Те, що НАТО посилюватиме свій східний фронт, було очікуваним. Напруження, яке створив президент РФ Володимир Путін за допомогою скупчення військ на кордоні з Україною, таке високе, що в Альянсу немає іншого вибору, ніж подати сигнал, що принаймні оборону своїх членів він сприймає серйозно. Поки що це радше політичний, ніж військовий сигнал. Перекидання кількох тисяч солдатів, яке у Вашингтоні, судячи з усього, розглядають як першу опцію, недостатньо для оборони східних союзників. Те, що речник Кремля (за підтримки (німецького політика від Лівої партії. - Ред.) Ґреґора Ґізі (Gregor Gysi) каже, мовляв, небезпека йде від НАТО чи Україна, - це перекручування фактів. Росії ніхто не погрожує, але вона розмістила понад 100 тисяч солдатів поблизу кордону з сусідньою країною.
Курс Заходу, який, попри деякі внутрішньополітичні розбіжності, підтримує, зокрема, і німецький федеральний уряд, виглядає, по суті, так: для території НАТО - військове відлякування, для України, яка членом Альянсу не є, лише політичне та економічне. Є двостороння військова допомога Києву, ЄС хоче відправити також тренувальну місію. Але поки що жодна західна країна не готова йти заради України на поле бою. Серед німецької публіки це усвідомлює не кожен, натомість у Кремлі добре про це знають. На прикладі долі України можна буде побачити, чи можливо взагалі відвернути війну в такий спосіб.
Читайте також: Коментар: Політика умиротворення Росії з боку Німеччини нічого не дасть
Росія вже зараз досягнула успіхів у цьому протистоянні. Вперше за багато років Захід, передусім американці, готовий до переговорів про європейську безпеку. Те, як Путін збільшує тиск, ускладнює для нього досягнення цілей. Він хоче, зокрема, аби в Україні не було західної зброї, а у Східній Європі - американських військових. Натомість появі й того, й іншого він сприяє, стягуючи солдатів до українського кордону, хоч поки що й на низькому рівні. Питання, чого він насправді хоче, залишається відкритим.
Автор: Ніколас Буссе, оглядач Frankfurter Allgemeine Zeitung
Без права перевидання. © Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH, Франкфурт-на-Майні.
Сайт газети Frankfurter Allgemeine Zeitung
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.