Кінець місії: останні німецькі солдати залишили Афганістан
Дмитро Губенко
30 червня 2021 р.
Останній контингент німецьких солдатів на чотирьох літаках залишив Афганістан. Місія Бундесверу в цій країні тривала майже 20 років.
Реклама
Останні німецькі солдати у вівторок, 29 червня, вилетили з Афганістану до ФРН, повідомив Бундесвер. Військову базу Мармаль поруч з аеропортом Мазарі-Шаріфа звільнено та передано афганським силам безпеки. Німецькі військові залишили Афганістан на чотирьох літаках.
"Після майже 20-річної місії сьогодні вночі останні солдати та солдатки нашого Бундесверу залишили Афганістан... Так завершується історичний розділ - інтенсивна місія, яка ставила нам виклики та формувала нас", - написала в Twitter міністерка оборони Німеччини Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer).
Ще минулого тижня в Афганістані перебували 570 німецьких військових, а перед початком виведення в травні їхня кількість становила 1100 осіб. Під час перебування в цій країні втратили життя 59 соладтів Бундесверу, 35 з них - під час боїв чи нападів. Місія коштувала Німеччині понад 12 мільярдів євро. Місія в Афганістані - найдовша закордонна місіія в історії для Бундесверу.
Нагадаємо, що 14 травня президент США Джо Байден заявив, що від 1 травня цього року США розпочнуть остаточне виведення свого військового контингенту з Афганістану, яке має завершитися до 11 вересня. У травні введення своїх контингентів почали й інші країни, що брали участь в операції НАТО "Рішуча підтримка".
Модерний Афганістан - у минулому
Враження з іншого часу - та іншого світу. По-західному вдягнені та не прикриті хустками - такими були жінки в Кабулі в 1967 році. Інформаційне агентство dpa оприлюднило історичні знімки.
Фото: picture-alliance/dpa
Студентки медицини
Дві студентки медицини з університету Кабула разом зі своєю професоркою (на фото праворуч) розглядають гіпсовий зліпок частини людського тіла. Фотографію було зроблено в 1962 році. Тоді було само собою зрозумілим, що жінки брали участь в громадському житті Афганістану, а також мали доступ до освіти.
Фото: Getty Images/AFP
Шик на вулицях столиці
Дві по-західному вдягнені жінки у жовтні 1962 року виходять зі студійної будівлі радіостанції "Радіо Кабул" в афганській столиці. Після того, як у середині 1990-тих років владу у країні захопили фундаменталісти з "Талібану", жінки змушені були закрити волосся хусткою та вдягти бурку.
Фото: picture-alliance/dpa
Рівні права для всіх
У середині 1970-тих років студентки Політехнічного університету в Кабулі були абсолютно звичайною картиною. Років 20 потому жінки більше не мали права там навчатись. Усе змінилось після падіння "Талібану" в 2001 році. І з січня 2003-го у конституції країни записано, що жінки мають рівне з чоловіками право на освіту.
Фото: Getty Images/Hulton Archive/Zh. Angelov
Зародження інформатики
Радянська викладачка проводить заняття у Політехнічному інституті в Кабулі - і розповідає афганським студенткам та студентам про тогочасне становище комп’ютерних технологій. Протягом десяти років постійної війни в афганських вишах працювало багато радянських викладачів.
Фото: Getty Images/AFP
Студенти поміж собою
Невимушене спільне дозвілля знайомих дівчат і хлопців: студенти у Кабулі в 1981 році. Два роки до того радянські війська увійшли на територію країни. Радянська інтервенція вилилася в десятирічну війну - після відходу радянських військ до влади в країні прийшов "Талібан".
Фото: Getty Images/AFP
Школа для всіх
Афганські дівчата в середній школі в Кабулі за часів радянської інтервенції. Після приходу до влади "Талібану" 1996 року дівчата були відсторонені від занять, а жінкам було відмовлено в доступі до освіти. Вони також не мали права брати участі у професійному житті та не могли займатись якоюсь роботою.
Фото: Getty Images/AFP
Двокласове суспільство - до сьогодні
Мати з дітьми на вулиці Кабула: у вільному одязі та без хустки на голові. Такі картини, як ця, досі можна нечасто побачити в Афганістані. Навіть через 15 років після повалення влади "Талібану" жінки в Афганістані борються за рівність у суспільстві, де домінують чоловіки. Лише один приклад: у всій країні є тільки одна жінка-водійка таксі.