Яку мету б не ставив перед собою російський президент Путін, концентруючи війська на кордоні з Україною, одного він уже досягнув: наступного року відбудуться російсько-американські переговори про його вимоги. Можна навіть сказати: як у старі часи, коли ще був СРСР. На тлі закликів до деескалації з представниками Кремля говоритиме і високопоставлений німецький дипломат. Путін вимагає гарантій безпеки, під якими він передусім розуміє завершення процесу розширення НАТО, тобто вільного вибору альянсу суверенними державами. Членство в НАТО Українистало б для нього справжнім сном жахів: через те що він бачить у цьому не стільки безпекову загрозу, скільки кінець великоросійським зазіханням на вплив.

Адже Путін не перетравив кінця Радянського Союзу, він відкрито жалкує про його розпад та оплакує його. Звісно, він навряд чи серйозно вірить у те, що за допомогою військових погроз та іншої дестабілізації можна повернутися в ті часи, коли Москва була центром наддержави. Але він хоче квазіреставрації Радянського Союзу в тому сенсі, що він визначатиме, що дозволено в російській сфері впливу, а що ні. Він хоче повернення до поділеної таким чином Європи. Хто би не вів переговори з посланцями Путіна, не повинен навіть непрямо підігравати його геополітичному ревізіонізму.

Автор: Клаус-Дітер Франкенберґер, оглядач газети Frankfurter Allgemeine Zeitung
Без права перевидання. © Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH, Франкфурт-на-Майні.
Сайт газети Frankfurter Allgemeine Zeitung

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.