Уранці середи, 21 травня, у мадридському передмісті Посуело-де-Аларкон невідомі застрелили 51-річного Андрія Портнова - скандального українського політика та юриста, який покинув країну у 2022 році. За повідомленнями іспанських ЗМІ, кілер, "високий худорлявий чоловік", вистрелив у Портнова п'ять разів ззаду, добивши пострілом у голову. Місцеві правоохоронці нібито розглядають дві ймовірні причини такого показового замаху: бізнесові борги чи політична діяльність убитого, яка здавалося б залишилась у довоєнному минулому.

DW нагадує про професійних шлях Андрія Портнова, який навіть з еміграції зберігав нечуваний вплив на українську судову систему й попри суспільну неприязнь влучно відбивав усі кримінальні обвинувачення.

Читайте також: Шок в Іспанії після вбивства Портнова: деталі з Мадриду

Пруткий юрист у владі

Народжений у Луганську, Андрій Портнов перебрався до Києва у 1997 році, одразу опинившись біля витоків українського фондового ринку - його першим місцем роботи в столиці стала Державна комісія з цінних паперів (ДКЦБФР), що тоді саме займалась корпоратизацією українських держпідприємств. За кілька років він заснував власну юридичну фірму, що спеціалізувалась на приватизації та інвестиційному бізнесі, втім це не заважало йому продовжувати працювати на державній посаді.

Лише у 2005 році, покинувши ДКЦБФР, Портнов вийшов на політичну арену. Спершу як адвокат - у першому після Помаранчевої революції конфлікті всередині тодішньої провладної коаліції він представляв у суді держсекретаря Олександра Зінченка, який публічно звинувачував у корупціїтодішнього голову РНБО Петра Порошенка. Попри програну справу Портнов зміг зарекомендувати себе як завзятий правник і невдовзі очолив юридичний відділ штабу "Блоку Юлії Тимошенко" на парламентських виборах 2006 року.

Потрапивши того року в парламент, він представляв БЮТ у комітеті з питань правосуддя, доріс до заступника голови фракції та став співавтором низки законопроєктів, що обмежували владу тодішнього президента Віктора Ющенка. Зрештою, як вправний юрист, він займався розробкою "газової угоди" уряду Юлії Тимошенко, та після її поразки на президентських виборах 2010 року оскаржував їхні результати у Верховному суді.

Судова реформа Портнова

Втім, сам Портнов пізніше стверджував, що був проти цього "безперспективного позову". Після програшу він покинув фракцію БЮТ та за кілька днів несподівано пристав на пропозицію стати заступником голови адміністрації президента Віктора Януковича та керівником головного управління з питань судової реформи.

Власне на цій посаді вплив Портнова і сягнув найвищого рівня. Автор Кримінально-процесуального кодексу, численних поправок до Конституції України та закону про судоустрій - він став справжнім "хрещеним батьком" українських судів. Судів, які в ті самі часи сприяли рейдерству, збагаченню наближених до влади олігархів та переслідуванню опозиції, в тому числі й колишньої партійної лідерки Портнова Юлії Тимошенко.

Лояльний до Януковича Портнов зрештою став першим заступником його адміністрації. Щоправда, менш ніж за місяць після цього призначення був змушений тікати з країни слідом за своїм президентом - 24 лютого він виїхав до РФ, нібито через замах, що готували на нього прибічники Євромайдану.

Кримінальні обвинувачення, що розбились

У Києві ж на Портнова посипались звинувачення - нове керівництво Генпрокуратури вже за кілька днів включило його в список осіб "причетних до масових вбивств у центі Києва в період 18-20 лютого", що стало причиною санкцій Євросоюзу. Невдовзі з'явилась і перша кримінальна справа. Щоправда, стосувалась вона трохи іншого: йшлося про нібито фіктивну роботу на кафедрі конституційного права КНУ імені Шевченка та погрози депутатці Інні Богословській.

Два роки знадобилося правнику, щоб дистанційно зняти з себе ці обвинувачення, ще менше часу -щоб скасувати санкції ЄС. Невдовзі Портнов перебрався з Москви до Відня, взявшись за захист інтересів політиків та бізнесменів, що покинули Україну після Євромайдану.

У  2018 прокуратура порушила вже серйозніше розслідування про держзраду. Із записів телефонних розмов, оприлюднених в суді над Віктором Януковичем слідчі зробили висновок про причетність Портнова до окупації Криму - за словами радника Володимира Путіна Сергія Глазьєва він нібито був автором постанов Верховної Ради АРК під час "кримської весни". Але й це розслідування адвокати Портнова закрили через суди за півтора роки, офіційну підозру політику так і не висунули через відсутність доказів.

Реванш проти "соросят"

Сам Андрій Портнов на той час знову мешкав в Україні. Власне повернення у 2019 році - безпосередньо перед інавгурацією Володимира Зеленського - він називав не інакше як тріумфом, обіцяючи швидку і болісну помсту своїм кривдникам у минулій владі.

Найбільше дісталося Петрові Порошенку. Портнов буквально завалив Державне бюро розслідувань (ДБР) десятками заяв про злочини буцім-то скоєні тим на посад президента країни - від втручання в процес обрання суддів до спроби захоплення влади через проголошення воєнного стану під час конфлікту у Керченській протоці. ДБР всерйоз бралося за кожне розслідування, до того ж їхні матеріали час від часу з'являлися в телеграм-каналі самого Портнова. Це породило підозри у тісній співпраці екссоратника Януковича із адміністрацією президента Зеленського - зокрема її очільником, теж професійним адвокатом Андрієм Богданом та його заступниками Олегом Татаровим та Андрієм Смирновим.

Іншою мішенню для атак Портнова стали постмайданівські НУО, що опікувались судовою реформою, тобто ліквідацією вибудованої там вертикалі. Для них раніше стриманий у публічних комунікаціях юрист не шкодував у своєму телеграм-каналі вишуканих лайок - зокрема йому приписують авторство терміну "соросята", що глибоко увійшов в сучасний політичний лексикон. 

Адвокати з юридичної фірми Портнова взялися за захист постраждалих під час Євромайдану міліціонерів, нападників на екскерівника одеського "Правого сектора" Сергія Стерненка та селянина, якого за кілька років до того підстрелив депутат Сергій Пашинський. Сам юрист без упину тиснув на розслідування злочинів проти євромайданівців, повторюючи, що добивається покарання заколотників, які вчинили "державний переворот" і спричинили війну на Донбасі. На критику ЗМІ він відповідав судовими позовами, які, як правило, вигравав.

Під тиском постійних суспільних протестів вплив Портнова на правоохоронні органи й адміністрацію Зеленського почав помітно зменшуватись. Він стає постійним гостем у медіа Віктора Медведчука та навіть отримує посвідчення кореспондента телеканалу "112", а згодом стає завзятим критиком наступу на проросійську політичну партію "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ), яка нині заборонена в Україні. В грудні 2021 року США запровадили проти нього санкції через буцім-то корупційний вплив на судову систему, що кінцево віддалило скандального юриста від влади.

Знову в еміграції

Вдруге Портнов надовго покинув Україну в червні 2022 року. Як пізніше пояснюватиме він у позові проти українських ЗМІ, що звинуватили його у втечі - з метою сховати своїх неповнолітніх дітей подалі від війни.

З України на юриста знову полетіли звинувачення. Опоненти закидали йому підтримку проросійських наративів, громадська організація "Чесно", а слідом за нею і НАЗК внесли його у список державних зрадників. Портнов, хоч і зберігав публічне мовчання з лютого 2022 року відповів вже звичним способом - через адвокатів він подав низку позовів проти НУО та ЗМІ й добився спростувань та офіційних вибачень.

В української ж влади так і не знайшлось приводу для переслідування колись могутнього юриста. Принаймні так випливає із відповіді уряду, на петицію з вимогою запровадити проти Портнова хоча б санкції РНБО. Відповідаючи авторам звернення - журналістам "Громадського", які програли Портнову низку судів, - прем'єр-міністр Денис Шмигаль у січні цього року запевнив, що ані МВС, ані Нацполіція, БЕБ, НАБУ та СБУ не мають до Портнова жодних претензій.