Китай рішуче засудив атаки Ізраїлю і США на Іран і вбивство іранського верховного лідера аятоли Алі Хаменеї. Пекін назвав це "кричущим і серйозним порушенням суверенітету". Принципи Статуту ООН було порушено, заявило китайське міністерство закордонних справ.

Для КНР Іран, поряд з Росією, є найважливішим постачальником газу і нафти. За різними оцінками, 90 відсотків іранської нафти експортується до Китаю. Досі значна частина її йшла через треті країни, оскільки Тегеран перебуває під жорсткими санкціями Заходу. До транспортуванні залучені танкери, власники яких приховані, а самі судна не користуються послугами західних страхових компаній і часто рухаються з вимкненими транспондерами. З квітня 2025 року розрахунки за закуповувану іранську нафту здійснюються в юанях - це пов'язано з тим, що Іран виключений з міжнародної платіжної системи SWIFT.

Після американських та ізраїльських ударів по Ірану, що почалися 28 лютого, Тегеран призупинив судноплавство через Ормузьку протоку - стратегічно важливий водний шлях, що з'єднує Перську затоку та Індійський океан. Це тимчасово паралізувало один з найважливіших транспортних маршрутів світової торгівлі нафтою - майже 20 відсотків її проходить через протоку.

З 20 мільйонів барелів нафти, які щодня перевозяться цим маршрутом, половина відправляється до Китаю, який відчуває гостру потребу в енергоносіях. Закриття Ормузької протоки на тривалий період через війну в регіоні, побоюється Пекін, може поставити під загрозу його енергетичну безпеку.

Китай з Росією і КНДР різко критикують США та Ізраїль

Іран і Китай також мають тісні зв'язки на політичному рівні. З 2023 року Тегеран входить до Шанхайської організації співпраці (ШОС) - альянсу в сфері безпеки, очолюваного КНР і Росією, а з 2024-го - до БРІКС+, групи, яка об'єднує найбільші економіки світу, що розвиваються.

"Кричуще вбивство" глави суверенної держави і підбурювання до зміни режиму є неприйнятними, підкреслив 1 березня міністр закордонних справ Китаю Ван Ї в телефонній розмові зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим. За словами Ван Ї, ударів по Ірану було завдано в той час, коли Вашингтон і Тегеран перебували в активній фазі переговорів. Згідно з повідомленням китайського інформагентства "Сіньхуа", Лавров підтримав позицію співрозмовника.

Гостра критика пролунала також і від Північної Кореї, союзника Пекіна і Москви. Пхеньян назвав дії американців та ізраїльтян "незаконним актом агресії" і засудив "найрішучішим чином безсоромний акт злодійства з боку США та Ізраїлю, спрямований на реалізацію своїх егоїстичних і гегемоністських амбіцій".

Удари США та Ізраїлю по Ірану: чи виправдовує мета засоби?

Інтерпретація подій на Близькому Сході Китаєм і його союзниками різко відрізняється від оцінок з боку влади Німеччини. "США тижнями шукали дипломатичне рішення (конфлікту. - Ред.) з Іраном. Однак під час переговорів в Омані та Швейцарії іранська сторона не погодилася на всеосяжну, надійну угоду про припинення своєї військової ядерної програми, яку можна було б перевірити", - повідомив в оприлюдненій ввечері суботи, 28 лютого, заяві канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). Іран, уточнив канцлер, не взяв на себе зобов'язання ні скоротити свою балістичну ракетну програму, ні припинити дестабілізуючу діяльність у регіоні та за його межами.

За словами глави німецького МЗС Йоганна Вадефуля (Johann Wadephul), уряд Німеччини має намір вивчити питання про те, чи було виправданим збройне вторгнення в такій ситуації з точки зору міжнародного права. Для професора Крістофа Зафферлінґа (Christoph Safferling), юриста-міжнародника з університету Ерлангена-Нюрнберга, відповідь на це питання однозначна.

"Існує всеосяжна заборона на застосування сили. Територіальна незалежність і політична цілісність суверенної держави повинні поважатися без будь-яких винятків. У даному випадку ми цього не бачимо, - зазначив він в розмові з Tagesschau, новинною програмою німецького телеканалу ARD. - Цих авіаударів завдають по Ірану як суверенній державі, а отже вони, передусім, є порушенням міжнародного права".

З юридичної точки зору, застосування сили є легітимним у деяких ситуаціях - наприклад, за наявності мандата Радбезу ООН, з метою самооборони або в разі наближення гуманітарної катастрофи, додав професор. За його словами, самі США говорили про самооборону і безпосередні загрози: "Однак насправді у нас є дві держави - США та Іран, які ведуть переговори одна з одною. Не можна сказати, що в даному випадку зовсім не залишалося часу на вжиття інших заходів".

Китай проти американської політики за "законом джунглів"

У цьому зовнішньополітичному контексті Пекін закидає США дії за "законом джунглів", який дозволяє дипломатію, як у дикій природі, за необхідності - із довільним застосуванням бомб і ракет. Той факт, що американський спецназ на початку січня викрав президента Венесуели Ніколаса Мадуро з його резиденції і доставив до Нью-Йорка, де його віддали під суд, викликає у Пекіна серйозну стурбованість. "2026 рік почався не дуже добре", - поскаржився 25 лютого голова КНР Сі Цзіньпін у розмові з канцлером Мерцом. Міжнародні конфлікти, зауважив Сі, занадто тісно переплетені, світ переживає період глибоких потрясінь.

Саме тому Китай, на відміну від США, прагне зміцнити Організацію Об'єднаних Націй. Вашингтон же заборгував ООН членські внески на суму близько чотирьох мільярдів доларів. Водночас Пекін прагне більш тісних зв'язків з ЄС. У спільній заяві, опублікованій після візиту Мерца до Пекіна, зокрема, сказано: "Обидві сторони підтвердили свою точку зору, що принципи Статуту ООН і міжнародного права становлять основу міжнародної співпраці. Німеччина і Китай будуть і надалі відстоювати ці принципи і підтримувати заснований на них діалог з міжнародних питань".

3 березня Мерц зустрінеться у Вашингтоні з президентом США Дональдом Трампом. Перед поїздкою він утримався від прямої критики Сполучених Штатів та Ізраїлю, підкресливши, що хоче уникнути моралізаторства. "Оцінки з точки зору міжнародного права матимуть в цьому випадку відносно невеликий ефект. Тим паче якщо вони переважно не матимуть наслідків", - поділився канцлер своїм поглядом на ситуацію.

Тим часом удари США та Ізраїлю по Ірану надають Китаю чудову можливість підігріти антиамериканські настрої і тим самим поставити під сумнів претензії Вашингтона на глобальне лідерство. ООН мала б, по ідеї, запобігати ситуаціям, за яких застосування збройної сили регулюється не правилами, а свавіллям. Аргументація, яку використовує Трамп, є вибухонебезпечною: якщо б так аргументував Китай, то він будь-який момент міг би перетнути Тайванську протоку під приводом самооборони. Пекін вважає Тайвань своєю бунтівною провінцією і неодноразово підкреслював, що не потерпить жодної його незалежності.

Аргументи США з таким самим успіхом можуть бути використані Росією для виправдання вторгнення в Україну, додає професор міжнародного права Крістоф Зафферлінг. Російський президент Володимир Путін, нагадав професор, чотири роки тому розпочав вторгнення, пославшись, зокрема, на "захист російськомовного населення" і жителів Донбасу, а також на інші гуманітарні причини.

"Бачите, зрештою все виглядає дуже схожим чином", - констатує Зафферлінг. Китай тепер, схоже, хоче представити себе сильною країною, яка, втім, свідома своїх обов'язків і не вдається до насильства, хоча повернення контролю над Тайванем є однією з основних цілей Пекіна.