1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Маріуполь - місто російської ганьби

23 травня 2022 р.

Це місто на Донбасі стало символом війни на знищення, яку Росія веде проти України. Але з окупацією українська історія міста не закінчена, упевнений Роман Гончаренко.

Поранену вагітну жінку несуть на ношах з розбомбленого пологового відділення лікарні у Маріуполі, 9 березняФото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance

В історії Маріуполя останні дні - найчорніший розділ. Після майже тримісячної оборони міста його захисники залишили територію "Азовсталі", останнього осередку українського спротиву. Це один із рекордів війни Росії проти України, яка почалася з анексії Криму. Довше трималися у 2014 та 2015 роках захисники донецького аеропорту, але ситуація в Маріуполі була ще важчою, оскільки Україна не могла надати військову допомогу бійцям, які потрапили в оточення.

Хтось із українських захисників вийшов із підземель "Азовсталі" сам, когось винесли на ношах. Надія тих, хто обрав полон, - обмін на полонених українською стороною російських військових. Чи виправдається вона - передбачити важко. Росія явно не поспішає і використовує полонених українців із "Азовсталі" для принизливої ​​пропаганди.

Читайте також: Полонені з "Азовсталі": у Росії їм загрожує страта?

Назву міста на березі Азовського моря тепер знає весь світ. Вона згадуватиметься на перших сторінках книг про історію війни Росії проти України, війни на знищення. Маріуполь став першим великим українським містом, яке російська армія методично та без зважання на жертви серед мирного населення зруйнувала повністю. Він швидко опинився в оточенні, але не здався, ставши прикладом мужності. Більше того, Маріуполь виявився єдиним великим містом на півдні України, яке чинило серйозний опір російській армії. Тут є над чим замислитися Києву.

Роман Гончаренко

Точна кількість загиблих у місті, де до війни жило близько півмільйона людей, ще належить з'ясувати, але є побоювання, що вона може вимірюватися десятками тисяч. За кілька тижнів безперервного обстрілу не залишилося майже жодного вцілілого житлового будинку. Це однозначно воєнні злочини.

Чому Росія так брутально бомбила Маріуполь

З першого дня війни Маріуполь разом із Харковом і Києвом був одним із трьох міст, за які точилися найважчі бої. Чому саме він? Насамперед - через його стратегічне значення. Маріуполь - другий після Донецька промисловий центр на Донбасі та важливий торговельний порт. Навесні 2014 року він міг розділити долю Донецька та Луганська, був на кілька тижнів зайнятий проросійськими сепаратистами, але швидко звільнений українською армією. Лінія фронту проходила за кілька кілометрів від міста, але промислові гіганти - "Азовсталь" та Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча - продовжили роботу.

Вісім років маріупольці жили як на діжці з порохом, проте за винятком обстрілу в січні 2015 року, коли загинули понад 30 людей, місто уникло жертв і руйнувань. За цей час Маріуполь став форпостом російськомовного, але патріотичного українського Донбасу. Синьо-жовті прапори мозолили очі тим, хто хотів бачити його частиною регіонів, по суті, окупованих РФ за сприяння сепаратистів. У цьому також причина особливої ​​жорстокості російської армії. Крім того, свою роль зіграло розташування Маріуполя на шляху сухопутного коридору з Росії до анексованого Криму. Створення такого коридору - одна з очевидних цілей нинішньої війни.

Нарешті, ще однією причиною стало те, що у Маріуполі був штаб полку "Азов", заснований радикальними націоналістами. Саме вони відіграли не останню роль у визволенні міста у 2014 році. Саме існування "Азова" - невеликого, але широко відомого та добре озброєного підрозділу Нацгвардії України - роками було улюбленою темою російської пропаганди. Оголосивши про "денацифікацію" як про офіційну мету війни, Росія прагнула за всяку ціну знищити тих, кого вона називає "нацистами".

Процес над воєнними злочинцями із РФ у Маріуполі

Ціна виявилася жахливою. У світовій історичній пам'яті український Маріуполь став ще одним містом, стертим з лиця землі під час війни. Битва за Маріуполь запам'ятається шокуючим обстрілом пологового будинку, з якого на ношах виносили закривавлених породіль, а також драмтеатру, у підвалі якого шукали прихисток, а знайшли смерть мирні жителі. Ці кадри неможливо забути. Так Маріуполь став містом російської ганьби.

Але після його окупації російськими військами українська історія міста не закінчилася. Маріуполь обов'язково буде звільнений, над ним знову замайорить український прапор, "Азовсталь" буде відновлено.

Крапку в найпохмурішому розділі історії міста можна буде ставити лише тоді, коли воєнні злочинці опиняться на лаві підсудних. Заклики провести міжнародний трибунал над ними не в Гаазі, а саме у Маріуполі вже лунають. Свідків злочинів російських військових в Україні більш ніж достатньо.

Автор: Роман Гончаренко, оглядач DW

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Унікальні кадри з Маріуполя, зняті захопленою в полон Тайрою

05:28

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW