1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німецькі фірми йдуть із російського ринку

8 лютого 2022 р.

Німецькі бізнесмени та їхні організації, які працюють на російському ринку, всіляко догоджали Кремлю, але в Москві так і не оцінили їхнє вірнопідданство, вважає Андрій Гурков.

Фото: Kirill Kudryavtsev/AFP/Getty Images

Вони старанно агітували за "Північний потік-2", незмінно вказуючи на виключно комерційний характер цього проєкту, охоче з'їжджалися на практично щорічні зустрічі з Володимиром Путіним, явно почуваючи себе підлещеними увагою до них, дружно засуджували санкції ЄС і завжди демонстрували підкреслений оптимізм в оцінках райдужних перспектив російської економіки.

Упродовж усіх останніх років у Москві могли покластися на керівників та представників німецьких фірм, що працювали на російському ринку: вони та їхні підприємницькі організації були відданими та надзвичайно активними лобістами та піарниками Кремля.

Читайте також: Ґергарда Шредера висунули до ради директорів "Газпрому" замість зятя Назарбаєва

Примусові медогляди для "німецьких гастарбайтерів"

Проте Німецько-російська зовнішньоторговельна палата в Москві (AHK) та Східний комітет німецької економки в Берліні (Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft), схоже, надто захопилися наданням пропагандистських послуг Москві та призабули своє головне призначення - відстоювати інтереси німецького бізнесу. І в той момент, коли їхня допомога реально знадобилася, стало зрозуміло, що ці організації зовсім не мають у Росії того впливу, на який вони після всіх своїх багаторічних вірнопідданських зусиль могли б розраховувати.

Економічний оглядач Deutsche Welle Андрій Гурков

У всякому разі, закон, що набрав чинності у РФ наприкінці минулого року, недвозначно вказав усім, хто понаїхав з-за кордону, зокрема, й численним німецьким менеджерам та інженерам, що становлять найбільшу іноземну бізнес-спільноту в Росії, де їхнє місце - у черзі за довідкою про відсутність у них, зокрема, ВІЛ, сифілісу, прокази та туберкульозу. Саме в черзі, причому дуже довгій, тому що всі іноземні гастарбайтери зобов'язані проходити відповідний медогляд та рентгенологічне обстеження у нечисленних спеціалізованих установах МВС РФ.

Читайте також: Коментар: Початок кінця кремлівської "шредеризації" німецької політики

Єдине, чого нібито вдалося досягти завдяки листу, який за ініціативою AHK направили до уряду РФ десять підприємницьких організацій: ці медогляди начебто хочуть дозволити проходити раз на рік, а не раз на три місяці, як записано в законі. Але це, схоже, стане малою втіхою для багатьох німецьких фахівців, а також для членів їхніх сімей, включно з дітьми віком від семи років, яких лікарі МВС РФ також перевірять на вживання наркотиків.

Умови "як у фільмах про часи ГУЛАГу"

І ось уже AHK, яка ще на початку грудня 2021 року разом зі Східним комітетом рапортувала про "зростання оптимізму" німецького бізнесу в Росії, розповідає агенції dpa зовсім інше. Про листи від німецьких бізнесменів, у яких ті скаржаться на умови "як у фільмах про часи ГУЛАГу", на багатогодинні черги та кричущу зневагу до протиепідемічних заходів у розпал чергової хвилі COVID-19.

Голова AHK Маттіас Шепп Фото: picture-alliance/dpa/G. Sisoev

А голова AHK Маттіас Шепп (Matthias Schepp), який, наприклад, улітку 2020 року під час великої віртуальної пресконференції називав Росію "одним із найпривабливіших у всьому світі ринків для німецьких інвестицій", а Володимира Путіна описував як соціал-демократа, тепер розповідає, що у 2021-му (тобто вже наступного року після пресконференції) кількість німецьких фірм, що працюють на російському ринку, скоротилася на вісім відсотків.

Читайте також: "Газпром" створив у ФРН фірму заради сертифікації "ПП-2". Що потрібно знати

Маттіас Шепп раптом заговорив по-іншому

Ще на вісім відсотків, додамо від себе, тому що згортати діяльність у Росії компанії з Німеччини почали одразу після 2011 року, коли їхня кількість склала рекордні 6300. З того часу вона неухильно падала й сьогодні становить уже лише 3651.

Окрім бесіди з dpa, AHK 7 лютого поширила окремий пресреліз, у якому голова цієї зовнішньоторговельної палати й одночасно директор Представництва німецької економіки в РФ Маттіас Шепп заявляє: "Цілком очевидно, що у 2022 році країну залишать ще більше компаній, якщо найближчим часом не буде знайдено рішень зі стабілізації ділового клімату".

"Ті, хто розуміє Путіна", розчарувалися у політиці Кремля

І цього разу Маттіас Шепп вже ні слова не говорить про те, наскільки важливим для енергетичної безпеки Німеччини та ЄС є "Північний потік-2". А натомість не лише критикує "примусові медичні огляди" в Росії, а й попереджає: "Нас непокоїть напружена ситуація навколо України".

Схоже, Кремль примудрився останніми тижнями відштовхнути від себе або щонайменше серйозно насторожити навіть таких відданих "путінферштеєрів" - тобто "тих, хто розуміє Путіна", - як німецькі підприємницькі організації, що працюють з Росією. Або, інакше кажучи: бізнесмени з Німеччини почали усвідомлювати, що демонстративне загравання з керівництвом РФ перестало давати бажані результати, а тому настав час жорсткіше формулювати Москві свої інтереси та свої вимоги. Адже на російському ринку світ клином не зійшовся. 

Коментар висловлює особисту думку автора. Воно може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Від танців з Путіним до ради директорів концерну "Роснефть" (04.03.2021)

01:02

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW