Міноборони РФ 2 січня заявило, що внаслідок удару реактивними снарядами, які повністю зруйнували будівлю ПТУ в Макіївці Донецької області, загинули "тільки" 63 свіжомобілізованих російських військовослужбовців. Трохи згодом джерела у правоохоронних органах "ДНР" прозоро натякнули, що у своїй смерті мобілізовані винні самі, оскільки масово дзвонили додому з мобільних телефонів.
Українська сторона, чиї дані про чисельність загиблих у ході цієї війни найчастіше виявлялися правдивішими, називає мінімальну цифру загиблих у 400 осіб. Кого ж сподівається обдурити російське Міноборони?
Читайте також: Удар по Макіївці: в РФ підтвердили значні втрати серед своїх військових
Гарматне м'ясо в Макіївці
Інформація про загибель у Макіївці кількох сотень російських мобілізованих з'явилася спочатку від місцевих жителів. Потім увімкнулися російські пропагандисти, яких незаслужено називають "воєнкорами". Вже за першою їхньою реакцією було зрозуміло, що сталося щось і справді надзвичайне, так активно вони писали про Макіївку.
Відразу сформувалися дві версії події. Згідно з першою, яку озвучували й українські військові, і частина російських джерел на зразок Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), які регулярно критикують Міноборони, рахунок загиблих іде на сотні. Шансів вижити вони не мали. Командування не тільки запхнуло мобілізованих свіжоприбулих в одну будівлю всього за кілька кілометрів від поточної лінії фронту, тобто в зоні повної досяжності української артилерії, а й складувало там же озброєння.
Потім офіцери, по суті, самоусунулися або - що теж ймовірно - взяли участь в активному святкуванні Нового року, допустивши сотні телефонних дзвінків додому через мобільну мережу. У результаті будівля, переповнена мобілізованими, стала ідеальною мішенню.
Друга версія загалом від першої відрізняється мало, крім того, що вона очевидно брехлива. Якщо почитати лояльних до російського Міноборони пропагандистів, то виходить, що в усьому винні місцеві кадри з російської окупаційної адміністрації та самі мобілізовані. Новоприбулим надали неправильне приміщення, самі вони влаштували там мало не бешкет і, як наслідок, їх накрило реактивними снарядами.
Загинуло при цьому, за російською офіційною версією, 63 особи. І генерали в цьому, звісно, не винні. Вони - ще за радянською традицією - взагалі ніколи ні в чому не винні і за жодні втрати майже ніколи не несуть серйозної відповідальності.
Читайте також: Удар ЗСУ по Макіївці: РФ намагається перекласти відповідальність - ISW
Брехня про Макіївку
Для кого ця брехня? Вона, звичайно, в російській армії і в цілому в держсистемі давно стала "несучою конструкцією", але все ж має зазвичай і прямого адресата. Багато хто скаже, що у випадку з трагедією в Макіївці ним є росіяни в широкому розумінні слова. Досить правдиву інформацію повідомляють цього разу навіть деякі пропагандисти, які традиційно критикують Міноборони і близькі, наприклад, до Євгена Пригожина або інших "польових командирів", нелояльних голові Генштабу Валерієві Герасимову та міністру оборони Сергієві Шойгу. Тож усі, хто хоче, легко дізнаються правду про Макіївку.
Рідні та близькі загиблих теж не можуть бути цільовою аудиторією. Якщо вбито чийогось чоловіка чи брата, то цій людині - нехай і не відразу - повідомлять, як мінімум, що його близький зник безвісти. Вже потім їх почнуть залякувати та підкуповувати "похоронними" грошима. Знову ж таки губернатор Самарської області вже визнав, що серед загиблих були її жителі. Тож усі, чиї родичі могли бути в Макіївці і кому вони небайдужі, вже другий день з'ясовують їхні долі.
Залишається верховний головнокомандувач, джерело цієї війни - Володимир Путін. Спільним місцем вже стала історія про те, що його захищають від негативної інформації, у тому числі через страх перед покаранням. Він не користується, з міркувань безпеки, інтернетом - і оминути інформаційну блокаду, організовану його найближчим оточенням, практично не здатний. Говорили, що він намагався це зробити за допомогою так званих "воєнкорів", але більшу частину з них відразу після цього "взяло на забезпечення" Міноборони, і вони почали писати як під копірку.
Ось на цю, найменш поінформовану про реальні події людину, яка управляє величезною країною, і розрахована, очевидно, брехня про Макіївку. Нікому не хочеться стати "гінцем, який приносить погані новини" диктаторові.
Читайте також: Міністр оборони України Резніков: Росія готується до воєнного стану
Загиблих у Макіївці нікому не шкода?
Вбиватися за загиблими в Макіївці і добиватися правди нема кому - крім їхніх родичів. Співчувати людям, які зі зброєю в руках приїхали вбивати жителів сусідньої країни, я б, наприклад, просто не зміг.
Пропагандисти куплені та напишуть "що велено". Пригожину та іншим критикам Міноборони на загиблих теж, насправді, начхати. Їм потрібно не менше, а більше трупів, щоб досягти, наприклад, відставки керівництва Генштабу.
Начхати на вбитих насправді й Володимиру Путіну. Як і у своєму новорічному зверненні, він лише позує на тлі російського "гарматного м'яса", але дбає про нього рівно настільки, наскільки це потрібно для агресії проти України.
Безглуздо загиблі на чужій землі, від багатьох з яких і поховати нічого, ці люди не стануть навіть героями в кремлівському офіційному "іконостасі". Їх просто викреслять із офіційної статистики, зітруть гумкою, як Путін намагався стерти Україну - а вийшло, що вбив ці кілька сотень мужиків, десятки тисяч інших і явно планує продовжити вбивати по обидва боки фронту, судячи з інформації про можливу нову хвилю мобілізації в Росії.
Автор: Іван Преображенський, кандидат політичних наук, експерт з Центральної та Східної Європи, оглядач низки ЗМІ.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.