Київ обурений показом пропаганди на черговому кінофестивалі
19 вересня 2024 р.Міністерство закордонних справ (МЗС) України закликало організаторів кінофестивалю в Цюриху "не псувати репутацію показом фільму Russians at War" ("Росіяни на війні").
Як наголосив речник МЗС Георгій Тихий, ця стрічка - не документальне кіно, а "пропагандистський фільм, що відбілює воєнні злочини".
"Справжні росіяни на війні - загарбники, воєнні злочинці та ґвалтівники. Покриваючи їх, ви стаєте їхніми співучасниками", - заявив Тихий у четвер, 19 вересня.
У МЗС наголосили, що "російській пропаганді за ширмою культурного продукту - не місце на міжнародній культурній сцені та червоних доріжках". Zurich Film Festival відбудеться 3-13 жовтня.
Russians at War на кінофестивалях у Венеції та Торонто
Вперше фільм "Росіяни на війні" російської режисерки Анастасії Трофімової показали 7 вересня у позаконкурсній програмі 81-го Венеційського міжнародного кінофестивалю.
Згодом, попри обурення офіційного Києва, стрічку включили в програму Міжнародного кінофестивалю в Торонто. Після розголосу організатори заявили, що "змушені" призупинити майбутні покази фільму через нібито загрози для роботи фестивалю та громадської безпеки, проте, як виявилося, показ не скасували, а перенесли на 17 вересня - після закриття фестивалю.
"Олюднення" окупантів
Трофімова називає себе російсько-канадською режисеркою. Кілька її фільмів раніше спродюсував російський державний пропагандистський канал Russia Today (RT). Трофімова стверджує, що сім місяців знімала російських військових в Україні, не отримавши на це дозволу міністерства оборони РФ. За її твердженням, вона прагнула показати, що російські солдати - теж люди, причому ті, які часто сумніваються в необхідності війни РФ проти України.
Критики вважають, що її стрічка - спроба "олюднити" російських окупантів і висловити їм симпатію. Опоненти вказують, що фільм не показує масових руйнувань в Україні та воєнних злочинів російської армії. Крім того, в кадрі російські бійці повторюють наративи кремлівської пропаганди.
Фільм отримав у Канаді державне та приватне фінансування - 340 тисяч канадських доларів (близько 227 тисяч євро).