Незадовго до саміту Євросоюзу, який проходить у Брюсселі в четвер, 17 жовтня, в ЄС поновилися дебати з питань надання притулку і загалом щодо ситуації з нелегальною міграцією. Суперечливі концепції міграційної політики ЄС - основна тема саміту, на цьому наполягав, зокрема, канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz).

В німецьких урядових колах кажуть, що канцлер, як і раніше, виступає за "загальноєвропейські рішення" в цьому питанні та хоче прискорити реформу процедури надання притулку в ЄС, яка повністю набере чинності аж 2026 року. Багато інших держав-членів Євросоюзу, зокрема Іспанія, закликають до цього вже кілька місяців.

Однак наразі незрозуміло, що саме може стати зрештою пріоритетним напрямом: перенесення на зовнішні кордони ЄС розгляду клопотань про надання притулку, активніше видворення тих, кому було відмовлено в притулку, або ж нові угоди з країнами походження та транзиту мігрантів і шукачів притулку?

Директиви та інструкції щодо депортації переглянуть

Лише минулого четверга, 10 жовтня, більшість міністрів внутрішніх справ держав, що входять до Євросоюзу, закликали переглянути й посилити правила швидкого повернення на батьківщину шукачів притулку, клопотання яких не мають шансів на успіх.

Водночас міністри хочуть, аби і на внутрішніх кордонах ЄС, наприклад, на кордоні Німеччини, було простіше не пускати шукачів в країну.  Це стосується мігрантів, які взагалі-то повинні були пройти реєстрацію в іншій країні Євросоюзу - на його зовнішньому кордоні. Напередодні нинішнього саміту глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) повідомила, що найближчим часом запропонує проєкт, який передбачає посилення наявних директив і правил у цій сфері.

Три держави кажуть "Ні" реформі, розробленій Брюсселем

Тим часом щонайменше три країни-учасниці Євросоюзу не згодні із загальним підходом Брюсселя. Нідерланди, де нещодавно до уряду увійшли праві популісти, та Угорщина, що нині головує в Раді ЄС, вимагають взагалі відмови від нинішньої політики надання притулку. Вони не хочуть підтримувати узгоджені реформи за жодних обставин.

До них останнім часом доєдналася Польща. Глава польського уряду, лідер праволіберальної "Громадянської платформи" Дональд Туск хоче тимчасово призупинити у своїй країні дію європейського права на притулок. Він вважає, що в Польщі виникла надзвичайна ситуація.

Єврокомісарка з внутрішніх справ Ільва Йоганссон розкритикувала це оголошене нехтування європейським законодавством. "Це неможливо. І ми ясно дали це зрозуміти", - наголосила Йоганcсон. Відмова від надання права на притулок, за її словами, можлива тільки в разі внесення поправок до основоположних договорів ЄС. Однак наразі про це не йдеться. "Це не найкраща ідея!" - лаконічно відреагувала на заяву Туска міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер (Nancy Faeser).

Угорщина, Італія та Фінляндія йдуть своїм шляхом

Примітно, що Угорщина вже багато років не дотримується єдиних європейських правил надання притулку і без офіційної відмови від них. Дії Будапешта кілька разів навіть були визнані незаконними Європейським Судом у Люксембурзі, але Угорщина не виконує його рішення.

Читайте також: Кількість прохань про притулок у Німеччині знизилася майже на чверть

Наразі Єврокомісія за допомогою штрафу на загальну суму 200 мільйонів євро намагається переконати уряд Віктора Орбана поступитися. Однак Орбан уже запевнив, що йому байдуже на узгоджені на рівні ЄС реформи і що він більше не прийматиме прохачів притулку.

Італійський уряд, очолюваний лідеркою ультраправої партії "Брати Італії" Джорджею Мелоні, також не дотримується міграційного законодавства ЄС. Досі він відмовлявся приймати назад із Німеччини чи Австрії прохачів притулку, які потрапили на територію Євросоюзу через Італію. Саме Італія, відповідно до так званих Дублінських угод, мала б зареєструвати цих осіб і запустити щодо них процедуру розгляду клопотання про притулок.

Країни на півдні ЄС перевантажені через біженців

Натомість багато таких людей продовжують рухатися на північ континенту. Тисячі прохачів притулку та мігрантів за так званим балканським маршрутом прямують до північних країн-членів ЄС також і через територію Греції. При цьому Італія, Греція та інші держави, розташовані на зовнішніх кордонах Євросоюзу, стверджують, що вони не справляються з напливом людей, які прибувають.

У відповідь на цей активний рух мігрантів уже всередині ЄС Франція, Австрія, Данія, Швеція, Словаччина, а віднедавна і Німеччина знову запровадили прикордонний контроль на своїх кордонах для запобігання так званим несанкціонованим в'їздам. Насправді, згідно з Шенгенською угодою, перевірки на внутрішніх кордонах ЄС дозволені тільки в абсолютно виняткових випадках.

З липня і Фінляндія більше не дотримується міграційного законодавства ЄС на своєму сухопутному кордоні з Росією. Мігрантам, які хочуть потрапити в країну через РФ, відмовляють в індивідуальному розгляді їхнього клопотання про надання притулку, огульно відправляючи назад. У липні прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що такий закон був потрібний, хоча він і суперечить міжнародним зобов'язанням Фінляндії у сфері прав людини.

Фінляндія, країни Балтії та Польща звинувачують Росію і Білорусь у тому, що вони масово привозять мігрантів до кордонів Євросоюзу з метою дестабілізувати обстановку в ЄС. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив, що хоче наслідувати фінську модель і закрити для прохачів притулку польський кордон із Білоруссю.

Аутсорсинг процедури надання притулку в ЄС

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн перед самітом ЄС знову представила великий план із десяти пунктів, що стосується загальної політики надання притулку. Крім багатьох знайомих положень, він також містить тезу про подальше вдосконалення співпраці з третіми країнами.

Багато держав-членів ЄС хочуть вивчити питання про те, чи можна повністю перенести процедуру надання притулку в Євросоюзі в такі країни, як, наприклад, Руанда. Британська влада, яка просуває схожий проєкт у себе в країні, поки що успіху з ним не мала.

Незадовго до саміту Італія відкрила в Албанії свій екстериторіальний табір для розгляду прохань про надання притулку. Рим хоче робити це хоч і за межами країни, але відповідно до італійського законодавства.

Тих біженців, які зрештою отримають притулок, доправлять з албанської території до Італії. Перевезуть до Італії також тих, кому відмовлять у притулку, але лише в тому разі, якщо не спрацює негайна депортація на батьківщину. За словами європейських дипломатів, у Єврокомісії перенесення процедури надання притулку в іншу країну переконливою моделлю не вважають.

Маршрути руху мігрантів до Європи змінюються

Тим часом кількість мігрантів, які прямують із Північної Африки в Італію, різко скоротилася 2024 року. У період із січня по серпень їх прибуло близько 42 тисяч осіб. Це на 64 відсотки менше, ніж за той самий період минулого року. За даними Єврокомісії, основною причиною того, що сталося, є поліпшення співпраці з транзитними державами - Тунісом і Лівією.

Однак кількість мігрантів, які прибувають до Європи так званими західним середземноморським і атлантичним маршрутами, за цей самий час збільшилася більш ніж удвічі - до 25,5 тисячі осіб. Активнішим став і їхній рух східним середземноморським маршрутом - через Грецію та Кіпр. За даними на серпень 2024 року, там було зареєстровано загалом близько 37 тисяч мігрантів. Це на 39 відсотків більше, ніж за той самий період минулого року.