Спершу "права рука" Віктора Медведчука Тарас Козак, а після витриманої театральної паузи і сам кум російського президента Володимира Путіна - у хрестоматійній драматургії запровадження санкцій проти "кремлівських хлопців" в Україні прочитується режисерський талант Володимира Зеленського. "Далі буде" - інтригує очолювана колишнім шоуменом Рада національної безпеки і оборони (РНБО), а захоплені глядачі з нетерпінням чекають наступної серії.
Коли санкції не завада
І дарма, що ці санкції для Медведчука менш болючі за ті, які могли б запровадити бодай крихітні Маршаллові Острови, де на фірму його дружини зареєстрована розкішна яхта, вартість якої оцінюють у понад 200 мільйонів доларів.
Віктора Медведчука взагалі санкціями не залякати - він уже сім років живе під обмежувальними заходами США. І живе доволі розкішним життям, бо, якщо не можна на дружину, перепипише майно ще на когось. Нафтовий бізнес у Росії набирає обертів і навряд чи якісь санкції завадять куму Путіна жити життям, гідним людини з найближчого оточення господаря Кремля, інвестуючи в українську політику гроші, зароблені завдяки доступу до російських енергоресурсів.
Тріумф як мить
Тим не менше, санкції щодо Медведчука - тріумф Володимира Зеленського на тлі падіння його популярності через невиправдані очікування і кризу, спричинену пандемією COVID-19. Тріумф, бо підтримувані Кремлем опоненти з ОПЗЖ вже не можуть мобілізувати виборців через медіа-ресурси, куплені за зароблені у Росії гроші. Тріумф, бо у вельми невиграшному світлі виставлений й інший опонент - Петро Порошенко. Лідеру "Європейської Солідарності" тепер непросто пояснювати, чому він, багато говорячи про російську загрозу, допускав, щоб проросійські сили за його президентства накопичували ресурси, взяли під контроль, як випливає з даних РНБО, стратегічний паливний трубопровід
і розбудовували медіа-імперію.
Однак на зміну тріумфу прийде протверезіння. Адже народні депутати від ОПЗЖ, які дотепер були кадровим резервом Зеленського у Верховній Раді й регулярно виручали голосами, вже закидають президенту "фашизм" і обіцяють йому "народний суд".
Ризиковані санкції проти тіньових союзників
Фракція кума Путіна - немов тіньовий учасник владної коаліції - регулярно підтримувала суперечливі парламентські призначення, якщо репутація кандидатів викликала спротив частини владної фракції. Згадати тільки, як у грудні призначали міністром освіти Сергія Шкарлета. Попри особисту підтримку президента, Шкарлета вдалося затвердити на посаді мінімальною більшістю у 226 голосів лише завдяки двом десяткам депутатів ОПЗЖ. За іронією, Шкарлет не став би міністром, якби кнопку "за" не натиснув тепер уже підсанкційний Віктор Медведчук.
Так само без ОПЗЖ були би неможливими і деякі суперечливі звільнення. Наприклад, "опозиціонери" разом з частиною фракції "Слуга народу" відправили у відставку генпрокурора Руслана Рябошапку, який мав репутацію реформатора. На його місце прийшла відома передовсім лояльністю до президента Ірина Венедіктова.
Взагалі з початку нинішньої каденції у Верховній Раді фракція Віктора Медведчука під час розгляду кадрових питань натискала зелені кнопки у майже кожному другому голосуванні, свідчить аналітика громадської організації "Чесно".
Тож якщо нинішнє обурення "опозиціонерів" санкціями не є суто театральним, президент доволі швидко залишиться без цього кадрового резерву у парламенті. А це означатиме ще більшу залежність від інших ситуативних союзників - депутатської групи "За майбутнє", до якої входять передовсім соратники мільярдера Ігоря Коломойського. Спільно з групою близьких до олігарха депутатів всередині фракції "Слуга народу" у Коломойського з'являється неабиякий важіль тиску на президента.
Момент істини у відносинах із Коломойським
Залежність від соратників Ігоря Коломойського у Верховній Раді стане для Зеленського больовою точкою на тлі просування детективів Національного антикорупційного бюро у розслідуванні незаконного виведення за кордон мільярдів "Приватбанку", які довелося компенсувати платникам податків. Після чотирьох років розслідування 22 лютого цього року правоохоронці в аеропорту "Бориспіль" затримали одного з колишніх топменеджерів банку, а наступного дня йому та ще двом двом ексспівробітникам "Приватбанку" повідомили про підозру в розтраті в особливо великих розмірах. Розслідування, вочевидь, дедалі ближче підбирається до відповідальності ексвласників "Приватбанку".
У цій ситуації дається взнаки брак довіри до призначеної, зокрема, завдяки голосам наближених до Коломойського депутатів, генпрокурорки Венедіктової. Коли за лічені години після підписання нею підозри ексменеджер "Приватбанку" ледь не утік чартерним літаком до Відня, Ірині Венедиктовій довелося виправдовуватись. Вона пообіцяла розслідувати, хто ж з вузького кола поінформованих міг "злити" інформацію про загрозу арешту.
Політичний шпагат між інтересами різних груп впливу Володимиру Зеленському даватиметься дедалі важче, адже тимчасові тіньові союзники ще виставлять президенту рахунок за свою лояльність.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.