Якщо й існує на світі, так би мовити, головний зв’язуючий елемент глобалізації, то це він. 70-річний Клаус Шваб особисто знає, напевно, всіх сильних цього світу в галузях економіки, політики і науки. Адже більшість із них щороку приймає його запрошення на економічний форум в Давосі. Порядок денний саміту вже минулого року був з присмаком кризи, а нині це - світова проблема номер один.

«Ми зібрали 90 країн, очікуємо до 50 державних лідерів. Головне завдання цьогорічного форуму - згенерувати голос солідарності, голос гуманізму, тому що це справжня глобальна криза. Якщо ми хочемо вийти з неї, то це можливо лише шляхом глобальної координації. Як її створити, це є головним викликом Давосу».

Вихід на якісно новий рівень

Він організовує цей форум вже 38 років. Історія Давосу починалася в 1971-му. Невдовзі перед тим, як Шваб став професором підприємництва Женевського університету. Давоський форум був невибагливою зустріччю менеджерів. Тепер це - подія світового масштабу, на яку кожного року в кінці січня збираються близько 2,5 тисяч учасників. І кожен раз - нова дилема.

Гірськолижний курорт у Швейцарії чекає на вершки світової політики і бізнесу. Але якщо для самих учасників Всесвітнього економічного форуму це можливість зав’язати контакти та укласти ділові домовленості, то для критиків - символ зухвалої грошової еліти, яка тільки й мріє про те, як би порозважатися на гірському курорті у швейцарському Давосі.

Послідовний критик бездумного збагачення

Втім, схоже, цього разу буде точно не до розваг. Дискусійні столи мають дуже конкретні назви. Наприклад: «600 мільярдів за 36 годин». Менеджери, психологи та фінансові експерти напружуватимуть свої звилини, обґрунтовуючи, як могло так статися, що за такий короткий час у вересні минулого року згоріла така купа грошей. Шваб вважає, такі круглі столи принаймні допоможуть не повторювати помилок:

«Мені здається, що коли до Давосу приїздять понад 2 тисячі ключових осіб бізнесу, політики і науки, вони хочуть конкретних результатів. Проте, Давос – не той захід, де ухвалюються рішення. Йдеться, швидше, про формування світогляду. Метою є, щоб потім, коли ці люди ухвалюватимуть рішення, вони виходили зі стратегічно правильних оцінок.»

Навіть якщо Шваб здається ревним прибічником ринкового радикалізму, насправді він дуже гостро критикує жадібність деяких регулярних відвідувачів цього форуму. В одній статті Шваб пише, що компетентність менеджменту вихолостили грошовими надбавками і преміями. А створений десять років тому Фонд Шваба шукає, як завдяки економічному зростанню досягнути соціального прогресу. Цьогорічний Давос, вірить і сподівається Клаус Шваб, може, хоч трохи посприяє в приборканні кризи, за три місяці перед всесвітнім фінансовим самітом. (зб)