Українські дороги знову у фокусі уваги - водії масово скаржаться на ями та пробиті колеса. Після зими стан автошляхів у багатьох регіонах різко погіршився, і це вже не лише питання комфорту, а й безпеки. В умовах війни дороги мають стратегічне значення: ними рухаються військова техніка, пальне, волонтерські вантажі. Чи є реальні перспективи на швидке відновлення автошляхів - у матеріалі DW.

"Місячні ландшафти" українських доріг

Після зимових морозів українці масово скаржаться, що разом зі снігом, на вітчизняних дорогах "тане" і асфальт. Наприклад, у Києві через ями Юрій пошкодив своє авто. Тож він закликав київську владу провести "комплексний ремонт столичних доріг".

У соцмережах водії також діляться своїм досвідом їзди по загальнодержавних трасах. Так, один із користувачів у Facebook показав ділянку дороги М-05 Київ - Одеса всіяну "місячним ландшафтом". "Міжнародна траса. Швидкість - 10 кілометрів в годину. То - яма, то канава", - стверджує він.

Як показує популярний серед водіїв застосунок для навігації Waze, на цій трасі українці нарахували 345 ям, найбільше - у межах Черкаської області на відрізку дороги після Жашкова.

Проблеми фіксують також на міжнародній трасі М-06 Київ - Чоп. Зокрема, на ділянці Коростишівської окружної дороги утворилися численні ями, виливає із відео відомого українського автогонщика та волонтера.

Стратегічне значення доріг

Наслідок поганого стану дороги - не лише дискомфорт для водіїв, а й реальні фінансові втрати через пошкоджені автомобілі. Директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн, який переганяв зі Львова до Києва пікап для військових, каже, що ділянка Коростишівської окружної стала справжнім випробуванням для авто. "Відлетів патрубок системи охолодження, довелось викликати евакуатор. Водій-рятівник з Житомира каже, що вони з колегами працюють день і ніч. Ключова проблема - коліщата! - відбиті й покалічені колеса. Дорогою бачили багато інцидентів: ніч, мороз, люди колупаються на узбіччі. Не знаю, які мільйони зараз полетять на запчастини й ремонти", - нарікає він.

Куюн наголошує, що в умовах війни автодороги для України є вкрай важливі, оскільки ними доставляється волонтерська допомога, а в багатьох галузях імпорт з експортом здійснюють автотранспортом. У коментарі під дописом Куюна засновник однієї з мереж АЗС Дмитро Льоушкін підтвердив, що витрати його компанії на ремонти автопарку зросли на 60 відсотків, а підрахувати збитки від простою взагалі неможливо.

Причини руйнування

Опитані DW експерти вказують, що причиною погіршення стану автодоріг є недофінансування галузі, а важка зима із різкими температурними коливаннями прискорила руйнування покриття. Як зауважує у розмові з DW голова "Української асоціації аудиторів безпеки автомобільних доріг" Костянтин Щербаченко, відео в інтернеті із ямами, в першу чергу стосується тих ділянок, які давно капітально не ремонтувалися. "Наприклад, ділянки траси Київ - Чоп в обхід Коростишева будувалися в 2011-2013 роках. Минуло вже понад 13 років. А "міжкапітальний" термін для асфальтобетонних покриттів - 12 років. Зима, як цього року, добила ті дороги, які вже давно просилися ремонтувати", - зазначає він. 

За спостереженням Щербаченка, дороги, на яких робили у 2019-2021 роках поточні ремонти, перебувають переважно у нормальному стані. "При капітальному ремонті кладуть повністю нові шари асфальтобетону і змінюють основу. При поточному максимум знімають верхній шар. Тому можуть залишатися тріщини у нижніх шарах, які через деякий час проявляються. Тому траса після капітального ремонту має служити 10-12 років, а після поточного - десь у половину менше", - наголошує експерт.

Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян наголошує, що за часів будівництва доріг у 2020-21 роках, відремонтували незначну частку доріг. "За моїми даними, близько 10-15 відсотків із 150 тисяч кілометрів доріг по Україні, не включаючи муніципальні. Тому зараз, насправді, постраждали ті дороги, які не були відремонтовані", - пояснює він DW. При цьому, додає Омелян, на відремонтовані дороги має поширюватися мінімум десятирічна гарантія. "Аудит має з'ясувати, чи мають місце неякісні ремонти", - зазначає ексміністр.

Нині вже майже 20 підрядників отримали попередження і вимогу на відновлення тих ділянок, на які вони давали гарантію, повідомив голова Агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин. За його даними, 80 доріг, які будувалися кілька років тому і суттєво зруйновані, "мають отримати гарантійне відновлення". "Державі не потрібно буде витрачати кошти, з огляду на зобов'язання підрядників", - запевнив Сухомлин в одному зі своїх телевізійних інтерв'ю, слова якого цитує на своєму сайті Центр транспортних стратегій (ЦТС). 

Перспективи відновлення

Тим часом в Україні вже стартували поточні ремонти автомобільних доріг загального користування, звітує прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. "У першу чергу це міжнародні та національні маршрути, що забезпечують військову логістику, евакуацію, підвезення гуманітарних вантажів, життєзабезпечення громад та роботу критичної інфраструктури, в тому чисті й у прифронтових громадах. Наразі залучено понад 140 бригад - це майже 1000 працівників", - написала вона.

У міністерстві розвитку громад та територій уточнили, що дорожники вже усунули понад три тисячі квадратних метрів "аварійної ямковості", зокрема, на трасах: М-06 Київ - Чоп, М-07 Київ - Ковель та М-05 Київ - Одеса. "Привести до ладу" основні дороги державного значення мають протягом шести місяців, пообіцяв під час засідання Верховної Ради віцепрем'єр-міністр з відновлення - міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. "У 2026 році в бюджеті закладено 10,8 мільярда гривень (на дороги. - Ред.). Чотири мільярди вже спрямовані на зимове утримання, і близько двох мільярдів необхідно на підготовку до наступного сезону. Відповідно, близько 4,5 мільярда залишається на ремонт ямковий у цьому році", - сказав він.

Загалом, за даними Кулеби, цьогоріч треба принаймні 32 мільярди гривень для того, щоб відремонтувати понад 23 мільйони квадратних метрів "основних" доріг. Це приблизно 2,5-3 тисячі кілометрів дороги - залежно від ширини. 

Тому уряд протягом всього 2026 року шукатиме додаткове фінансування, і вивчає можливість використання ресурсу органів місцевого самоврядування на утримання доріг місцевого значення, додав Кулеба. 

Дорожній фонд та кредити

Співрозмовники DW вказують, що зовнішнє фінансування можна взяти у вигляді кредитів у міжнародних фінансових організацій, як-от у Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) чи  Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), або ж просити гранти від Європейському Союзу.

Водночас дослідник мобільності й безпеки дорожнього руху, голова громадської організації Vision Zero Віктор Загреба наголошує, що потрібно скоригувати державну політику, закладаючи витрати на дороги. "Просто зупинити фінансування доріг і думати, що все залишиться, як є - наївно. Дороги руйнуються, якщо не витрачати на них кошти", - каже він.

Ексміністр Омелян вважає першочерговим завданням відновити Дорожній фонд - спеціальну статтю держбюджету, яка із 2018 року наповнювалася за рахунок акцизу на пальне та мит і спрямовувалася на дороги. У 2022 році діяльність Дорожнього фонду фактично призупинили через повномасштабну війну, оскільки кошти перерозподілили для потреб оборони та безпеки.

"Дорожнім фондом передбачалося фінансування доріг як національного значення, так і місцевих доріг. Відсутність цього механізму унеможливлює фактично будь-які системні дії щодо утримання, ремонту і відновлення доріг", - зазначає Омелян. Втім, зауважує він, навіть якщо наповнення Фонду відновлять цього року, надходження будуть на наступний рік. "Тому цьогоріч певно будуть лише аварійні ремонти, які можуть забезпечити проїзд. Якщо в цьому році не відновити Фонд, то і в наступному році буде проблема", - переконаний Омелян.

Як порахував Куюн із консалтингової компанії "А-95", у 2023 року паливні акцизи становили приблизно 63 мільярди гривень, у 2025-му - 141 мільярд гривень, а поточного року мають зрости до 180 мільярди гривень. "Тобто люди за кермом платили і платять у бюджет величезні суми. Зрозуміло, є центральне й найголовніше завдання - оборона. Але дороги - теж про це", - зазначив він.

Як повідомив Сухомлин в інтерв'ю виданню "Економічна правда", в України лише на постійне латання тріщин і вибоїн, без капітальних вкладень, потрібно 60-70 мільярдів гривень на рік. При цьому він вказує, що покращити ситуацію з дорогами в Україні могли б концесійні або платні дороги. "Багато країн готові заходити зі своїм фінансуванням. Це один з реальних механізмів розвитку інфраструктури після війни, адже кошти на відновлення транспортної логістики ми легко не знайдемо. Але для концесій потрібен стабільний фонд, який гарантує повернення інвестицій. Річний бюджет такої прогнозованості не дає", - констатував Сухомлин.