Верховна Рада України у четвер, 9 жовтня, ухвалила у першому читанні законопроєкт про "Про Кіберсили Збройних сил України". Відповідне рішення підтримали 255 народних обранців, зробивши таким чином перший крок до створення нового роду військ, який зосереджуватиметься на діяльності у кіберпросторі. Чому знадобилося створювати Кіберсили ЗСУ та чим вони займатимуться - в матеріалі DW.

Довготривала робота над законопроєктом

Представляючи законопроєкт №12349 "Про Кіберсили Збройних Сил України" у парламенті, голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Звітневич наголосив на довготривалій роботі над документом. "Законопроєкт був зареєстрований ще в грудні 2024 року, і над ним комітет працював більше року", - зазначив він. За словами Звітневича, законопроєкт окрім генштабу, підтримують міністерство оборони, Служби безпеки України, міністерство закордонних справ.

Кіберсили відповідатимуть "за кібероборону України, захист суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі", і діятимуть "під безпосереднім військовим керівництвом Головнокомандувача Збройних сил України, а на політичному рівні - під загальним керівництвом президента України", наголошують автори законопроєкту у пояснювальній записці. Планується, що на створення Кіберсил ЗСУ у 2025 році витратять 14 мільйонів гривень, а окремі заходи діяльності Кіберсил "зможуть фінансуватися за рахунок пожертв".

Кіберрезервісти як складова Кіберсил

Для укомплектування штату нового роду військ планують переводити фахівців з інших частин і підрозділів ЗСУ, а також брати мобілізованих з релевантним досвідом і знаннями, які будуть охочі проходити службу в Кіберсилах, розповідав раніше виданню AIN начальник Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генерального штабу Збройних Сил України полковник Іван Павленко.

Крім того, Кіберсили ЗСУ матимуть можливість залучати цивільних фахівців - так званих кіберрезервістів, для яких організовуватимуть "періодичне навчання та злагодженість". Ця новація спростить взаємодії між цивільними кіберспеціалістами і військовими, наголошує експерт з кібербезпеки, засновник компанії AmonSul і співзасновник найбільшої української спільноти з кібербезпеки Сергій Харюк. "Наша компанія співпрацює з окремими бригадами у форматі соціальної відповідальності. Тобто певна бригада має потребу, яку не може закрити власними ресурсами. Вона звертається до нас", - пояснює він у розмові з DW.

Однак, додає Харюк, така взаємодія відбувається не системно і в приватному порядку. "Зазвичай, це якийсь інноваційний підрозділ, де є молоде керівництво, яке розуміє чому це потрібно. Але деякі бригади і підрозділи часто не розуміють цього. Тому в них зовсім немає кіберфахівців, а допомогу волонтерів не залучають",  - зауважує експерт.

Такий стан справ є дуже загрозливим, оскільки росіяни дедалі більше фокусують кібератаки на військових, наголошує Харюк. "Наша компанія займається в тому числі, розвідкою кіберзагроз. І ми бачимо, що росіяни зрозуміли, що критична інфраструктура в Україні достатньо захищена, зокрема завдяки допомозі USAID та інших фондів. Але ці фонди не допомагають військовим. Тому кількість кібератак на військові підрозділи й формування зростає щодня. Ворог розуміє, що їм там легше діставати інформацію або заподіювати якусь шкоду", - пояснює Харюк.

Критика законопроєкту

Перед ухваленням законопроєкту низка нардепів висловлювали нерозуміння необхідності створювати Кіберсили з огляду на існування в структурі ЗСУ Військ зв'язку та кібербезпеки. "До мене вже виступали колеги і сказали про те, що з 2021 року існує окремий рід військ - зв'язку і кібербезпеки. Як можна, не вносячи зміни в статтю 3 закону про Збройні Сили України, де залишається цей рід військ, створити новий? Щоб вони паралельно співіснували?", - заявив член депутатської групи "Партія за майбутнє" Сергій Рудик. На це вказала і нардепка з фракції "Голосу" Соломія Бобровська, а нардеп з фракції "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко через це назвав створення Кіберсил "абсолютним піаром".

Як пояснив DW голова парламентського підкомітету з питань безпеки в кіберпросторі Олександр Федієнко, два роди військ виконуватимуть різні задачі. "Кіберсили створюються для того, щоб проводити операції в цифровому просторі інформаційних систем та об'єктах критичної інфраструктури ворога, тоді як Війська зв'язку та кібербезпеки повинні захищати свою власну інфраструктуру", - каже він.

Кіберсили, додає Федієнко, повинні будуть закладати шкідливе програмне забезпечення в кіберсистеми ворога для того, щоб їх активувати у разі ухвалення рішення верховним головкомандувачем. "Це шкідливе ПЗ має призвести до зупинки або руйнації тих або інших цифрових систем. І призвести до наслідків, наприклад, у військових виробництвах", - зазначає він. Покласти таку додаткову функцію ще на війська зв'язку і кібербезпеки буде не ефективно, наголошує Федієнко. "Жоден гарний і унікальний зв'язківець ніколи не буде класним кібератакуючим. Жоден класний кіберзахисник ніколи не буде класним кібератакуючим. Тому в кіберпросторі завжди є нападники й захисники. У всьому світі так", - каже нардеп.

Федієнко наголошує, що Кіберсили не будуть займатися цивільним сектором, оскільки для цього вже існує низка державних структур. Зокрема, урядова команда CERT-UA  в складі Держспецзв’язку та Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО.

Військові операції за стандартами НАТО

Опитані DW експерти наголошують, що наявність Кіберсил є вимогою сучасності. "Кібернетичні сили або командування існують в різних країнах НАТО, і це давно вже є стандартом. Не можна собі уявити сучасні збройні сили без кібернетичного компоненту, або так званого кібернетичного домену. Дивно було б мати сухопутні війська, але не мати кібернетичні", - пояснює військовий експерт, директор громадської організації New geopolitics research network Михайло Самусь у розмові з DW.

За його словами, нині в Україні спецслужби, такі як Служба безпеки України (СБУ), Головне управління розвідки (ГУР), Служба зовнішньої розвідки вже проводять операції в кібернетичному домені. "Але вони, як правило, здійснюють операції з метою добування інформації або проведення спеціальних завдань. Кіберсили потрібні, щоб проводить операції з метою забезпечення територіальної цілісності і суверенітету країни. Наприклад, є завдання - вийти до Криму. Кожен рід і вид військ виконує свої задачі в рамках цієї операції відповідно до задуму, узгоджені в часі та в просторі", - пояснює він.

Читайте також: Кібербезпека: як працюють кібервійська Бундесверу

Кіберсили, зазначає Самусь, будуть виконувати задачі для зниження здатності противника до оборони. "В кіберпросторі це порушення системи управління, системи зв'язку, системи, наприклад, керування безпілотними апаратами або роботизованими системами. Кіберсили працюватимуть в іншому домені, але приблизно з тим же завданням як війська радіоелектронної боротьби (РЕБ)", - наголошує експерт.

Співрозмовники DW впевнені, що створення Кіберсил покращить спроможність ЗСУ в кіберпросторі і посилить взаємодію з іншими складовими Сил оборони України. За інформацією Харюка, нині вже є кандидат на керівника Кіберсил. "Це дуже прогресивного бачення людини, яка є кадровим військовим", - каже він. Однак для створення Кіберсил нардепи мають ухвалити законопроєкт в цілому. Коли це станеться невідомо. Для голосування в першому читанні їм знадобився майже рік.