - у багажнику свого старенького Volvo він везе лише гармонь. Прямує до родичів у Новоазовськ, що опинився під контролем "ДНР" - хоче зіграти для них під час застілля. Такі зустрічі дуже цінує, адже подорож "на той бік" може дозволити собі лише раз на півроку.

До лінії фронту від КПВВ "Гнутове" - менше двох кілометрів. Саме ця ділянка може стати четвертою, де відбудеться розведення сил української армії і бойовиків "ДНР". Багато хто з військових вважає розведення хибним кроком. Кажуть, що позиції, на які їх можуть відвести, гірші за нинішні.

Солдатові Петру (ліворуч) - 25 років. На фронті він вже три роки. Його командирові, лейтенанту Івану (праворуч) - лише 21, на війні він - три місяці. "Можна відвести тільки до нашого кордону, - каже Петро. - А відходити далі на своїй землі - це взагалі недоцільно".

Поки не стріляють, разом із військовими під теплим приазовським сонцем гріються коти, яких в окопах завжди багато. На цій позиції їх рекордна кількість - 25. Для військових такі сусіди вкрай важливі, адже вони тримають лінію оборони проти численних мишей і пацюків. До того ж, кажуть військові, тварини здатні передчувати обстріли.