Ракетні обстріли і військові дії у відповідь - це наочний рівень нової ескалації давнього конфлікту на Близькому Сході. Але існує ще один вимір цього протистояння: дві групи населення - ізраїльтяни-євреї та ізраїльтяни-палестинці (або ізраїльські араби) - ворогують одне з одним з безпрецедентною жорстокістю на всій території самого Ізраїлю.

Наскільки вибухонебезпечна ситуація?

У місті Лод, що на південному сході від Тель-Авіва, силам безпеки довелося запобігати вуличним зіткненням між двома вищезгаданими групами населення, справа там дійшла навіть до застосування вогнепальної зброї і ножів. Крім того, в Лоді було підпалено синагогу і єшиву (семінарію) - релігійний єврейський навчальний заклад.

У старому портовому місті Акко і в околицях Тель-Авіва розлючений натовп витягав чоловіків з машин і жорстоко бив. В Акко постраждав єврей, в Бат-Ямі водія сприйняли було за араба. Це всього лише кілька прикладів насильства, що вибухає між жителями Ізраїлю в багатьох куточках країни. Сотні людей вже заарештовано після таких акцій. У Лоді запроваджено надзвичайний стан.

Президент Ізраїлю Реувен Рівлін попередив про насування "громадянської війни". Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху заявив: "Я хочу сказати громадянам Ізраїлю: мене не хвилює, чи закипає ваша кров. Вам не дозволено вдаватися до самосуду. Ніщо не виправдовує лінчування арабів євреями і навпаки. Це неприйнятно".

Читайте також: Коментар: Ізраїльсько-палестинський конфлікт - кінець ілюзії

Яка частка палестинців в населенні Ізраїлю?

Під час заснування держави Ізраїль в 1948 році близько 700 тисяч палестинців були змушені покинути свою батьківщину. З точки зору палестинців, це була "Накба" - катастрофа, етнічна чистка, проведена ізраїльськими військовими. Влада ж країни стверджує, що мова йшла про добровільний вихід, який послідував за відповідними закликами з боку арабів. Ті ж представники палестинської громади, які залишилися на території, яка нині є ізраїльською (за винятком жителів Східного Єрусалима, у яких інший статус), і стали нинішніми палестинськими ізраїльтянами, яких часто називають ізраїльськими арабами.

У 2019 вони становили близько 21 відсотка населення Ізраїлю. Їхня частка неухильно зростає у звітах Центрального статистичного бюро Ізраїлю (CBS) протягом понад 50 років, оскільки народжуваність у цій групі населення є вищою. Праві ізраїльські політики бачать в цьому проблему, вважаючи, що таким чином наражається на небезпеку панівне становище єврейського населення в країні. Ортодоксальні та ультраортодоксальні єврейські родини, в яких традиційно багато дітей, дбають про те, щоб ця тенденція сповільнилася.

У палестинців, які проживають в Ізраїлі, в середньому вищий рівень життя, ніж у жителів Західного берега річки Йордан або, тим більше, Сектора Гази. Але в порівнянні з єврейською більшістю у палестинців менше можливостей в тому, що стосується освіти і матеріального забезпечення. За даними Відомства національного страхування Ізраїлю (NII), в 2016 році майже половина палестинських сімей в Ізраїлі жила в бідності. Для порівняння: серед єврейських сімей цей показник становив 13 відсотків (статистика не включає ультраортодоксальних євреїв, 45 відсотків сімей яких жили в бідності).

Читайте також: Гарант безпеки Ізраїлю: система протиракетної оборони "Залізний купол"

Який політичний вплив ізраїльських палестинців?

Закон про національну державу, ухвалення якого було ініційовано правим урядом Нетаньяху в 2018 році, знизив вплив палестинського населення в країні. Відповідно до закону, Ізраїль оголошено "національним домом єврейського народу", його єдиною і неподільною столицею є Єрусалим. Іврит - єдина державна мова країни, статус арабської мови понижений до особливого, але без уточнень.

Пославшись на цей закон, палестинські групи закликали бойкотувати наступні вибори в Кнесет. Це призвело до того, що їхні політичні сили виявилися слабше представленими в парламенті, ніж могли б, виходячи з демографічних даних. Блок "Об'єднаний список", сформований ще перед виборами 2015 року як союз чотирьох основних арабських партій Ізраїлю, приєднався до табору супротивників Нетаньяху.

Однак перед останніми виборами, що відбулися в березні 2021 року, партія "Об'єднаний арабський список" (РААМ) на чолі з її лідером Мансуром Аббасом вийшла з блоку. Аббас хоче використовувати розбіжності між єврейськими партіями на користь палестинців і перед виборами заявив про готовність підтримати майбутній уряд - за максимально можливих поступкок палестинцям. Чотирьох депутатів Кнесету від РААМ деякий час вважали своєрідними "володарями козирної карти" - саме від їхньої позиції залежало формування уряду. Але остання ескалація палестино-ізраїльського конфлікту перешкодила також і переговорам зі створення кабінету без партії Нетаньяху.