Уранці у неділю під рясним дощем біля станції метро "Театральна" у центрі Києва збираються люди з веселковими прапорами і плакатами. Прохід до перехрестя, де запланований збір на Марш рівності, оточений поліцією, правоохоронці перевіряють документи й речі. Проїзну частину від тротуару відділяє вервечка поліцейських автобусів.

"Сьогодні не буде ані музики, ані співів, бо ми пам'ятаємо, у яких умовах ми це робимо", - говорить у мікрофон співзасновниця громадської організації "КиївПрайд" і одна з організаторок маршу Анна Шаригіна. Учасники туляться під парасолями, шикуючись в колони на тротуарі. Дощ посилюється. Очільники першої колони з банером "Разом до рівності та перемоги" сміються: "Ми не з цукру, не розтанемо".

Марш біля метро

Після кількох тижнів перемовин з київською владою організаторам Маршу рівності вдалося узгодити локацію. Від ідеї провести подію в метро відмовилися, адже для цього довелося б обмежувати рух поїздів. Натомість було вирішено влаштувати ходу біля метро, яке у разі тривоги можна використати як укриття.

Також з міркувань безпеки у Марші змогли взяти участь лише ті, хто попередньо зареєструвався. За словами організаторів, таких людей було близько 500, хоча охочих було значно більше.

Під гучні вигуки з гучномовців і барабанний бій марш повільно перетинає перехрестя і зупиняється, упершись у кордон поліції. На проведення акції було виділено трохи більше ста метрів тротуару, тож учасники скандують гасла, залишаючись на місці.

Чого вимагали учасники Маршу рівності

Учасники зібрання скандують "Бунтуй, кохай, права не віддавай", " Закони для життя, ненависть - до сміття", а також номери законопроєктів, ухвалення яких вимагають. Це, зокрема, законопроєкт №9103 про цивільні партнерства, який передбачає легалізацію одностатевих шлюбів, а також законопроєкт №5488 про визнання нетерпимості обставиною, яка обтяжує відповідальність за злочини.

Окремою колоною вишикувалися хлопці і дівчата у військовій формі - дехто з них належить до ЛГБТК+. Водночас Павло, гетеросексуальний чоловік і один з учасників маршу, каже, що для нього було важливо висловити підтримку побратимам з квір-спільноти, адже "проблеми абсолютно всіх військовослужбовців під час війни "на часі".

Читайте також:  КиївПрайд 2024: чи доречна масова хода під час війни?

ЛГБТ-військові: Ми - живі

"Ми не можемо підтримати своїх коханих, якщо з ними щось трапиться на війні", - каже Дмитро, ветеран російсько-української війни, який зазнав поранення, і член спільноти "Військові ЛГБТ+". Його вимога - дозвіл на реєстрацію шлюбів. "Ми повинні привернути увагу суспільства до того, що ЛГБТ-військові - це не якісь вигадані люди, ми - живі", - додає Дмитро.

Нана, яка представляється квір-людиною, говорить, що прийшла на марш, аби підтримати рівні права на укладання шлюбу для ЛГБТ-військовослужбовців: "Щоб в умовах війни представники ЛГБТ-ком'юніті, яких багато на фронті, і їхні партнери мали змогу відвідувати один одного в лікарнях і отримувати спадок".

Віктор Пилипенко, очільник об'єднання "Військові ЛГБТ+", озвучує дві вимоги Маршу рівності: до української держави - забезпечити рівність прав для ЛГБТ-спільноти і ЛГБТ-захисників, і до всього світу - забезпечити захист країни. "Ми вимагаємо системи ППО для Харкова, для Одеси, для інших міст", - вигукує Пилипенко, звертаючись до міжнародної спільноти.

Дипломати і політики на ЛГБТК-марші

На акції також присутні представники дипломатичних місій та міжнародних організацій, зокрема, посли Великобританії та Швеції. Заступник посла Німеччини в Україні Тім Пранґе (Tim Prange) каже, що був сповнений рішучості відвідати подію, тож дощ не став йому на заваді, як і решті дипломатів. "Ми тут, щоб підтримати цю ідею, підтримати те, що у людей є права і демократія, аби відстоювати свої права", - наголосив він. З українських політиків, за словами організаторів, подію відвідав лише нардеп від "Слуги народу" Дмитро Гурін.

Рівно о 10 ранку, після години мітингу, правоохоронці починають закликати учасників події розходитися. "Поліція починає нервувати", - оголошують організатори й просять людей спускатися в метро. "Марш озвучив основні вимоги і до світу, і до української держави - до президента, до парламенту. Те, що він був короткотривалий - за умови воєнного стану, і так фантастично, що ми змогли це зробити", - резюмує Віктор Пилипенко. Подія минула без сутичок і тривог.

Акція "за традиційні цінності"

Щойно ЛГБТ-активісти встигають розійтися, з сусіднього кварталу починають лунати гасла їхніх противників. Рух транспорту Хрещатиком призупиняється. Центральною вулицею столиці швидко крокує натовп з плакатами "ЛГБТ - рука Кремля", "Закон для родин, Україна для сімей", "Розлади треба лікувати, а не пропагувати".  Лунають вигуки "Смерть ЛГБТ" та патріотичні гасла. Учасники пришвидшують крок, подекуди біжать, але коли підходять до метро "Театральна", учасників Маршу рівності вже там немає.

Анатолій, один з учасників акції, називає її маршем "за традиційні цінності". "Сюди прийшли батьки, матері, які мають дітей і сповідують нормальну ідеологію, щоб чоловік кохав жінку, жінка - чоловіка, щоб вони народжували дітей і Україна відроджувалася", - каже хлопець. Його товариш Антон додає, що обурений проведенням ЛГБТ-події в Києві під час війни: "Якщо хочуть права і свободи завойовувати - автомат в руки, будьте ласкаві". "Мені дуже неприємно, що зараз проходить ЛГБТ-мітинг. Він взагалі недоречний. Я вважаю, що ЛГБТ - це не орієнтація, а хвороба", - говорить молода дівчина в чорній масці, яка забажала зберегти анонімність.

Хода піднімається вулицею Богдана Хмельницького, крокує Володимирською, доходить до Михайлівської площі і звідти спускається до Майдану Незалежності, зробивши коло центром столиці. На Майдані учасники виконують гімн України. Організатор акції блогер Денис Кошельник говорить, що захід погоджували з поліцією, а участь в ньому взяли більше двохсот людей. Він наголошує на тому, що вимагав перенести проведення Маршу рівності на післявоєнний час, але Київська міська військова адміністрація не почула його і його прихильників: "Ми не проводили б наш мітинг так потужно, якби нас почула влада".

Поліція "ізолювала" Марш рівності?

У коментарі після обох акцій очільниця "КиївПрайду" Анна Шаригіна висловила обурення тим, що влада дозволила провести ходу представникам правих організацій: "Поліція запевняла нас, що ніхто не проводить рухомі акції у Києві, але дозволила  людям, що погрожували маршу "КиївПрайд", крокувати центром міста". ЛГБТ-активісти стверджують, що поліція переоцінила ризики та фактично ізолювала Марш рівності.

Організатори назвали обмежений формат ходи "болісним компромісом", а безпекові перестороги - найсуворішими з 2015 року. Водночас у "КиївПрайд" наголосили: захід був необхідним задля відродження традиції і підготовки до "потужного і відкритого" Маршу рівності наступного року.