1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чого очікувати від суперечки навколо Панамського каналу

Джеймс Чейтер
31 січня 2025 р.

Держсекретар США Рубіо їде до Панами. На порядку денному - міграція та майбутнє Панамського каналу - і це на тлі критики з боку Трампа присутності Китаю на каналі та намірів повернути цей об'єкт під контроль США.

Кораблі у шлюзах Панамського каналу, фото 13 січня 2025 року
Панамський канал - одна з найважливіших торговельних артерій світуФото: Mauricio Valenzuela/dpa/picture alliance

Новий державний секретар Сполучених Штатів Марко Рубіо цього тижня вирушаєдо Панами, що має стати його першою закордонною поїздкою з моменту нещодавнього вступу на посаду. На порядку денному візиту глави американського дипломатичного відомства - нелегальна імміграція до США з країн Латинської Америки, а також заяви президента Дональда Трампа про те, що Панама передала контроль над Панамським каналом Китаю. "Ми повертаємо канал", - заявляв Трамп у своїй інавгураційній промові.

Утім, ці заяви Трампа про нібито контроль Китаю над Панамським каналом відкинули як Пекін, так і президент Панами Хосе Рауль Муліно. "Наш канал перебуває виключно в панамських руках. І він залишиться в наших руках назавжди", - написав Муліно у соцмережах.

Який стосунок до Панамського каналу має компанія з Гонконгу?

Панамський канал - це 82-кілометровий водний шлях, що з'єднує Тихий і Атлантичний океани. Після завершення його спорудження Сполученими  Штатами в 1914 році, він упродовж десятиліть перебував під управлінням США, а  повний контроль над каналом Панама отримала лише в 1999 році. Але якщо під загрозою опиниться нейтралітет водного шляху, Вашингтон досі залишає за собою право на застосування військової сили в разі потреби задля його повернення під американський контроль. Щороку близько 40 відсотків усіх американських контейнерних перевезень провозять цим водним шляхом. Другим найбільшим користувачем каналу є Китай.

Однак твердження Трампа про те, що Китай контролює Панамський канал, не відповідає дійсності. Панамський канал перебуває під управлінням уряду Панами, а точніше спеціального органу управління каналом - ACP, що належить панамському уряду. Влада Панами неодноразово заявляла, що жодної китайської адміністрації на каналі не існує.

Утім, за останні роки Китай значно розширив свою присутність навколо каналу, особливо після того, як у 2017 році Панама розірвала дипломатичні відносини з Тайванем і відтоді визнає лише китайський уряд у Пекіні. Того ж року Панама стала першою латиноамериканською країною, що приєдналася до китайської інфраструктурної ініціативи "Один пояс, один шлях".

Панама стала першою латиноамериканською країною, що приєдналася до китайської інфраструктурної ініціативи "Один пояс, один шлях"Фото: DW

Занепокоєння щодо китайського домінування на водному шляху стосуються саме двох портів - Бальбоа і Крістобаль. Перший розташований на тихоокеанському боці каналу, а другий - на атлантичному. З 1997 року вони перебувають під управлінням дочірньої компанії Hutchison Port Holdings, яка, своєю чергою, є дочірньою компанією гонконзької CK Hutchison Holdings, чиїм власником є гонконзький мільярдер Лі Каши.

Незабаром після вступу Трампа на посаду панамська влада оголосила, що проведе розслідування щодо компанії-оператора, пов'язаної з Гонконгом. Однак аналітики вважають, що навіть якщо погрози Трампа - це лише балаканина, за різкою риторикою нового американського президента стоїть певний підхід. "Тут видно, що Трамп використовує Панаму як прецедент", - зазначає Вілл Фріман, експерт з Латинської Америки в незалежному нью-йоркському аналітичному центрі Council on Foreign Relations. "Такими діями він ніби хоче сказати: "Не думайте, що за моєї каденції вам у Латинській Америці зійде з рук ще більше зближення з Китаєм".

Що може контролювати компанія-оператор з Гонконгу на Панамському каналі?

Вашингтон непокоїть те, що діяльність китайської компанії-оператора навколо Панамського каналу може призвести до дедалі більшого зростання контролю Китаєм над одним із найважливіших торговельних шляхів у світі, особливо якщо між двома наддержавами спалахне збройний конфлікт.

На слуханнях у Конгресі США у 2024 році тодішня командувачка Південного командування США генерал Лора Річардсон заявила: "Китайська Народна Республіка позиціює свої інвестиції в Латинській Америці як мирні. Але багато з них нададуть Китайській Народній Республіці стратегічний доступ для її збройних сил - Народно-визвольної армії (НВАК) - і слугуватимуть базою для її військово-морського флоту". Південне командування Збройних сил США, яке представляла Річардсон, керує всіма військовими операціями США в Латинській Америці й Карибському басейні.

Натомість за словами самого керівництва Китаю, Пекін прагне об'єктивної співпраці з Панамою. У привітанні президента Панами Хосе Рауля Муліно з перемогою на виборах 2024 року голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що встановлення дипломатичних відносин принесло "відчутну користь народам обох країн".

Однак професор латиноамериканських досліджень у Військовому коледжі армії США Еван Елліс, каже, що в разі військової операції Китаю проти Тайваню Пекін використає свій вплив і обізнаність з технічним боком роботи каналу, щоб спробувати обмежити або навіть зупинити експлуатацію цього інфраструктурного об'єкта. Як пояснює професор Елліс, це теоретично можна зробити шляхом "організації" потоплення судна або фізичного чи кібернетичного саботажу шлюзів.

За бажання Панамський канал можна досить легко заблокувати, приміром, потопивши посеред каналу одне з суденФото: Matias Delacroix/AP/dpa/picture alliance

Професор Елліс додає, що на такі кроки Китай може піти на тлі можливої майбутньої війни в Індо-Тихоокеанському регіоні задля запобігання бойовим операціям США. А для Тайваню, який в очах Пекіну є сепаратистською провінцією, затримка американської підтримки бодай на кілька днів може мати просто фатальні наслідки.

Складні відносини Вашингтону з сусідами в регіоні

З часу вступу на посаду президент США Трамп видав багато своїх указів та розпоряджень, що, по суті, спрямовані проти найближчих сусідів Сполучених Штатів - країн Північної та Південної Америки. Трамп також погрожував багатьом союзникам США каральним підвищенням ставок ввізного мита. Приміром, він уже розпорядився обкладати з 1 лютого весь імпорт з Мексики та Канади 25-відсотковим ввізним митом.

Днями Колумбії насилу вдалося уникнути торговельної війни з Вашингтоном. Ситуацію вдалося розрядити лише після того, як колумбійський уряд погодився приймати американські військові літаки з депортованими нелегальними мігрантами. Президентка Гондурасу Сьомара Кастро скликала екстрену зустріч регіонального об'єднання Спільнота держав Латинської Америки й Карибського басейну (Celac), щоб обговорити, якого курсу щодо нової адміністрації США треба дотримуватися.

Тож і виходить, що оголошений Трампом підхід "Америка передусім" непропорційно націлений на союзників Вашингтона, а не на країни, які вважаються конкурентами США, як-от Китай, вважають деякі політологи. Саме тому Пекін залишався відносно спокійним з моменту вступу Трампа на посаду. Ба більше, є побоювання, що Китай може навіть отримати вигоду від посилення ворожнечі між США та їхніми південними сусідами в Карибському басейні та Латинській Америці.

Непередбачуваність у Білому домі посилює враження, що Пекін є "дорослим у кімнаті", коли йдеться про глобальну політику. "Він зменшує силову присутність США і збільшує політичну та економічну присутність Китаю в Латинській Америці", - констатував професор Елліс. Щоправда Трамп також пригрозив Піднебесній запровадженням штрафного ввізного мита зі ставками до 60 відсотків. "На цей час китайці, здається, мовчать і дозволяють президенту Трампу вистрілити самому собі в ногу", - резюмує експерт.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW