Соціал-демократ Олаф Шольц (Olaf Scholz) став наступником канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel). 63-річний Шольц - досвідчений політик, в уряді Меркель він був міністром фінансів, а раніше - бургомістром Гамбурга.

Вольфґанґ Шмідт (Wolfgang Schmidt) із СДПН очолив відомство федерального канцлера. Подейкують, що ніхто інший не знає майбутнього главу уряду Олафа Шольца так добре, як він. Вже 20 років ці два уродженці Гамбурга працюють разом. 51-річний Шмідт вірив, що Шольц може стати канцлером, коли багато хто про це навіть не думав.

Один із головних сюрпризів у новому Кабінеті міністрів ФРН - поява в ньому 58-річного Карла Лаутербаха (Karl Lauterbach). Соціал-демократ, лікар за освітою, за час пандемії став одним із медійних символів боротьби з коронавірусом, виступаючи у десятках ток-шоу з порадами та поясненнями. Спочатку його призначення на цю посаду не планувалося.

Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) зі СДПН у старому уряді була міністеркою юстиції. Тепер вона очолила міноборони. 56-річній юристці дісталося міністерство, яке в Німеччині вважається одним із найбільш непростих. За нової міністерки закордонні місії Бундесверу піддаватимуться систематичній оцінці. Ламбрехт - третя жінка на чолі міноборони ФРН.

До нового уряду увійшов 49-річний соціал-демократ Губертус Гайль (Hubertus Heil), який очолив міністерство праці ФРН. Аналогічну посаду він обіймав у попередньому уряді Анґели Меркель.

Клара Ґейвіц (Klara Geywitz) очолила новостворене міністерство будівництва та житла. У планах уряду - будівництво 400 тисяч квартир щорічно. 45-річна уродженка Бранденбурга багато років брала активну участь у місцевій та державній політиці. Вона - заступниця голови регіонального відділення Соціал-демократичної партії Німеччини. Канцлер Шольц бачить у ній "дуже великий талант".

Міністерство внутрішніх справ уперше очолила жінка. 51-річна адвокатка Ненсі Фезер (Nancy Faeser) родом із Гессена, де була лідеркою регіонального відділення СДПН та головою парламентської фракції у ландтазі. Фезер хоче зосередитись на боротьбі з правим екстремізмом і вже пообіцяла суттєво підвищити рівень оснащення поліції. Люди мають право на безпеку у країні, заявила вона.

53-річна Свенья Шульце (Svenja Schulze) із СДПН раніше була міністеркою довкілля, а тепер очолила міністерство економічного співробітництва та розвитку. "Глобальні питання завжди цікавили мої думки", - сказала Шульце на презентації Кабінету. За її словами, вона впевнено почувається на міжнародній арені.

Крістіан Лінднер (Christian Lindner) отримав одну із ключових посад у новому Кабінеті. Він очолив міністерство фінансів - ця посада вважається у федеральному уряді другою за важливістю після канцлера. 42-річний політик з 2013 року є головою ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП).

Ще один ліберал, який увійшов до нового уряду, - 44-річний юрист Марко Бушманн (Marco Buschmann). Він обійняв посаду міністра юстиції. Бушманн добре знає партію, він брав участь у її реформуванні після того, як ВДП не пройшла до Бундестагу на виборах 2013 року. Останні чотири роки Бушманн був головою фракції ВДП у Бундестазі.

Міністерський пост отримав й генеральний секретар ВДП 51-річний Фолькер Віссінґ (Volker Wissing). Він став міністром транспорту та цифрової інфраструктури. Віссінґ уже знайомий з роботою у складі коаліції з Зеленими та соціал-демократами. У Рейнланд-Пфальці він був членом уряду за участю цих партій.

Четвертою міністеркою нового уряду від ВДП стала Беттіна Штарк-Вацінґер (Bettina Stark-Watzinger), яка очолила міністерство освіти та науки. Останні чотири роки вона була депутаткою Бундестагу. Під час передвиборчої кампанії Штарк-Вацінґер приділяла багато уваги темі освіти, закликала до "фундаментальної зміни системи".

Співголова Зелених Анналена Бербок (Annalena Baerbock) була кандидаткою у канцлери та мала непогані шанси обійняти цю посаду. Досягти цієї мети їй не вдалося, проте Зелені покращили результат порівняно з виборами 2017 року. Бербок стала міністеркою закордонних справ. Таким чином вона є другою представницею Зелених на чолі МЗС після Йошки Фішера, який очолював це відомство з 1998-го до 2005 року.

Роберт Габек (Robert Habeck) з 2018 року є співголовою партії Зелених. 52-річний філософ та колишній міністр в уряді землі Шлезвіг-Гольштейн очолив заново створене міністерство економіки та захисту клімату. Окрім того, Габек став віцеканцлером.

Колишній співголова партії Зелених Джем Ездемір (Cem Özdemir) очолив міністерство сільського господарства. Цьому рішенню передувала запекла боротьба за міністерські портфелі серед Зелених. Її програв голова фракції Зелених у Бундестазі Антон Гофрайтер (Anton Hofreiter) із лівого крила партії. Ездемір став першим членом федерального уряду, який має турецьке походження.

Головою міністерства охорони навколишнього середовища, безпеки ядерних реакторів та захисту споживачів стала Штеффі Лемке (Steffi Lemke). З 2002-го до 2013 року вона була федеральною виконавчою секретаркою партії Зелених. За професією Лемке - інженерка-агрономка. У Бундестазі 53-річна політикиня зі Східної Німеччини приділяла особливу увагу боротьбі за захист морів від забруднення.

Ще одна представниця Зелених, Анне Шпігель (Anne Spiegel), очолила міністерство у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді. Вона добре знайома з цією тематикою, оскільки керувала подібним міністерством у Рейнланд-Пфальці. 40-річну Шпіґель відносять до представників лівого крила Зелених.

Клаудія Рот (Claudia Roth) стала міністеркою з питань культури та ЗМІ. 66-річна Рот у минулому двічі була співголовою партії Зелених і досі є однією із найвідоміших її представниць у країні. З 2013 року вона обіймає посаду віцеголови Бундестагу. У молодості Рот була менеджеркою анархістського музичного гурту Ton Steine Scherben.

Колись канцлер Гельмут Коль (Helmut Kohl) був покровителем Анґелі Меркель (Angela Merkel) і по-батьківськи називав її "моя дівчинка". У 2001 році, коли була зроблена ця фотографія, Меркель уже вийшла з його тіні. На той час вона очолювала Християнсько-демократичний союз (ХДС), який перебував тоді в опозиції. Однак зоряний час Меркель настав тільки в 2005 році.

Вибори до Бундестагу 2005 року: блок ХДС/ХСС з мінімальною перевагою переміг соціал-демократів на чолі з канцлером Ґергардом Шредером (Gerhard Schröder). При цьому ХДС на чолі з кандидаткою у канцлери Меркель отримав найгірший результат з 1949 року - не найкращі передумови для нової очільниці уряду. Однак Меркель швидко впоралась із ситуацією.

Ґергард Шредер 22 листопада 2005 року в Бундестазі вітає Анґелу Меркель: християнські демократи і соціал-демократи сформували так звану "велику коаліцію". Анґела Меркель стала наймолодшою серед канцлерів ФРН, а також першою жінкою на цій посаді, першою східною німкенею і першою вченою-фізиком на чолі уряду Німеччини.

Меркель швидко здобуває визнання як політикиня. У 2007 році на саміті Великої вісімки (G8) вона приймає глав держав і урядів семи провідних промислових країн світу і Росії в німецькому курортному містечку Гайлігендаммі на узбережжі Балтійського моря, жартує з президентом США Джорджем Бушем і президентом РФ Володимиром Путіним. Геополітична ситуація в світі тоді була зовсім іншою, ніж тепер.

Європа восени 2008 року: Анґелі Меркель залишається лише посміхатися, дивлячись на двох головних мачо європейської політики: президента Франції Ніколя Саркозі та прем'єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі. Коли спалахнула світова фінансова криза, саме Меркель стала номером один серед політиків Євросоюзу.

Борги низки країн ЄС стрімко зростають, єдина європейська валюта під загрозою. Меркель погоджується на надання допомоги постраждалим від боргової кризи країнам ЄС, однак вимагає у відповідь скорочення держвидатків і політику ощадливості. Грецькі газети намагаються провести паралель і порівнюють ситуацію 2008-го з часом окупації країни гітлерівською Німеччиною під час Другої світової війни.

Меркель не вирізняється великою ораторською майстерністю, почувається ніяково у великому натовпі людей. Часто вона справляє враження холодної людини, не завжди вдало пояснює свої політичні рішення. З іншого боку, багатьом німцям подобається її скромна, твереза і прагматична манера поведінки й керівництва урядом. Інакше вона не змогла б очолювати чотири уряди поспіль.

Згодом німці починають називати Меркель "матусею". Саме не "матір'ю", а "матусею нації". Це звучить трохи іронічно, але водночас з любов'ю і старомодно, адже сучасні діти не називають "матусею" свою маму. Але "матуся" піклується про всіх, завдяки їй нікому не потрібно чогось боятися. Зворотний бік медалі: під керівництвом "матусі" діти назавжди залишаються дітьми. Не всім це подобається.

Напевно, жоден вислів Меркель не викликав у німецькому суспільстві так багато суперечливих реакцій, як фраза: "Ми впораємося". Коли в 2015 році канцлерка ухвалила рішення відкрити кордони ФРН для біженців, для одних вона стала майже святою, інші піддали за це її різкій критиці. Полярними оцінки міграційної політики Меркель залишаються й досі.

Журнал Time в 2015 році назвав Меркель "людиною року". Серед заслуг Меркель видання виділяє боротьбу з дефолтом Греції, дії в умовах міграційного кризи і після терактів в Парижі. На думку редакції, "Меркель звернула увагу на іншу шкалу цінностей - людяності, щедрості, терпимості".

Меркель стала першою жінкою на посаді канцлера ФРН. Згодом деяким іншим німецьким жінкам вдалося завдяки її підтримці зробити стрімку політичну кар'єру. Приміром, Аннеґрет Крамп-Карренбауер, що була міністеркою оборони, Урсулі фон дер Ляєн, яка очолила Єврокомісію, або Юлії Клекнер, яка була міністеркою сільського господарства.

Меркель не любить говорити про те, що вона думає про політику або особисті якості "проблемних" глав держав і урядів інших країн. У відносинах з ними вона завжди керується інтересами держави.

Меркель знає, скільки коштує літр молока в супермаркеті. За роки свого правління вона не втратила зв'язку з реальністю. На цьому фото вона у 2014 році відвідує берлінський супермаркет разом з главою китайського уряду Лі Кецяном. Однак фотографи не раз заставали і її саму в магазинах за звичайними покупками.

Про особисте життя Меркель майже нічого не відомо, вона не любить про це розповідати. Наприклад, відомо, що вона та її чоловік Йоахім Зауер, теж фізик за фахом, до пандемії майже щороку проводили великодні свята на італійському острові Іск'я.

Пандемія COVID-19 багато змінила в Німеччині, а не тільки звички канцлерки проводити відпустку. Її манера беземоційно і прагматично ухвалювати рішення в боротьбі з пандемією не раз піддавали критиці, але водночас це позитивно позначилося на рейтингу Меркель.

Меркель пробула при владі 16 років, лише на 10 днів менше, ніж Гельмут Коль. І попри те, що вона виконуватиме обов'язки глави уряду, доки парламент не обере їй наступника, урочисто її вже провели з посади на державному рівні. У дворі міністерства оборони в Берліні військовий оркестр виконав пісні відомих німецьких виконавиць із Західної та Східної Німеччини.