Олексій Навальний ще довго приходитиме до тями і лікуватиметься. Але наслідки - публічні і приховані - того, що фактично названо замахом на його життя, будуть дуже серйозними, вважає Костянтин Еггерт.
Реклама
Отруєння російського опозиціонера номер один Олексія Навального отрутою, схожою на ту, якою були отруєні Сергій Скрипаль і його донька, стане межею для багатьох. Перш за все, для російського суспільства.
Чи спить Росія?
Воно, швидше за все, відкрито ніяк не відреагує на те, що трапилося. Не варто очікувати десятків тисяч людей біля Кремля, які скандуватимуть "Не забудемо, не пробачимо!". Громадськість залишиться на вигляд такою ж індиферентною до долі Навального, як і до боротьби нібито "братнього" білоруського народу за елементарні громадянські права. Але для багатьох отруєння Навального стане віхою, можливо, вирішальною, в політичному самовизначенні. Колись, коли потенціал невдоволення в Росії дійде до рівня Мінська, Гродно і Могильова, це зіграє свою роль.
Це є також критичним моментом для прихильників Навального. Вони, швидше за все, продовжать антикорупційні розслідування. Але Олексій Анатолійович - не просто "блогер", як його люблять називати кремлівські пропагандисти. Він - політичний лідер, який останнім часом дедалі частіше і чіткіше пропонував альтернативний порядок денний для Росії. Його, нехай і тимчасовий, відхід з політичної сцени - удар по всіх критиках Кремля. Його важко замінити. Питання у тому, наскільки згуртованими і здатними до самоорганізації виявляться його прихильники.
Звинувачення у "вождизмі" і нездатності знайти широку базу народної підтримки переслідують всіх російських борців з авторитаризмом протягом століть, починаючи чи не з декабристів. Драма в Омську і Берліні ставить питання - чи буде інакше цього разу? Чи змінилася Росія за тридцять найбільш вільних (попри всі застереження) років за її більш ніж тисячолітню історію? З огляду на те, що відбувається в Білорусі та Україні, подолання пострадянської свідомості йде дедалі активніше, і рано чи пізно це торкнеться і росіян.
Путін сподівається на краще
Отруєння Навального - виклик для Німеччини, Європейського Союзу, і взагалі Заходу. Оголосивши про те, що опозиціонера намагалися "змусити замовкнути" за допомогою речовини з групи "Новачок", канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) зробила крок, після якого - якщо теоретично не надійде чітких пояснень з Москви - стандартного для офіційного Берліна і багатьох країн ЄС висловлення "заклопотаності" буде явно недостатньо.
Саме на таке "повторення пройденого" розраховують зараз в Кремлі. Там вже звикли до того, що Євросоюз розколотий. Є ті, хто вважає, що після Грузії, Криму, Донбасу, малайзійського авіалайнера, вбивства Бориса Нємцова й інтервенції в Сирії щодо Москви можлива лише максимально жорстка лінія. Це переважно країни Центральної Європи і Балтії. Їм протистоять ті, хто вважає, що за будь-яких обставин потрібно "тримати двері відчиненими", "продовжувати вести діалог" і "взаємодіяти" з офіційною Росією.
Адже без неї не розв'язати вузол конфлікту в Сирії, не примирити Лівію, не врятувати ядерну угоду з Іраном... І тут голос Берліна був завжди одним з найгучніших і найавторитетніших. Всього кілька днів тому Меркель заявляла: доля газопроводу "Північний потік-2", головного проєкту "Газпрому" в Європі, не повинна залежати від поточних подій.
Для Володимира Путіна ця позиція завжди була свідченням слабкості німців і європейців взагалі перед обличчям військово-політичної непередбачуваності Кремля і енергетичної залежності від поставок того ж "Газпрому". Те, що - за винятком Латвії, Литви та Естонії - ЄС так досі і не запровадив обіцяних санкцій проти режиму Олександра Лукашенка, лише переконує російського лідера в тому, що непоступливість і жорсткість у відносинах з ЄС - єдино правильна лінія поведінки.
Реклама
Ескалація конфлікту - старий метод Кремля
Оскільки жодного "об'єктивного і прозорого розслідування" отруєння Навального від Москви очікувати не доводиться, питання про те, наскільки жорстко Німеччина та її союзники по ЄС і НАТО дадуть відповідь Москві, стає ключовим. Заклики покарати Росію лунають навіть в рідному для федеральної канцлерки Християнсько-демократичному союзі (ХДС). Просте повторення вислання російських розвідників під дипломатичним прикриттям, як це було після отруєння Скрипалів, переконає Кремль, що через кілька місяців можна буде повернутися до business as usual. Одних вислали - інші приїдуть, які проблеми? Однак більш жорсткі санкції, наприклад, призупинення або повне блокування "Північного потоку-2", швидше за все, викличуть у Кремлі бажання помститися.
Ескалація напруженості - найвірогідніша реакція Москви у тому випадку, якщо Захід вдасться жорстких заходів. Серед можливих акцій - вихід з мінських угод, демонстративна підтримка Туреччини (в конфлікті з Грецією) і Лукашенка - в боротьбі з власним народом, плюс масові затримання прихильників Навального в Росії, щоб створити комплекс провини у "м'якотілих європейців" і змусити їх до чергового "діалогу".
Взявши на себе відповідальність за долю Навального, уряд Німеччини зробив такий серйозний крок, що відмовитися від цієї моральної відповідальності без втрат тепер практично неможливо.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції й Deutsche Welle загалом.
Смерть за ґратами - ким був критик Путіна Олексій Навальний (фотогалерея)
Олексій Навальний - один із найвідоміших опозиціонерів Росії та лідер численних протестів проти Володимира Путіна - помер у колонії 16 лютого 2024 року. Основні факти з його біографії - у фотодобірці DW.
Фото: Evgeny Feldman/Meduza via AP
Обличчя російської опозиції
Колишній юрист Олексій Навальний, пішовши у політику, став одним із найбільш відомих облич російської опозиції. Популярність здобув 2008 року завдяки блогу, присвяченому випадкам зловживання службовим становищем представниками російської влади та найбільших державних компаній країни. Опубліковані ним викриття навіть призвели до відставок, що рідкість у російській політиці.
Фото: picture-alliance/dpa/TASS/V. Sharifulin
Суперечливі парламентські вибори
2011 року Олексія Навального вперше заарештували на 15 діб за акції протесту перед Державною Думою у Москві. Причиною протестів стали повідомлення у соціальних мережах про фальсифікацію голосування на парламентських виборах, на яких перемогла партія влади "Єдина Росія". Після звільнення Навальний пообіцяв продовжити вести простестний рух.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Stenin
Друге ув'язнення
Через рік після повернення Володимира Путіна у президентське крісло, у 2013 році, опозиціонера знову затримали та засудили - цього разу до п'яти років ув'язнення за обвинуваченням у розкраданні майна компанії "Кировлес". Утім, уже наступного дня він був звільнений за рішенням Верховного суду. Пізніше його все ж засудили до умовного строку.
Фото: Reuters
Розширення антикремлівської платформи
Попри проблеми з правосуддям Навальному дозволили взяти участь у виборах мера Москви 2013 року. Голосування завершилося для нього другим місцем після провладного кандидата Сергія Собяніна. Цей результат був сприйнятий як величезний успіх та став каталізатором опозиційного руху в Росії.
Фото: picture-alliance/dpa
Курс на соцмережі
Через антикремлівську риторику шлях на провладне телебачення Росії для Навального був закритий. Це змусило його активізувати свою діяльність у соціальних мережах та на своєму блозі. Його красномовство, ефектний підбір потрібних слів та вдала іронія на адресу Путіна та його оточення забезпечили йому велику підтримку серед російської молоді.
Фото: Alexei Navalny/Youtube
Ще одне засудження умовно
Між тим у 2014 році суд Москви визнав Навального і його брата Олега винними у шахрайстві в особливо великих розмірах у справі Yves Rocher. Олексія Навального засудили до 3,5 позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 5 років. У серпні 2017 року призначений Навальному випробувальний термін був продовжений до кінця грудня 2020 року.
Фото: picture-alliance/dpa/Korotayev Artyom
Президентські амбіції
У грудні 2016 Навальний оголосив про формальний початок своєї кампанії на виборах президента Росії у березні 2018 року. Утім, нові звинувачення в корупції, які його прихильники називають політично мотивованими, поставили хрест на його шансах взяти участь у перегонах.
Фото: Getty Images/AFP/K. Kudryavtsev
Рішення ЄСПЛ
2016 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення, визнавши порушення права Навального на чесний суд у процесі щодо "Кировлеса". Попри те, що Верховний суд Росії скасував вирок, за яким опозиціонер мав відсидіти п'ять років у в'язниці, у 2017 році суд у тому ж Кірові знову засудив Навального, тепер уже до умовного строку.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Kudenko
Найбільші протести в Москві за шість років
У лютому 2017 року протести в десятках російських міст завершилися арештами понад тисячі демонстрантів, зокрема й Навального. Протести, які називають найбільшими у Москві з 2012 року, почалися після публікації Навальним даних, які начебто доводять зв'язок тодішнього прем'єра Росії Дмитра Медведєва із імперією нерухомості загальною вартістю в мільярди євро. 15 днями потому Навального звільнили.
Фото: picture-alliance/AP Photo/Evgeny Feldman for Alexey Navalny's campaign
Напади й насильство
У квітні 2017 року Навального облили зеленкою і пошкодили око, внаслідок чого політик опинився у лікарні. Роговиця ока була пошкоджена назавжди. Навальний звинуватив російську владу в створенні перепон для лікування за кордоном через умовне ув'язнення за звинуваченням у корупції. Лише завдяки втручанню голови Ради з прав людини при президенті Росії йому вдалося виїхати до Іспанії на операцію.
Фото: picture-alliance/AP Photo/E. Feldman
Повторні арешти
2018 року Навальний опинився за ґратами на 30 діб. Після його звільнення у вересні на нього чекав новий 20-денний арешт. У квітні 2019 року ЄСПЛ визнав Росію винною у порушенні прав Навального під час процесу щодо "Кировлеса", коли політик протягом майже всього 2014 року перебував під домашнім арештом.
Фото: Reuters/M. Shemetov
Отруєння за ґратами
У липні 2019 року, через кілька тижнів після звільнення з-під чергового 10-денного арешту, Навального кинули за ґрати на 30 діб за порушення сурових російських законів про масові зібрання. Натомість політик звинуватив російську владу в отруєнні його алергенною речовиною під час відбування покарання.
Фото: picture-alliance/AP Photo/navalny.com
Обшуки та заморожені активи
Станом на грудень 2019 року Навальному вдалося заручитися підтримкою мільйонів прихильників завдяки соцмережам та Youtube. У штабквартирі очолюваного ним Фонду боротьби з корупцією провели обшуки, а його знову заарештували. Співробітники фонду розповіли, що влада хотіла конфіскувати їхнє технічне обладнання. У березні 2020 року Навальний повідомив, що рахунки його та його родини були заморожені.
Фото: Reuters/FBK Handout
У комі після чаю в аеропорту
20 серпня 2020 року речниця Навального повідомила, що політику раптово стало зле у літаку, після того як він випив чаю в аеропорту. Літак здійснив екстрену посадку, після чого його доставили до лікарні в Омську, де він, за даними медиків, перебував у комі та був підключений до апарату штучного дихання. Команда Навального заявила, що його отруїли, та нагадала про попередні напади на політика.
Фото: DW
Замах на життя Навального - у хід пустили "Новачок"
22 серпня 2020 року Навального доставили для лікування в Берлін у клініку Charité. 19 діб він перебував у штучній комі. У цей час експерти Бундесверу провели токсикологічний аналіз проб, узятих у політика, і виявили в них сліди отрути "Новачок". Ці висновки підтвердили також лабораторії у Швеції та Франції та експерти ОЗХЗ. Москва заперечує всі звинувачення у причетності до замаху на Навального.
Фото: Imago Images/V. Filippov
Санкції Євросоюзу щодо Росії за отруєння Навального
Із Charité Навального виписали 23 вересня 2020 року, після чого він кілька місяців перебував у Німеччині на реабілітації. Через отруєння Навального з ініціативи ФРН і Франції ЄС запровадив санкції щодо кількох чиновників з адміністрації президента, ФСБ та міноборони РФ. Під санкціями опинився і НДІ органічної хімії і технологій, у якому, як припускають, у часи СРСР створили отруту "Новачок".
Фото: Alexey Navalny/Instagram
Повернення до Росії - знову за ґрати
Навальний повернувся з Берліна до Москви 17 січня 2021 року. Літак із ним мав приземлитися в аеропорту "Внуково", де зібралися тисячі прихильників опозиціонера, однак сів у "Шереметьєво", де його затримали. 18 січня Хімкінський суд присудив йому 30 діб арешту за поданням Федеральної служби виконання покарань, що просить замість умовного реальне покарання Навального за вироком у справі Yves Rocher.
Фото: Navalny Life youtube channel via AP/picture alliance
Умовний термін замінили на реальний
2 лютого 2021 року суд у Москві замінив умовний термін покарання Олексію Навальному у справі "Ів Роше", який становив 3,5 року, на реальний. Суддя визнала опозиціонера винним у порушенні зобов'язань за умовним покаранням, накладеним на нього у цій справі у 2014 році. Враховуючи те, що Навальний майже рік перебував під домашнім арештом, у колонії він проведе два роки і вісім місяців.
Фото: Simonovsky District Court/REUTERS
Нові обвинувачення - багаторічний термін
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на тлі жорстких висловлювань Навального на адресу влади РФ і різкої критики війни його переслідування не припинилося. 26 квітня 2023 політик повідомив, що проти нього порушено нову кримінальну справу - за статтею КК "Тероризм". Згодом Московський міський суд засудив Олексія Навального до 19 років позбавлення волі в колонії особливого режиму.
Фото: Evgeny Feldman/Meduza via AP
Смерть за ґратами
16 лютого 2024 року управління Федеральної служби виконання покарань повідомило про смерть Олексія Навального. Він помер у виправній колонії №3 у селищі Харп в Ямало-Ненецькому автономному окрузі. За твердженням російських тюремників, під час прогулянки Навальному стало погано, він втратив свідомість, лікарі швидкої допомоги констатували його смерть. Навальному було 47 років.