Київ без двох мостів: як зберегти рух між берегами
17 листопада 2026 р.
У ніч на 17 листопада Росія знову ударила балістичними ракетами по Києву і пошкодила одразу два мости через Дніпро - Північний та Південний. Обидві споруди повністю закриті для руху транспорту. "Зелена лінія" метро курсує лише підземною ділянкою між станціями "Сирець" і "Видубичі", а через пошкоджену тепломережу, яка пролягала Південним мостом без тепла лишилися 317 будинків у Дарницькому районі.
"Після висновків спеціалістів будемо розуміти, коли зможемо відкрити рух цими мостами", - заявив мер Києва Віталій Кличко. Конструкції обстежують експерти Національного інституту розвитку інфраструктури. "Коли будуть результати обстеження, готуємо спільно з міськими службами чіткий план робіт", - додав міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.
Альтернативи капітальним мостам немає
Опитані DW експерти переконані, що зруйнувати капітальні мости вкрай складно. "Пошкодити їх можна, знищити вкрай важко. Але цілком можливо, що пошкоджені мости можуть не функціонувати від кількох днів до місяців", - прокоментував DW експерт із транспортного планування, директор компанії "Про мобільність", Дмитро Беспалов.
Інженерка мостів і транспортних тунелів Анна Мінюкова пояснює, що на неушкоджених смугах рух можуть відновити, щойно фахівці нададуть висновок про безпеку. А от повний ремонт потребуватиме часу. "Відремонтувати насправді можна все. Лише питання часу і грошей", - наголосила експертка в коментарі DW. Північний міст металевий, а з власною мостовою сталлю в Україні проблема, адже поставки з-за кордону, за її оцінкою, можуть зайняти від трьох до шести місяців.
Головний ризик Беспалов бачить не в російських ударах, а в нестачі ресурсів для ремонту. "Якщо мости залишаться стояти огородженими і ніякий ремонт не відбуватиметься, це буде найгірший сценарій, адже капітальним мостам немає альтернативи. Все інше - це довго і дорого", - застерігає він. Експерт радить заздалегідь резервувати метал, бетон, інженерів і робітників саме під ремонт капітальних мостів.
Що вже зроблено
Поки два мости закриті, рух між берегами тримається на мосту Патона, Подільському мостовому переході, Дарницькому мосту та мосту Метро. На мосту Патона діє реверс, години якого після удару продовжили: з 6:00 до 16:00 - з лівого на правий берег, з 16:00 до 24:00 - у зворотному напрямку. Маршрути автобусів і тролейбусів, які курсували Північним і Південним мостами, міська влада перенаправила через Подільський і Дарницький мости, а "Укрзалізниця" збільшила кількість приміських електричок.
Ще до нового удару, після попередніх пошкоджень, на Північному мосту виділяли смугу лише для громадського й екстреного транспорту, а приватні авто розвертали одразу на виїзді з житлового масиву Троєщина. Однак, як зауважує голова ГО "Рада з урбаністики Києва", урбаніст Віталій Селик, навіть тоді затори утворювалися і на Троєщині, і на правому березі. "Тому варто ці смуги повністю відокремлювати", - наголошує він.
Беспалов же застерігає від ставки на якесь одне рішення. "Ворог за нами спостерігає. Якщо "Укрзалізниця" кільцевою електричкою почне возити великі пасажиропотоки, то буде тільки питання часу, поки не прилетить по її підстанціях чи рухомому складу", - наголошує експерт.
Читайте також: Мости Києва під ударами: що кажуть інженери про загрозу руйнування і чи врятують місто понтони
Рішення для міської мобільності киян між берегами Дніпра є
"На жаль, неможливо в швидкий спосіб знайти альтернативу руху між правим та лівим берегами, щоб вона була такою самою, як за наявності всіх працюючих мостів", - визнає Селик. Єдиним способом підтримати пропускну здатність переправ він вважає посилення громадського транспорту й обмеження руху приватних авто між берегами, принаймні в ранкові й вечірні пікові години. Повністю відокремлені смуги для автобусів, на його думку, варто облаштувати на мосту Метро і мосту Патона, а на Подільському вони вже є. Такі рішення, нагадує урбаніст, ще у 2016-2017 роках пропонували міжнародні експерти у вигляді швидкісних автобусних ліній, однак міська влада "боялася цим користуватися".
Через брак водіїв автобусів Селик радить залучати до комунального транспорту водіїв маршруток або посилити рух маршруток між берегами, а також продовжити приміські маршрути з Бориспільського, Броварського і Зазимського напрямків на правий берег.
Беспалов пропонує брати автобуси й водіїв в інших містах і запровадити контроль виділених смуг відеокамерами з високими штрафами, як у Тбілісі. Втім, контроль за смугами є питанням національної влади, відзначає експерт, адже це компетенція МВС. Мінюкова теж переконана, що власникам авто "у певний момент доведеться пересісти на громадський транспорт".
Найбільший ефект, за словами Беспалова, дало б розосередження ранкового і вечірнього піку на 5-6 годин завдяки зміщеному графіку роботи підприємств і установ. "Це дає найбільший ефект майже без капіталовкладень. За ефективністю його можна порівняти з появою нового мосту або двох", - пояснює Дмитро Беспалов. Урбаніст Селик пропонує готуватися й до найгіршого сценарію, коли мости стануть лише пішохідними, а саме облаштувати біля них майданчики, де розвертатимуться і забиратимуть пасажирів автобуси. "Людина під'їжджає на автобусі, далі пішки, на самокаті чи на велосипеді переїжджає на інший берег, сідає в громадський транспорт і їде далі містом", - каже Віталій Селик. Експерти також радять міській владі врешті-решт почати розбудовувати інфраструктуру для велосипедів. "Уявіть, наскільки складно ворогу було б нанести шкоду транспортній системі, де кожна п'ята поїздка відбувається на велосипеді, як у Берліні", - каже Беспалов.
Читайте також: У Києві будуватимуть комбіновані водні переправи через Дніпро, місто виділить мільярд гривень
Річкові трамваї, понтони чи тунель?
Є й інші альтернативи. Компанія "Нібулон" пропонує відновити річковий транспорт як альтернативу для сполучення між правим і лівим берегами столиці. "Ще у 2017 році "Нібулон" довів, що річки можуть бути повноцінними транспортними артеріями. Компанія відродила пасажирські перевезення Дніпром і Південним Бугом", - йдеться в релізі компанії. У Миколаєві вона запустила швидкісні судна на підводних крилах "Нібулон Експрес", кожне з яких могло перевозити до 79 пасажирів зі швидкістю до 65 км/год. "Сьогодні, коли війна змушує українські міста шукати додаткові шляхи забезпечення транспортного сполучення, цей досвід набуває нового значення", - наголошують у компанії. Річкові трамваї курсували в Києві з 1961 до 1992 року, однак спроби відновити сполучення щоразу зупинялися з економічних причин.
Експерти ставляться до цієї ідеї стримано. Селик зауважує, що місткість і швидкість річкових трамвайчиків надто малі, а вже за місяць на Дніпрі може з'явитися лід. Мінюкова додає, що для рейсів потрібен дозвіл військової адміністрації на рух Дніпром і перевірка суден, які не працювали з 2022 року.
Водночас уряд обіцяє побудувати дві резервні переправи через Дніпро, які мають завершити до кінця лютого 2027 року. Віталій Селик називає це "військовою історією" зі швидкістю 5-10 км/год для обмеженої кількості авто в екстрених випадках, адже понтонні переправи матимуть лише по одній смузі руху в кожному напрямку. "Усі ці мільярди, які анонсовані на резервні переправи, можуть бути потоплені кількома "шахедами" вартістю 100 тисяч доларів кожний", - застерігає Дмитро Беспалов.
Того ж дня, 17 листопада, міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту оголосило, що починає готувати проєкт тунелю під Дніпром разом з американською компанією Robbins, яка виробляє тунелепрохідне обладнання. "Ворог не припиняє бити по мостах столиці, тому маємо створювати альтернативні маршрути. Підготовку такого проєкту потрібно починати вже зараз", - заявив Калашник у Facebook.
Експерти називають таку ініціативу "непрофесійним популізмом", оскільки лише проєктування займе щонайменше рік, будівництво, ще три-п'ять років, а портали тунелю так само можна уразити, як і міст. Також Анна Мінюкова сумнівається, що іноземні підрядники наважаться працювати в Києві. "Всі бачать, як його атакують. Іноземні компанії сюди свою техніку і своїх людей не повезуть", - переконана інженерка.
Читайте також: Удари по Південному мосту в Києві: чому РФ атакувала ключову переправу столиці та як експерти радять захищати київські мости