Ті жителі Туреччини та решти світу, які сподівалися, що в Анкарі після більш ніж 20-річного правління Ердогана з'явиться новий президент, були розчаровані ввечері, 28 травня, після підбиття підсумків другого туру президентських виборів. Старий президент став новим: Реджеп Таїп Ердоган. І ця перемога не була випадковою. Ердоган як глава держави мав у своєму розпорядженні всі засоби для проведення виборчої кампанії із широкою підтримкою у засобах масової інформації. Передвиборна реклама на державному телебаченні, масштабні виступи по всій країні, і все це оплачувалося турецькою скарбницею.
А його опонент Кемаль Киличдароглу? Обмежені кошти з партійного бюджету, жодного ефірного часу в ЗМІ, що контролюються державою. Можна уявити таку картину: Ердоган з повноцінною командою "Формули-1" змагається на треку проти Киличдароглу, вимушеному керувати мінікаром.
Читайте також: Коментар: Вибори в Туреччині під гаслом "не довіряйте соціологам"
Справжня причина перемоги Ердогана
Три основні моменти вплинули на виборчу кампанію та її результат у Туреччині. По-перше, у лютому країна пережила катастрофу історичного масштабу - землетрус, внаслідок якого лише у Туреччині загинули понад 51 тисяча людей.
По-друге, країна перебуває в поганій економічній ситуації: інфляція вища, ніж за останні 20 років, безробіття також високе і особливо серед молоді. А "відплив мізків" останніх років ще більше послаблює економіку.
По-третє, з 2015 року в країні з'явилося багато біженців, особливо з Сирії, Іраку, Ірану та Афганістану. За даними УВКБ ООН, наразі їх близько чотирьох мільйонів. Ердоган, а також Киличдароглу неодноразово заявляли під час передвиборчої кампанії, що вони вирішать "проблему біженців". Як? Дуже просто - вони "відправлять їх усіх додому".
Більшість виборців вважають, що всі три кризові ситуації - з біженцями, ліквідацією наслідків землетрусу і економікою, що погіршується - з більшою ймовірністю подолає досвідчений лідер Ердоган, ніж лідер опозиції Киличдароглу, який ніколи не був в уряді. Ердоган править Туреччиною вже понад 20 років - спочатку як прем'єр, а з 2014 року - як президент.
Читайте також: Вибори президента Туреччини: у чому сила і слабкість Ердогана
Що буде далі у Туреччині?
Для Ердогана завершення виборчої кампанії нічого не змінило. У ніч після закінчення підрахунку голосів, у своїй першій переможній промові, президент знову різко обрушився на опозицію та ЛГБТ-спільноту в країні - сигнал про те, що легкого життя їм чекати не слід. "Сьогоднішня перемога - це лише початок. Наступного року ми знову переможемо в Стамбулі на місцевих виборах і в Анкарі теж!", - заявив він, звертаючись до своїх виборців і одночасно, кинувши виклик мерам двох мегаполісів, які представляють опозиційну Республіканську народну партію, Екрему Імамоглу та Мансуру Явашу.
Але також очевидно, що Ердогану після його перемоги на виборах терміново необхідно зробити щось для стимулювання економіки Туреччини. У зв'язку з цим не дивно, що він особливо відзначив вітання від країн Перської затоки. "Я вирушу у подяку поїздкою регіоном", - сказав він. На думку експертів, це є знак того, що він розраховує на нові інвестиції.
Читайте також: Чому більшість німецьких турків голосує за Ердогана?
Киличдароглу не став йти у відставку
У багатьох країнах світу після поразки на виборах кандидати беруть на себе відповідальність та звільняють своє місце для нових політиків. Але у Туреччині так не прийнято. І тому лідер опозиції Киличдароглу не оголосив про свою відставку ввечері, як припускали деякі, а заявив, що хоче продовжити роботу та не розчарувати тих, хто його підтримував. Чи буде це правильним сигналом для волатильної опозиції, ще доведеться зрозуміти.
Факт залишається фактом: у майбутньому чинному президенту рідко доведеться знову мати справу з Киличдароглу як із лідером Народно-республіканської партії. Кандидат у президенти, який програв вибори, не перетинатиметься з Ердоганом і не залишиться в парламенті, адже у нього немає мандата.
З іншого боку, Ердогану вже забезпечено місце у підручниках історії як президенту, який відкрив друге сторіччя Турецької Республіки, і як тому, хто визначатиме долю Туреччини щонайменше чверть століття.
Автор: Еркан Арікан, керівник турецької редакції DW.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою редакції та Deutsche Welle загалом.
Дивіться також: