Один із найбільших у світі виробників будматеріалів, німецький концерн Knauf, після понад 30 років роботи йде з російського ринку. Підприємство має намір "передати весь бізнес у Росії, включно з видобутком сировини, виробництвом та збутом, місцевому менеджменту, щоб і в майбутньому зберегти робочі місця понад 4000 співробітників", повідомило його керівництво у понеділок, 22 квітня, інформаційному агентству dpa.

Цим воно підтвердило інформацію німецького економічного порталу Business Insider, який опублікував рано вранці того ж дня статтю під заголовком "Втеча з Росії: гігант будматеріалів Knauf виходить із багатомільярдного бізнесу в імперії Путіна".

Цемент для російського окупаційного режиму в Україні

Керівництво концерну не називає причини свого рішення, проте напрошується висновок, що це реакція на телерепортаж, показаний 4 квітня у програмі Monitor німецького громадсько-правового телеканалу ARD. У цьому журналістському розслідуванні йшлося про те, що продукція російських підприємств Knauf, насамперед - цемент, активно використовується у будівництві житлових будинків в окупованому Росією українському Маріуполі. В репортажі тоді наголошувалося, що це будівництво "відіграє центральну роль у пропагандистській війні Росії". До того ж воно слугує цілеспрямованому заселенню міста громадянами РФ.

Концерн Knauf тоді відкинув звинувачення в тому, що він "цементує російську владу" і що, ймовірно, порушує санкції ЄС. Вони на будматеріали не поширюються, однак у репортажі йшлося про те, що продукція німецької компанії використовується зокрема і на об'єкті, який будується на замовлення міністерства оборони РФ, а воно несе пряму відповідальність за ведення війни проти України.

"Knauf не має контрактів на прямі поставки своєї продукції споживачам та переробникам у Росії. Наша продукція потрапляє до кінцевих споживачів через численних торговців, незалежних від Knauf. Ми не маємо впливу на те, як і де кінцеві споживачі використовують нашу продукцію", - одразу ж запевнила пресслужба концерну.

Проте вже наступного дня після виходу в ефір телерепортажу міністерство закордонних справ Німеччини застерегло німецькі компанії від участі у будівництві у Маріуполі. Будівельні роботи там використовуються російською пропагандою, заявив представник МЗС ФРН, додавши, що "будь-яка компанія, яка бере участь у цьому, повинна запитати себе, кому вона цим служить". Міністерство економіки Німеччини, своєю чергою, закликало прокуратуру та митницю країни перевірити, чи не порушують німецькі фірми санкції, постачаючи продукцію в окуповане російськими військами українське місто.

Улюблене дітище Ніколауса Кнауфа

І ось тепер, через два з половиною тижні, Knauf оголошує про намір піти з Росії після отримання відповідного дозволу від російської влади. Щоправда, видача такого дозволу, як свідчить досвід, може затягнутися. Однак складається враження, що концерн, який досі продовжував працювати на російському ринку на тлі повномасштабної війни РФ проти України, всерйоз вирішив згортати цей бізнес, а не просто вдає це.

Ймовірно, це пов'язано зі зміною позиції 88-річного "патріарха" фірми Ніколауса Кнауфа (Nikolaus Knauf). Він, щоправда, відійшов від оперативного управління підприємством, яке, як і раніше, перебуває у стовідсотковій власності сім'ї Кнауф, однієї з найбагатших у Німеччині. Проте важко уявити, що таке стратегічне рішення ухвалювалося без його згоди.

Тим більше, що саме Ніколаус Кнауф з 1990-х років послідовно розвивав як бізнес, так і тісні зв'язки з Росією. Можливо, це перетворилося навіть на його "улюблене дітище". Про це, зокрема, свідчило те, що він став почесним консулом РФ у Німеччині, не відмовився від цієї репрезентативної посади після анексії Криму і склав із себе повноваження лише у березні 2022 року після повномасштабного російського нападу на Україну. До цього він був також рішучим противником санкцій щодо Росії.

Читайте також: Ritter Sport: шоколад - в Росію, пожертви - в Україну

Не така жахлива втрата

Однак після гучного репортажу в програмі Monitor багато німецьких ЗМІ облетіли архівні фото Ніколауса Кнауфа з Володимиром Путіним, і підприємець, ймовірно, вирішив більше не затьмарювати своє місце в історії сімейної фірми наполегливим небажанням піти з країни-агресорки. Тим паче, що продовження бізнесу в Росії може обернутися ще й звинуваченням у порушенні санкцій, що призведе до подальших іміджевих втрат.

Оскільки Knauf - не біржова компанія, концерн не зобов'язаний надавати детальну інформацію про свої транзакції. Тому він нічого не повідомляє про те, на яких умовах відбуватиметься "передача бізнесу місцевому менеджменту", але це досить поширений метод виходу з РФ в нинішніх умовах, до якого вдавалися різні західні компанії. У будь-якому разі німецький інвестор не отримає навіть малої частки тих грошей, які він вклав у Росії, де має 14 підприємств, як пише dpa, або навіть 20, як вказується на офіційному російському сайті. Головний завод розташований у Красногірську під Москвою.

Втім, концерн, який продає свою продукцію у більш ніж 90 країнах і володіє приблизно 400 підприємствами по всьому світу з сумарним річним виторгом, що перевищує 15 мільярдів євро, зуміє пережити вихід з російського ринку. Тим паче, що багато інвестицій у Росії за три десятиліття давно вже окупилися.

Читайте також: Концерни ФРН ризикували в Росії, а тепер хочуть компенсацій коштом платників податків

Через критику в ЗМІ концерн BASF йде з Сіньцзяну в КНР

За останні три місяці це вже другий випадок у Німеччині, коли великий концерн реагує на публікацію у ЗМІ згортанням сумнівного бізнесу. У лютому, менш ніж через тиждень після публікації тижневиком Der Spiegel і телекомпанією ZDF журналістського розслідування про те, що китайський партнер німецького концерну BASF шпигував за уйгурськими сім'ями, яким після цього загрожувала висилка в "табори перевиховання", цей хімічний гігант оголосив про прискорений продаж своїх часток у двох спільних підприємствах у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі КНР.