Ситуація з відновленням енергетичної інфраструктури у Києві залишається складною, адже внаслідок масштабних ударів армії РФ суттєво пошкоджені теплоелектроцентралі (ТЕЦ), від яких залежить українська столиця. 

Робота Дарницької ТЕЦ (ТЕЦ-4) - одного з ключових енергетичних об'єктів Києва, який забезпечував опаленням, гарячою водою та електроенергією Дніпровський та частково Дарницький райони, призупинена після обстрілу армією РФ 3 лютого. Цю атаку РФ здійснила в одну з найхолодніших ночей Києва, коли температура опускалася до -25 градусів. На Дарницьку ТЕЦ тоді було спрямовано п'ять балістичних ракет, повідомив під час спілкування з журналістами віцепрем'єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.

"Це були не просто балістичні ракети. Це - балістичні ракети з шрапнеллю, які дуже ускладнюють будь-які відновлювані роботи", - додав він. За словами Кулеби, фахівці почали проводити першочергові відновлювальні роботи одразу ж у день атаки після відбою тривоги - спершу підрозділи ДСНС, згодом аварійні бригади. Він пообіцяв, що буде зроблено все для того, "щоб відновити все те, що тут взагалі можна відновити". 

Читайте також: Як сантехніки й електрики рятують житлові будинки в Києві

Більше тисячі будинків будуть без опалення два місяці

Утім, коли це стане можливим - спрогнозувати важко. Наразі йдеться лише про можливість часткового відновлення теплопостачання, за оцінками експертів, не раніше ніж за два місяці. Водночас відновлення електрогенерації, як заявили у  пресслужбі Дарницької ТЕЦ, поки технічно неможливе і не планується. Загалом станція обслуговувала близько 500 тисяч мешканців столиці. Після припинення роботи Дарницької ТЕЦ у Києві, за даними міського голови Віталія Кличка, без теплопостачання залишилися 1170 багатоповерхових будинків. 

Як розповів в інтерв'ю DW директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, більшість із цих 1170 будинків, що втратили опалення через руйнування Дарницької ТЕЦ, не мають альтернативних джерел теплопостачання. "Можливо, дуже невелику частину вдасться перерозподілити на інші теплові райони, але не більше того. Основна частина не отримає централізованого постачання тепла до кінця цього сезону, і це треба констатувати", - каже Харченко.

Ситуація у Києві - найскладніша

За даними київського мера Віталія Кличка, станом на 10 лютого, у столиці загалом майже 1400 житлових будинків залишалися без теплопостачання. "Понад 1100 багатоповерхівок у Дарницькому та Дніпровському районах, в які неможливо подати тепло через критичні пошкодження Дарницької ТЕЦ. І ще понад 200 будинків - у різних районах, де сталися аварійні пошкодження, які усувають комунальники й енергетики", - написав мер української столиці у Telegram. Напередодні, 9 лютого, президент України Володимир Зеленський також заявив, що в Києві зберігається найскладніша ситуація в країні: без опалення залишаються понад 1400 багатоквартирних будинків.

Президент також анонсував розширення у столиці програми "пакунків тепла" - наборів речей першої необхідності, які мають допомогти людям пережити холодний період, зігрітися, залишатися на зв'язку та заряджати медичні пристрої.

Водночас того ж дня перша заступниця міністра розвитку громад та територій Альона Шкрум повідомила і про відновлення теплопостачання в 400 будинках у київському мікрорайоні Троєщина. За її словами, після подачі тепла будинкам знадобиться кілька днів, аби повністю прогрітися. Як зазначив в інтерв'ю DW експерт з питань енергетики, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев, часткове відновлення теплопостачання у цих будинках стало можливим завдяки роботі енергетиків з усієї країни, які безперервно працювали в надзвичайно складних умовах над відновленням також пошкодженої обстрілами київської ТЕЦ-6.

Відновлювати ТЕЦ чи шукати альтернативи?

Говорячи про перспективи відновлення Дарницької ТЕЦ (ТЕЦ-4), а також ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та інших пошкоджених великих об’єктів теплопостачання, Рябцев зазначив, що частину обладнання можна відновити, але ресурси нині слід спрямовувати лише на те, що реально запустити до завершення опалювального сезону. "Те, що неможливо відновити швидко, потрібно законсервувати і не витрачати на це ресурси зараз", - вважає експерт. 

Водночас, на його думку, ставка на відновлення великих ТЕЦ є сумнівною з огляду на постійні обстріли. "Якщо Росія вже пристрілялася до цих об'єктів, логічно переходити до розосередженої генерації і створювати нові установки, які будуть забезпечувати теплом будинки", - каже аналітик.

На думку Рябцева, розвиток децентралізованої генерації має відбуватися за рахунок різних видів палива, залежно від місцевих можливостей, але найефективнішим і технологічним варіантом для Києва залишається газ. "Потрібно використовувати будь-яке доступне місцеве паливо. Якщо є газ, встановлювати газові установки, якщо відходи - біогаз, торф, якщо нічого немає - дизельні або бензинові генератори. Це гарантує, що будинки не залишаться без тепла", - каже експерт. Нині ж, за словами Рябцева, практичним рішенням є встановлення потужних генераторів, які здатні забезпечувати електроенергією багатоповерхівки навіть у разі нових атак.

Читайте також: Між виїздом і виживанням: як живе Київ без тепла і світла посеред зими

За словами опитаних DW експертів з енергетики, крім нестачі власної генерації електричної енергії, у столиці ускладнена також і її передача, адже РФ атакує високовольтні мережі та підстанції. "Є дефіцит і потужності, і мережеві обмеження. Особливо сильно вони впливають на Київ, тому що у Києві власної генерації електричної енергії майже не залишилося", - каже директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. За його словами, оскільки пошкоджені столичні ТЕЦ, які виробляли теплову й електричну енергію, а також Трипільська ТЕС, яка направляла електричну енергію для Києва, то основним джерелом енергопостачання столиці залишилися постачання переважно з Рівненської атомної електростанції. 

Експерт також зауважує, що в разі продовження масованих і регулярних атак з боку РФ ,навіть якщо в України збільшиться кількість можливостей протиповітряної оборони, повністю убезпечити енергосистему не вдасться. "Уявляєте собі, якщо такі атаки продовжуватимуться щотижня протягом року - двох років, то ніяка тут протиповітряна оборона, ніяка централізована, децентралізована генерація не захистить", - каже Омельченко.