Ціни на газ у Європі значно впали і перебувають тепер поблизу дворічних мінімумів, а газосховища у Євросоюзі уже зараз заповнені на понад 80 відсотків. Тож шанси на те, що ЄС вдасться зимою уникнути не лише дефіциту, а й навіть суттєвого подорожчання газу, передусім скрапленого, дуже великі. Понад це -  з поставками скрапленого природного газу (СПГ) європейцям мимоволі допоможе Китай, при цьому важливу роль зіграє російський газопровід "Сила Сибіру".

Прогноз ICIS: Китай придбає менше скрапленого газу

Такий своєрідний розвиток подій на світовому ринку газу прогнозує німецьке економічне видання Handelsblatt. При цьому воно спиралося на розрахунки міжнародної компанії ICIS, що спеціалізується на аналізі показників хімічної промисловості та енергетики. Експерти компанії дійшли висновку: попри очікування (або побоювання), що Китай у 2023 році помітно збільшить закупівлі скрапленого газу на світовому ринку і цим загострить цінову конкуренцію між азіатськими та європейськими імпортерами СПГ, цього не станеться.

Читайте також: У Німеччині задумались над долею транзиту російського газу через Україну

Китайські закупівлі СПГ становитимуть цьогоріч близько 73 мільйонів тонн, прогнозує ICIS. У 2021 році Китай імпортував 79 мільйонів тонн, але потім потреба в скрапленому газі знизилася, що було обумовлено, перш за все, тривалими локдаунами у Шанхаї та інших промислових центрах. Після відмови Пекіна від вкрай жорсткої стратегії у боротьбі з COVID-19 багато експертів виходили з того, що у 2023 році КНР в умовах прискорення економічного зростання значно збільшить закупівлю CПГ.

Handelsblatt цитує прогноз на поточний рік Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), згідно з яким китайський імпорт скрапленого газу може повернутися на рівень дворічної давності. На думку МЕА, це призвело б до того, що ті додаткові обсяги СПГ, які вироблять цього року країни Африки та США завдяки новим потужностям, здебільшого виявляться затребуваними в Китаї. Внаслідок цього європейці зіткнуться з обмеженими можливостями збільшити свої закупівлі, а ціни підскочать.

Більше газу з Росії, нижчі темпи зростання ВВП

Однак попит на СПГ у Китаї, судячи з даних ICIS, не повернувся на колишній рівень. Handelsblatt наводить фактори, які до цього привели: "По-перше, КНР на початку року збільшила імпорт російського трубопровідного газу. По-друге, китайська економіка значно повільніше, ніж очікувалося, долає наслідки жорсткої антиковідної політики, а тому їй потрібно менше енергії".

Тож Росія, нарощуючи експорт газу до Китаю по "Силі Сибіру" в умовах порівняно повільного зростання китайського ВВП, тим самим полегшує Німеччині та іншим великим країнам ЄС життя без "Газпрому", допомагаючи їм замінювати російські трубопровідні поставки скрапленим газом за прийнятними цінами.

За даними ICIS, Китай збільшить цьогоріч імпорт трубопровідного газу на 15 відсотків (поряд із Росією постачальниками є Казахстан, Туркменістан, Узбекистан, а також М'янма). До того ж власний видобуток у КНР зросте на 6 відсотків, що також сприятиме зниженню попиту на імпортний СПГ.

Читайте також: Як ФРН житиме без газу з Росії наступної зими і далі?

Менше конкуренції на спотовому ринку між Китаєм та ЄС

Handelsblatt вказує на ще один фактор: прагнучи знизити викиди парникових газів та роль вугільних електростанцій в електроенергетиці країни, "Китай має намір у майбутньому посилено використовувати газ". Чому ж він купує тоді цього року менше, а не більше СПГ?

Протиріччя газета пояснює так: "Саме тому, що Китай тепер більше робить ставку на газ, на світовому ринку знижується короткостроковий попит. Адже під тиском керівництва країни енергетичні концерни старанно укладають зараз довгострокові контракти на постачання скрапленого газу... А чим більше у Китаю буде таких твердих домовленостей, тим менше доведеться конкурувати з іншими країнами на так званому спотовому ринку за вільні обсяги СПГ".

Це вигідно Європі, наголошує видання. Адже країни ЄС прагнуть закуповувати СПГ на спотовому ринку і за можливості не пов'язувати себе довгостроковими контрактами, оскільки мають намір після 2030 року задля досягнення своїх кліматичних цілей прискорено відмовлятися від використання природного газу. Причому, чим більше китайські енергокомпанії матимуть довгострокових СПГ-контрактів, тим вища ймовірність того, що при коливаннях попиту в КНР вони пропонуватимуть надлишки на світовому спотовому ринку. Не виключено, що європейські імпортери зможуть скористатися такими пропозиціями уже цієї зими.

Читайте також: Чому Євросоюз не блокує нові газові угоди Угорщини з Росією

Щоправда, треба враховувати фактор погоди, попереджає Handelsblatt. "За холодної зими попит як у Китаї, так і в Європі може виявитися вищим за прогнози. Тим більше, що у Китаю мало газосховищ, щоб створити достатню кількість запасів на зимові місяці", - зазначає газета.

Європа отримає додаткові обсяги СПГ

Натомість численні газосховища є у Європі, а найпотужніші в ЄС - у Німеччині. За даними Федерального агентства з мереж (Bundesnetzagentur), німецькі ПСГ заповнені зараз уже майже на 85 відсотків. "У 2022 році рівень заповнення в липні становив приблизно 60 відсотків, у 2021 році був нижчим за 50 відсотків", - нагадує Handelsblatt.

Насамкінець газета пише, що ті 6 або 7 мільйонів тонн СПГ, на які китайський імпорт, згідно з прогнозом ICIS, виявиться цього року нижчим, ніж у 2021 році, видаються, на перший погляд, досить скромним обсягом. Але це приблизно 10 відсотків нинішнього річного споживання природного газу у ФРН, зазначає видання та цитує аналітика ICIS Андреаса Шредера (Andreas Schröder): "Такі обсяги цілком здатні відіграти вирішальну роль у тому, чи відбудуться в умовах обмеженої пропозиції на світовому ринку сильні стрибки цін".

У згаданому прогнозі МЕА, продовжує газета, зазначалося, що якщо Китай повернеться до обсягів імпорту 2021 року, Європа завдяки глобальному зростанню виробництва СПГ зможе додатково розраховувати цьогоріч приблизно на 5 мійльонів тонн зрідженого газу. "Тепер, коли стало зрозуміло, що попит у Китаї буде нижчим, є хороші шанси, що щонайменше майбутньої зими ціни на енергію виявляться помірними", - підсумовує економічна газета Handelsblatt.

Читайте також: Німеччина без газу з Росії: перша зима позаду, що буде з другою?