Захід сподівався, що перша з початку війни Росії проти України зустріч глав МЗС може щось змінити. Сергій Лавров дав зрозуміти, що ці надії є марними, вважає Роман Гончаренко.
Реклама
Знайомий німець, який співчуває Києву, але далекий від деталей війни Росії проти України, несподівано загадково посміхнувся: "А може все дуже скоро закінчиться!". На питання, чого б це, він відповів: "Ну, як же, там же переговори! У Туреччині! Раптом домовляться?".
Наївні надії Заходу на переговори
Напередодні першої від початку війни особистої зустрічі глав МЗС Росії та України, Сергія Лаврова та Дмитра Кулеби, яка відбулася 10 березня в турецькій Анталії, схожі настрої були у багатьох на Заході. Журналістам, політикам та звичайним громадянам у морі відчаю хотілося сподіватися - раптом домовляться! У Німеччині багато ЗМІ всерйоз обговорювали "пом'якшення" позицій сторін, мовляв, дивіться, президент України Володимир Зеленський заявив, що охолов до ідеї вступу до НАТО, а Москва каже, що не хоче скидати уряд у Києві.
Такі сподівання можна зрозуміти, але, як показали підсумки переговорів, вони дуже наївні. Глава російського МЗС Лавров, не соромлячись у висловлюваннях, дав зрозуміти, що Росія, як він висловився, веде "бій не на життя, а на смерть" і відступати не збирається. Іншими словами, або Київ капітулює, або російська армія продовжуватиме вбивати українів - відкрито, методично, холоднокровно, не звертаючи уваги на голоси західних лідерів, яких Кремль зневажає. Ні благання, ні погрози не допоможуть. У Києві це зрозуміли щонайпізніше вранці 24 лютого, коли перші російські ракети вибухнули в Києві, Харкові, Маріуполі. До західних столиць гірка правда доходить повільніше, але доходить.
Застосування ЗМУ прискорить катастрофу в Росії
Західні ЗМІ стурбували слова Лаврова про американські "військово-біологічні лабораторії на українській території". Цю тему МЗС та міноборони РФ, не кажучи вже про пропагандистів, озвучують не вперше. У Вашингтоні та інших столицях чутно побоювання, що це може бути сигналом про майбутнє використання Росією в Україні зброї масового ураження (ЗМУ), у чому Москва, напевно, звинуватить Київ.
На жаль, виключати такого сценарію не можна. Хочеться сподіватися, що у Кремлі розуміють: застосування Росією проти України будь-якої зброї масового ураження не зломить опір українців, а лише прискорить катастрофу у самій Росії. Хоча надія слабка, зважаючи на те, що сам Лавров в Анталії, не червоніючи, запевняв, що Росія "не нападала" на Україну і говорив, що не хоче вірити в ядерну війну. Досвід останніх двох тижнів, як і восьми років з моменту анексії Криму, показав, що вірити Москві означає обманювати себе.
Реклама
Переговори мають бути продовжені
Після переговорів в Анталії постає питання: чи має сенс Києву та Заходу в таких умовах взагалі вести переговори з Москвою? Навіщо зустрічатися в Білорусі, Туреччині чи деінде, телефонувати президентові Путіну і повторювати те, що він уже не раз чув від Байдена, Шольца, Макрона, і на що однаково відповідав, наводячи свої божевільні аргументи про "денацифікацію" України?
Звичайно, так, треба говорити. Іншого варіанту немає. Це не означає, що Україна програла та готова виконати ультиматум керівництва у Кремлі. Цього не станеться. Кожна спроба узгодити перемир'я та врятувати хоча б кілька життів має сенс. Навіть після десяти невдалих раундів потрібно готувати одинадцятий, продовжуючи при цьому запроваджувати нові санкції проти РФ і постачати зброю українській армії. Це - додаткові аргументи Києва на майбутніх переговорах.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою російської редакції та Deutsche Welle загалом.
"Українці переможуть" - Артіс Пабрікс про війну в Україні
10:58
Війна в Україні - 10.03.2022
Бомбардування пологового будинку в Маріуполі, квіти біля посольства України в Берліні, демонстрація школярів у Франкфурті-на-Майні. Фотогалерея.
Фото: AP Photo/picture alliance
Розпочався третій тиждень війни. Харків, Ірпінь, Буча опинилися на шляху виконання наказу, що його віддав Путін, і зазнали жорстоких бомбардувань та обстрілів. 9 березня у Маріуполі бомба влучила у міський пологовий будинок. Страшні побоювання стають реальністю. Цей знімок зроблено у Бейруті біля посольства РФ у Лівані.
Фото: Hassan Ammar/AP/picture alliance
Повідомлення про бомбардування пологового будинку викликали шок у всьому світі. "Те, що Росія робить у Маріуполі, навіть не геноцид", - заявив DW радник мера міста Петро Андрющенко. "Людство ще не винайшло визначення для звірств, які коїть Росія у Маріуполі. Якщо це не зупинити, це пошириться далі".
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance
За інформацією української влади, в результаті повітряної атаки постраждали 17 людей. Даних про загиблих спочатку не було. Вранці 10 березня в Маріуполі повідомили, що внаслідок обстрілу пологового будинку загинули троє людей, зокрема одна дитина.
Евакуація зі зруйнованого пологового будинку у Маріуполі. Місто оточене, відрізане від допомоги, води та світла немає. До початку війни в Маріуполі мешкало близько 430 тисяч людей.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance
Останній на сьогодні кадр із Маріуполя. За даними ООН на 8 березня, за час воєнних дій в Україні зареєстровано 1424 постраждалих мирних жителів, серед них - 516 загиблих, у тому числі 37 дітей. 908 людей отримали поранення. Реальна ситуація, ймовірно, гірша, оскільки отримання та збирання такої інформації під час бойових дій ускладнене.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/dpa/picture alliance
"Авіабомба на пологовий будинок - це остаточний доказ, доказ того, що відбувається геноцид українців, - заявив президент Зеленський. "Дитяча лікарня, пологовий будинок. Чим вони загрожували Російській Федерації? Що це за країна така <...>, яка боїться лікарень, боїться пологових будинків та знищує їх? Там що були маленькі бандерівці? <...> Що це було, денацифікація лікарні?"
Фото: Office of the President of Ukraine (via AP)
Біженці з Запоріжжя на кордоні з Польщею. Мирні жителі залишають свої будинки, прямують у безпечніші регіони України. Багато хто потім - до Європи або через держави ЄС їдуть до родичів в інших країнах світу. Європейські уряди координують зусилля, щоб гідно прийняти та розмістити всіх, хто потребує допомоги.
Фото: Visar Kryeziu/AP/picture alliance
Серед біженців - за різними оцінками, вже один мільйон дітей. Ці діти поки що перебувають у Львові. Місто переповнене та готується до оборони - разом з Одесою та іншими українськими містами.
Фото: Adria Salido Zarco/AA/picture alliance
Російська армія продовжує спроби оточити Київ. У місті готові відбивати агресію силами військових та учасників сил територіальної оборони - "всім світом". Для українців захист батьківщини вже перетворився на Вітчизняну війну. 10 березня мер міста Віталій Кличко повідомив, що зі столиці України виїхав кожен другий житель. У Києві зараз перебувають близько двох мільйонів людей.
Фото: Efrem Lukatsky/AP/picture alliance
Цю світлину літньої жінки з України зробили в центрі прийому біженців в угорському селі Барабас.
Фото: Darko Vojinovic/AP/dpa/picture alliance
Мати і немовля, яке народилось чотири тижні тому. Біженці з України в центрі реєстрації та тимчасового розміщення у баварському місті Аугсбург. Звідси людей розподіляють далі - по гуртожитках або знаходять їм інше житло.
Фото: Karl-Josef Hildenbrand/dpa/picture alliance
Трохи солодощів після тяжкого, дуже тяжкого шляху - на вокзалі в Берліні. Багато жителів Німеччини безкоштовно пропонують біженцям кімнати у своїх будинках та квартирах. У німецьких ЗМІ навіть публікують рекомендації, як правильно все зробити – наприклад поінформувати орендодавців.
Фото: Annette Riedl/dpa/picture alliance/dpa
У світі тривають масові акції протесту проти війни. Цю багатотисячну демонстрацію організували та провели школярі у німецькому місті Франкфурт-на-Майні.
Фото: Arne Dedert/dpa/picture alliance
У небі над Франкфуртом-на-Майні під час цієї акції можна було побачити ось такий напис німецькою мовою: "Frieden" - "Мир", створений спортивними літаками.
Фото: Boris Roessler/dpa/picture alliance
Спадкоємець британського престолу принц Чарльз вже у перші дні війни відвідав українську церкву та громаду у Лондоні. Нині він зустрівся з біженцями - в англіканському храмі Holy Trinity Brompton, парафіяни якого надають допомогу людям з України. Раніше королева Великобританії Єлизавета II зробила щедру пожертву Комітету з надзвичайних ситуацій на підтримку українців.
Фото: Kirsty Wigglesworth/dpa/AP/picture alliance
У Берліні люди несуть квіти до посольства України. Є там і така гірлянда, яку зробили діти. У багатьох містах у Німеччині, наприклад, у Кельні, заклики до миру та намальовані учнями українські прапори можна побачити на вікнах шкіл чи просто дитячих кімнат у вікнах житлових будинків.
Фото: Annette Riedl/dpa/picture alliance
Завершимо сьогодні в Будапешті - у надії та молитві, що завтра нам не доведеться публікувати фото і дивитися на ще один зруйнований будинок, ще лікарню, школу… в охопленій війною країні.