В Іспанії, через тиждень після катастрофічної повені на сході країни, тривають роботи з подолання її наслідків: рятувальники й громадяни розчищають завали та шукають зниклих безвісти. Усе почалося 29 жовтня з сильних дощів. Від стихії найбільше постраждали провінції Валенсія і Малага.

За даними метеослужби, в ніч на 30 жовтня в низці районів Валенсії за кілька годин випало понад 300 літрів опадів на квадратний метр. У невеликому селі Чива цей показник сягнув 491 літра на квадратний метр, що відповідає річному обсягу опадів у регіоні.

Потужні потоки води та бруду затягували за собою людей, автомобілі та навіть цілі будинки. За даними постачальника електроенергії Iberdrola, у регіоні Валенсія стихія залишила без електрики 155 тисяч домогосподарств.

Зазнали шкоди також автомобільні дороги, повітряне та залізничне сполучення. Стихія вирувала до 31 жовтня.

За даними влади, швидкісна залізнична магістраль між Валенсією і Мадридом залишиться закритою щонайменше два-три тижні.

Стихійне лихо призвело до численних жертв. Багато хто з постраждалих обурені неадекватною, на їхню думку, реакцією влади на кризу. Регіональний уряд Валенсії критикують за те, що той занадто пізно сповістив населення про можливі наслідки катастрофічних дощів.

31 жовтня в Іспанії було оголошено триденну державну жалобу. На урядових будівлях було приспущено прапори, по всій країні жителі хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих. За даними на 5 листопада, загинуло щонайменше 217 осіб. Ще щонайменше 89 осіб вважаються зниклими безвісти.

Після закінчення потужних злив рятувальні служби зосередилися на пошуку зниклих безвісти та розчищенні доріг, щоб полегшити доступ гуманітарній допомозі - насамперед, доставці продовольства.

Люди з менш постраждалих регіонів, а також тих, які стихія не зачепила, допомагають на місцях. Бажання допомогти було настільки великим, що уряд Валенсії розпорядився припинити поїздки на автівках у постраждалі муніципалітети, щоб розчистити дороги для рятувальних служб.

Тисячі добровольців у черзі в Місті науки та мистецтва у Валенсії очікують на розподіл у райони, що найбільше постраждали від стихії, для усунення наслідків стихійного лиха.

Король Іспанії Філіп VI 3 листопада відвідав Пайпорту у регіоні Валенсія, де зіткнувся з розгніваними жителями, що постраждали від стихії. Самого монарха закидали брудом, а на адресу інших представників влади, зокрема королеви Летисії, прем'єр-міністра Іспанії Педро Санчеса і глави автономної спільноти Валенсія Карлоса Масона, лунали вигуки: "Забирайтеся!" і "Вбивці".

За даними влади, у районі лиха 17 тисяч військовослужбовців, поліцейських, пожежників залучено до пошуків зниклих безвісти, розчищення доріг, доправлення гуманітарної допомоги, усунення наслідків повені, відновлення постраждалої інфраструктури.

У пошуках зниклих безвісти рятувальники обстежують, зокрема, і затоплені підземні гаражі. Одна з таких підземних стоянок розташована в торговельному центрі Bonaire в місті Альдая неподалік від Валенсії. Вона розрахована на 5600 машин.

Цей підземний гараж досі заповнений мільйонами літрів води. Пошуком людей займаються, зокрема, і водолази. Рятувальники побоюються, що у затопленій підземній парковці можуть виявити велику кількість жертв. Поруч із нею влада створила тимчасовий морг на 400 тіл.

Влада повідомляє і про перші успіхи в усуненні наслідків лиха. За цими даними, відновлено перші дороги та ділянки залізничних шляхів. За даними на 5 листопада, на 60 відсотків відновлено телефонну мережу, у понад 90 відсотків жителів регіону знову є електрика і газопостачання.

Логічно, що внаслідок загального потепління атмосфери стають сильнішими та тривалішими періоди спеки. Тож глобальне потепління напряму причетне до частішої нестерпної спеки, пояснюють експерти ініціативи WWA у своєму дослідженні про зв'язок між екстремальними погодними явищами та змінами клімату. Нинішні масштаби спекотних періодів майже завжди можна пояснити наслідком кліматичних змін.

Висихання ґрунту протягом тривалого часу має натомість зовсім інші причини. Зміни клімату, як правило, призводять до більш рясних, але рідших опадів і більшого випаровування. Однак, за даними WWA, основною причиною вкрай значного браку води у багатьох місцях є нераціональне використання людиною водних ресурсів. Тож посухи не можна загалом пояснити лише кліматичними змінами.

Подекуди просто замало даних для більш-менш достовірних висновків про зв'язок між лісовими пожежами та змінами клімату. Однак він явно простежується у Південній Європі, на всій території Північної Євразії, США та Австралії. Часто саме люди своєю безвідповідальною поведінкою спричиняють лісові й польові пожежі. Ризики можна зменшити кращим використанням лісових і водних ресурсів.

Тепліше повітря поглинає більше вологи, тож опадів випадає значно більше. За даними WWA, ймовірність повеней стає дедалі вищою, і, як правило, самі повені стають дедалі сильнішими майже в усьому світі. Однак масштаби окремих повеней залежать від безлічі різних чинників. Багатьох жертв і збитків, ймовірно, можна було б уникнути завдяки продуманій реалізації програм захисту від повеней.

Урагани, циклони та тайфуни не почастішали, запевняють дослідники WWA, так само, згідно з сучасними даними, внаслідок змін клімату не змінилася й швидкість вітру в них. Зате ці буревії приносять із собою більшу кількість води, що спричиняє більш руйнівні наслідки, кажуть дослідники.

Штормові припливи виникають, коли сильний вітер жене великі маси води з моря на суходіл під час припливу. Особливо небезпечні так звані "сизигійські припливи", які трапляються щодватижні, коли Земля, Місяць та Сонце перебувають у особливій позиції - тоді приплив загрозливо високий. У WWA кажуть, що глобальне потепління збільшує загрози таких припливів через підвищення рівня моря.

У зв'язку з глобальним потеплінням екстремальні холоди у всьому світі порідшали. Поки що WWA не має достатньо достовірної інформації про частоту та інтенсивність сильних снігопадів. Однак і тут простежуються ознаки того, що в деяких регіонах світу в Північній півкулі їхня інтенсивність зросла.

Безпрецедентні повені - спричинені опадами, обсяг яких за два дні склав двомісячну норму - завдали значної шкоди Західній Європі, забравши життя щонайменше 209 осіб у Німеччині та Бельгії. Річки з вузькими руслами у лічені години вийшли з берегів і бурхливі потоки води знищили населені пункти, які стояли тут століттями. Відбудова будинків, підприємств та інфраструктури коштуватиме мільярди євро.

Рекордні повені обрушилися й на частини Індії та Китаю, долаючи дамби та дренажні системи. У китайському місті Чженчжоу вода затопила метрополітен, внаслідок чого загинуло 12 осіб. Тут зливи були особливо сильними навіть для сезону дощів. Науковці прогнозують, що зміни клімату призведуть до ще частіших та сильніших злив - тепліше повітря утримує більше вологи, через що зростає кількість опадів.

Дедалі частіше у світі спостерігається й сильна спека, подібна тій, яка спіткала наприкінці червня американські штати Вашингтон та Орегон, а також канадську провінцію Британська Колумбія. Тут безпрецедентно високі температури спричинили смерть сотень людей. У селі Літтон у Канаді була зафіксована температура у 49,6 градуса Цельсія - наступного дня цей населений пункт знищила пожежа.

Хоча хвиля надзвичайної спеки й скінчилася, але вона створила ідеальні сухі умови для лісових пожеж. У штаті Орегон у США пожежа знищила територію розміром з Лос-Анджелес протягом лише двох тижнів. Дим від пожежі був відчутний навіть у Нью-Йорку. За останніми дослідженнями, такі погодні умови були б "практично неможливими" без змін клімату, спричинених діяльністю людини.

Центральна Бразилія страждає від найгіршої засухи за останні 100 років, яка підвищує ризик пожеж та зникнення тропічних лісів басейну Амазонки. Науковці нещодавно підрахували, що на великій території південно-східної частини Амазонського дощового лісу вуглекислого газу викидається у повітря більше, ніж поглинається. Це підштовхує тропічний ліс Амазонки ближче до "точки зламу".

Роки безжалісної спеки поставили понад мільйон людей на Мадагаскарі на межу голоду - людям в цій країні доводиться їсти сирі кактуси, листя рослин і саранчу. При цьому в країні не було ані інших природних катастроф, ані політичних конфліктів - вважається, що ця скрутна ситуація в південноафриканській країні є першим випадком голоду в сучасній історії, який спричинено винятково зміною клімату.

Кількість людей у світі, які стали біженцями через природні катастрофи, у 2020 році стало найвищим за останнє десятиліття - рекордні 55 мільйонів людей стали внутрішньо-переміщеними особами (ВПО), рятуючись втечею від природніх катаклізмів. Ще 26 мільйонів осіб змушені були шукати захисту за межами своєї батьківщини. Три чверті серед ВПО були жертвами екстремальних погодних умов.