18 березня 2020 року німецьке телебачення транслювало в прайм-тайм формат, який по праву можна назвати таким, що вже не вписується в наш час, - телевізійне звернення канцлерки Німеччини Анґели Меркель (Angela Merkel). Меркель сиділа саме там, де зазвичай її побачиш під час новорічних телепромов, - у будівлі відомства федерального канцлера, а позад неї видно Рейхстаг.
Однак на відміну від традиційного телевізійного звернення наприкінці року, цього разу канцлерку дивилося і слухало багато німців - десь близько дев'яти мільйонів глядачів стежило за трансляцією в ефірі телеканалу ARD, і приблизно така сама кількість в ефірі телеканалу ZDF. Меркель говорила про кризу, спричинену коронавірусом: "Це серйозно. Тож і поставтеся до цього серйозно. З часу возз'єднання Німеччини, ні з часу Другої світової війни, ще не було жодного такого виклику нашій країні, де була б така нагальна потреба в наших колективних солідарних діях".
Читайте також: Коментар: У часи коронавірусної кризи німці довіряють Анґелі Меркель
Німецькі політики заново відкрили для себе формат телезвернення. Саме воно випало з часу, адже вже давно спілкування точиться в інтернеті, в соціальних мережах, як-от в Twitter чи на відеоплатформі YouTube. І одностороннє звернення до людей вже давно змінилося постійною грою твердженнями і реакціями на високих швидкостях. Але під час кризи все, вочевидь, по-іншому. Так само президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) дедалі частіше використовує відеозвернення до народу, під час яких він вихваляє лікарів, медсестер і співробітників супермаркетів і намагається поширювати щось на кшталт надії.
Комунікація на другому плані
Власне, за майже 15 років канцлерства Анґели Меркель відеозвернення до народу як формат фактично вийшли з моди. Канцлерку щоразу звинувачували в тому, що вона замало або взагалі не доносила до громадськості свої важливі рішення. Приміром, відмова від атомної енергетики ухвалювалася майже без коментарів, і навіть під час кризи біженців Меркель вимовила свою знамениту фразу "Ми зможемо з цим впоратися" ледь не випадково під час пресконференції. А в розпал фінансової кризи 2008 року канцлерка також заспокоювала громадян так само майже мимохідь. Тоді в її коротенькій заяві, зробленій у відомстві канцлера, сухо зазначалося: "Ваші депозити в безпеці". Утім, такий досить сміливий крок не залишився без наслідків, адже тоді німці утрималися від зняття грошей з банківських рахунків.
Ось що справді здивувало в новому публічному образі канцлерки, так це те, як добре вона ним володіє. Її телевізійна промова зачепила людей за живе, адже дванадцятихвилинна промова Меркель стала темою для обговорень у родинному колі й на роботі. Меркель влучила в яблучко, довела, що може бути досить емпатичною. Чому вона не використовувала цей свій актив частіше в минулому, залишиться її таємницею.
Німеччина прикута до телеекранів
Раніше, коли ще не було інтернету, канцлери ФРН (а до Меркель то були самі чоловіки) вдавались до телепромов тільки тоді, коли мали сказати нації щось справді надважливе. Приміром, Віллі Брандт (Willy Brandt) напередодні підписання Варшавського договору з Польщею (про нормалізацію двосторонніх відносин. - Ред.) у 1970 році, пояснював німцям свою східну політику. У 1977 році, у розпал так званої "Німецької осені" - конфронтації держави з ліворадикалами з "Фракції Червоної армії" (RAF) - тодішній канцлер Гельмут Шмідт (Helmut Schmidt) звернувся напряму до вбивць лідера Спілки роботодавців Ганнса Мартіна Шлеєра (Hanns Martin Schleyer). "Можливо, зараз, у цей момент, ви тріумфуєте від почуття влади. Однак вам не слід обманювати себе: тероризм приречений", - застерігав канцлер, суворо дивлячись прямо у камеру. Тоді Німеччина була прикута до екранів.
Нинішнє перевинайдення формату телепромови Меркель і Штайнмаєром, звичайно, має однозначну причину: будуть дії німецького уряду у подоланні коронавірусної кризи вдалими чи ні, залежить від того, чи пристане народ на вимогу соціального дистанціювання як на найважливішу в цій боротьбі. Телезвернення, до речі, діє зобов'язувально, тобто прирівнюється до закону, який не можна порушувати. Утім, критики застерігали канцлерку з часу її промови, що не варто намагатися утискати демократичну суперечку щодо переваг та недоліків драконівських обмежень через коронавірус.
Ренесанс телепромов
Дев'ять років тому Меркель мала переконувати власних однопартійців з Християнсько-демократичного союзу у доцільності відмови від використання атомної енергетики. Це їй вдалося завдяки неабиякому тиску. Виголосити тоді телепромову з цього питання вона, очевидно, не вважала за необхідне.
Утім, епідемію має справді побороти уся країна, тобто усі громадяни. Від молоді до літніх, від тямущих інтернет-користувачів до тих, хто не дуже на цьому знається. Впливові засоби масової інформації, яких раніше називали серйозними, також у цей час можуть похвалитись своїм відродженням. Люди знову стали читати газети і слухати радіо. І слухають канцлерку, яка виступає на телебаченні. Коли ситуація загострюється, люди прагнуть серйозної достовірної інформації, а не розмаїття суперечливих думок, що сипляться зусібіч. Саме тому повернення - нехай і короткострокове - до телепромов сьогодні не назвеш поганою ідеєю.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.