Міністри оборони й очільники генштабів армій близько 50 країн взяли участь у третій зустрічі контактної групи з оборони України, яка відбулася 15 червня у Брюсселі та яку ще називають "форматом Рамштайн". Вони обговорили надання Києву нових озброєнь. Які країни допомагають Україні та яку зброю вже постачають, читайте у добірці DW.

Німеччина

З 21 червня уряд Німеччини відкрито веде в інтернеті реєстр озброєнь, обладнання та інших матеріалів, що спрямовуються для допомоги Україні.

Серед уже поставлених видів зброї - сотні протитанкових систем та переносних зенітно-ракетних комплексів. Крім того, у цьому списку сотні одиниць стрілецької зброї, включаючи 16 мільйонів набоїв, 100 000 ручних гранат та 5300 фугасів. Щодо нелетального спорядження, то Німеччина надала автомобілі та бензин, намети та продовольство, а також медичні матеріали.

За артилерійськими установками PzH 2000 слідуватимуть також інші системи важкого озброєння: 10 000 артилерійських снарядів, 30 самохідних зенітних установок Gepard, включаючи близько 6000 снарядів, а також ще 53 000 снарядів для зенітних установок. Окрім того, підтверджено постачання новітньої системи протиповітряної оборони IRIS-T, радару стеження та трьох реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) із запасів Бундесверу.

Читайте також: Броньовані "Леопарди" та "Гепарди": не молоді, але досі небезпечні

Також буде поставлено додаткове розвідувальне обладнання, включаючи 32 безпілотники, понад 150 автомобілів, частина з яких броньовані, та медичне обладнання. Міністр оборони України Олексій Резніков подякував уряду Німеччини, але водночас висловив надію на ще сильнішу підтримку.

США

Президент США Джо Байден ще наприкінці травня оголосив, що Вашингтон збільшить постачання важких систем озброєння Україні. Конкретно мова йшла про реактивні системи залпового вогню типу MLRS (Multiple Launch Rocket System - ракетні системи залпового вогню), точніше їхню легшу версію HIMARS (High Mobility Artillery Rocket System - високомобільні артилерійські ракетні системи).

Обидві системи являють собою пересувні платформи, здатні випускати велику кількість різноманітних ракет. Різниця полягає в тому, що у випадку HIMARS ракету пускову установку встановлено на броньованій вантажівці, а не на гусеничній машині. Це хоч і створює обмеження у пересуванні, однак вантажівці на шинах потрібно набагато менше пального. Але в першу чергу утричі менша вага уможливлює доставку літаком.

Обидві системи здатні запускати ракети середньої дальності з радіусом дії у кілька сотень кілометрів. Однак на таке озброєння уряд США наклав заборону. Замість цього ЗСУ отримають ракети з максимальною дальністю у 80 кілометрів. Ціль - відбити російський напад на українську територію, зазначається у Вашингтоні. Допомогти у цьому має й радарна система протиракетної оборони зі США. Як повідомили у країні, український уряд запевнив Вашингтон, що не використовуватиме це озброєння, щоб атакувати територію РФ.

Від початку російського вторгнення США стали найбільшим постачальником зброї Україні. Особливо переносні ракетні комплекси "Джавелін" (для протитанкової оборони) та "Стінгер" (для протиповітряної оборони, далі ППО) відіграли вирішальну роль у початковій фазі війни для блокування російського нападу. Для ведення бойових дій на Донбасі США та інші країни НАТО також постачали Україні бойові вертольоти й польові гаубиці калібру 155 міліметрів (мм), який є стандартом НАТО. У майбутньому плануються постачання додаткових одиниць і цих систем озброєння.

Данія

Боротьба точиться не лише за Донбас. Чорноморський флот РФ також блокує українське узбережжя на південному заході країни. Донині Україна захищає Одесу та інші приморські міста у першу чергу морськими мінами. Попри це чорноморське узбережжя залишається вразливим до можливого вторгнення з моря, адже в України немає вагомих військово-морських сил.

Протикорабельні ракети типу "Гарпун", надання яких Україні анонсувала Данія, відчутно збільшать шанси на захист українського узбережжя Чорного моря. Можливо, із їхньою допомогою навіть вдасться прорвати блокаду українських портів, яка практично відрізала Україну від світового ринку.

Великобританія

Британський уряд, за його даними, поставив Україні цілу низку систем озброєння. Серед них - різноманітна переносна керована зброя, яку, на кшталт "Джавелінів" і "Стінгерів", піхотинці можуть застосовувати після короткого інструктажу проти наземних і повітряних цілей. Але є в цьому переліку й важчі ракетні системи, які можна застосовувати з землі або транспорту.

Окрім того, за словами міністра збройних сил Великобританії Джеймса Хіппі, Лондон надасть Україні "сотні" ракет "Брімстон-1", які можуть вражати танки, позиції артилерії, а також легкоброньовані катери. Окрім того, Київ отримає 120 броньованих патрульних машин "Мастіфф" із сильним антимінним бронюванням та малі транспорті дрони для забезпечення позицій на лінії фронту боєприпасами та харчами.

Чеська Республіка

Чехія вже мала поставити Україні неназвану кількість бойових машин піхоти, бойових танків, реактивних систем залпового вогню і гаубиць, а також, імовірно, бойових літаків радянського зразка. Очевидно, що країна хоче й надалі постачати Україні важке озброєння. Прага робить акцент на безперервності постачань, заявила наприкінці травня міністерка оборони країни Яна Чернохова.

Інші держави

За даними різних джерела, ціла низка країн, у тому числі Канада, Італія, Греція, Норвегія і Польща, збирається постачати Україні артилерійські системи включно з десятками тисяч одиниць боєприпасів калібру 155 мм. Нідерланди, як і Німеччина, нададуть ЗСУ кілька самохідних гаубиць PzH 2000.

Поширена у країнах НАТО польова гаубиця M777, як і самохідна гаубиця PzH 2000, може стріляти різноманітними снарядами, включно з осколковими, багатоспектральними димовими, освітлювальними або "звичайними" розривними снарядами поширеного в НАТО калібру. Однак самохідна гаубиця PzH 2000 може використовувати потужніші заряди. Таким чином вони можуть вражати цілі на відстані до 40 кілометрів; максимальна дальність пострілу гаубиці M777 становить 25 кілометрів.