Зміна США курсу щодо патентного захисту вакцин проти COVID-19 викликала неоднозначні відгуки в Європі. Але ця дискусія веде не до збільшення кількості виробленого препарату, а лише збиває зі шляху, вважає Бернд Ріґерт.
Реклама
Скасувати патентний захист на вакцини! Швидше вакцинувати світ проти COVID-19! - такими є популярні вимоги, які з жовтня 2020 року висувають до Світової організації торгівлі (СОТ) сто країн. Чому президент США Джо Байден зараз приєднався до цього надто простого рецепту, не зовсім зрозуміло. Він не обґрунтував таку зміну своєї думки, не говорячи вже про офіційне пояснення для партнерів у ЄС. Можливо, це просто популізм.
Проблема дефіциту вакцин, на жаль, є складнішою, ніж твердження багатьох урядів та гуманітарних організацій, що достатньо лише відібрати знання у фармацевтичних компаній, які начебто є такими жадібними до наживи. З одного боку, немає якогось одного патенту на якусь одну конкретну вакцину. Компанії захистили хіба що свої виробничі процеси. Виробництво кожної окремої вакцини проти COVID-19 базується на багатьох патентах, що належать різним фірмам. З іншого боку, вирішальним є не рецепт, а ноу-хау того, як насправді виробляється вакцина. Для цього виробники вакцин повинні видавати ліцензії, обладнувати виробничі потужності та навчати персонал. Звичайно, Світова організація торгівлі в Женеві може давати поради щодо цього.
Непростий рецепт
Ліцензування та співпраця між розробниками та виробниками вакцин має вже давню історію. За даними ЄС, фармацевтичні компанії в усьому світі підписали 200 відповідних угод про передачу технологій. Проблемою є не захист інтелектуальної власності, а брак достатньо великих виробничих потужностей, які зараз створюються в багатьох місцях. Передача документації на вакцину в руки виробника дженериків в Індії чи Південній Африці нічим не допоможе в короткостроковій перспективі. Принаймні, таким чином не вдасться взяти під контроль ситуацію з гострим дефіцитом вакцин, наприклад, в Індії.
Заснована на генній інженерії вакцина, як-от препарат BioNTech/Pfizer, містить понад 300 компонентів, які виготовляються в 20 різних країнах. Ці вакцини, як і векторні вакцини від AstraZeneca або Johnson&Johnson, є складними біологічними продуктами, котрі не так легко відтворити, як, наприклад, виготовлені з хімічних речовин таблетки для знеболення.
Єврокомісія готова говорити про патенти та ліцензії, але поки що немає доказів того, що захист інтелектуальної власності затримує виробництво вакцин. Принаймні, такого висновку дійшла СОТ. Самі виробники також заявляють, що патенти не є проблемою і, якщо їхню дію буде призупинено, у виробництві в одну мить нічого не зміниться. Тому правильно, що німецький уряд теж не приймає просто так ці загальні вимоги Вашингтона. Адже брак захисту розробок може призвести до зменшення кількості компаній, які беруть участь у комплексній розробці нових вакцин. Але нам терміново потрібні BioNTech, Moderna, AstraZeneca та інші, щоб уже восени випустити на ринок вакцини, які, можливо, знадобляться для боротьби з мутаціями коронавірусу.
До речі, ЄС у своїх контрактах на фінансування дослідницької діяльності фармацевтичних компаній вказав, що результати досліджень, що фінансуються за державні кошти, повинні бути опубліковані та відкриті для всіх. Тож немає взагалі якогось патенту, який потрібно скасувати.
Розбудова виробничих потужностей уже триває. Цього року має бути виготовлено близько дев'яти мільярдів доз вакцин. Однак попит оцінюють у приблизно 11,5 мільярда доз. Тому ЄС, США, Індія та інші країни, де є великі фармацевтичні компанії, повинні ще швидше розбудовувати виробництво, заохочувати інвестиції та допомагати виробникам, а не вставляти політичні палиці в колеса.
Реклама
Хто ділиться своїми вакцинами?
США, Великобританія та Індія могли би, наприклад, допомогти, якби не накопичували сировину для виробництва вакцин або не запроваджували заборони на її експорт. Трансконтинентальні ланцюги постачання сьогодні є величезною проблемою. Євросоюз намагається вмити руки та вказує на свої безкорисливі дії: з ЄС до Азії та Африки експортовано вже 200 мільйонів доз вакцин. Якби президент США Байден також хотів допомогти в короткостроковій перспективі, він міг би нарешті дозволити експорт вакцин від коронавірусу із США.
Якщо ми хочемо, щоб бідніші країни швидко отримали більше вакцин, ми просто повинні ділитися тими дефіцитними вакцинами, які ми маємо сьогодні. Однак дуже сумнівно, що вдасться знайти підтримку цього рішення у населення Німеччини, Європи чи США. Набагато простіше пропонувати прості рецепти та вимагати призупинити дію патентів, які не особливо й важливі. Але, на жаль, усе це й не є ефективним.
Коментар висловлює особисту думка автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.
Вакцина BioNTech/Pfizer: німецько-американська історія успіху
В Україні має з'явитися вакцина від коронавірусу виробництва BioNTech/Pfizer. Фотогалерея DW про стратегічний альянс розробника мРНК-технологій з Німеччини й одного з лідерів світової фармацевтики зі США.
Фото: Jacob King/REUTERS
Вакцина Made in Germany
У Німеччині, США, Ізраїлі та низці інших країн переважна більшість населення буде щеплена від коронавірусу мРНК-вакциною BioNTech/Pfizer. Для простоти її часто називають "пфайзерівською", хоча точніше було б сказати "байонтеківською". В основі її успіху - стратегічний альянс інноваційної німецької біотехнологічної фірми-розробниці й досвідченого американського гіганта класичної фармацевтики.
Фото: NurPhoto/picture alliance
Іще одна вакцина для України
В Україні вакцина BioNTech/Pfizer стала третьою, про поставки якої домовилася влада - після Covishield (випущений за ліцензією в Індії препарат Oxford/AstraZeneca), а також Sinovac із Китаю. Про поставки домовлялися в Офісі президента Володимира Зеленського. Він особисто оголосив про укладену угоду на 10 мільйонів доз. Та коли саме вакцина може бути поставлена в країну, президент не повідомив.
Фірму BioNTech заснували у 2008 році в Майнці за участю фінансових інвесторів професор медицини Угур Шахін (Ugur Sahin), син турецького гастарбайтера на автозаводі Ford в Кельні, і його дружина Езлем Тюречі (Özlem Türeci), донька турецького лікаря, який приїхав до ФРН. Вона стала директоркою з медичних досліджень компанії, яка зосередилася на імунотерапіях раку та інших тяжких захворювань.
Фото: Stefan F. Sämmer/imago images
Офіс на вулиці "Біля золотого колодязя"
Головний офіс BioNTech розташовано в Майнці на вулиці з історичною назвою "Біля золотого колодязя", що тепер усіляко обігрують журналісти. 12 січня 2020 року Угур Шахін, прочитавши в медичному журналі The Lancet статтю про новий вірус у китайському місті Ухань і усвідомивши загрозу пандемії, одразу ж приступив до створення вакцини на основі напрацьованих за десятиліття РНК-технологій.
Фото: BioNTech SE 2020, all rights reserved
Pfizer: випробування й виробництво
17 березня 2020 року BioNTech уклала стратегічний альянс із концерном Pfizer. Двома роками раніше вони вже почали розробляти мРНК-вакцину проти грипу. Корпорація з Нью-Йорка, заснована у 1849 році двома вихідцями з Німеччини, яка нині входить до трійки лідерів світової фармацевтики, організувала в шести країнах клінічні випробування німецького препарату і надала свої виробничі потужності.
Фото: Timothy A. Clary/AFP/Getty Images
Перша вакцина від COVID-19 у США та ЄС
У грудні 2020 року, після завершення третьої фази клінічних випробувань, розробка BioNTech і Pfizer стала першою вакциною від COVID-19, яку допустили до застосування як у США, так і в ЄС. До того моменту ЄС уже мав договір про купівлю 200 мільйонів доз і опціон ще на 100 мільйонів доз. У Німеччині 27 грудня перші щеплення отримали пенсіонери у віковій групі 80+ у будинках для людей похилого віку.
Фото: Fabrizio Bensch/REUTERS
Завод Pfizer у Бельгії постачає вакцину всьому світу
Амбітна мета двох компаній - випустити у 2021 році два мільярди доз. Три підприємства Pfizer в США забезпечують північноамериканський ринок, а забезпечувати Європу і решту світу доручено заводу в бельгійському Пуурсе. Уже в січні стало зрозуміло, що його потужностей не вистачить для задоволення глобального попиту, тож почалося їхнє розширення, через що приблизно на місяць впали обсяги виробництва.
Фото: David Pintens/BELGA/dpa/picture alliance
Марбург забезпечить 750 мільйонів доз на рік
До створення вакцини BioNTech мала в Німеччині порівняно невеликі виробничі потужності. Тепер знадобилося велике підприємство. 17 вересня 2020 року компанія купила у швейцарського фармконцерну Novartis завод у Марбурзі. Після термінової реконструкції та переоснащення він запрацював 10 лютого. План на перше півріччя 2021 - 250 мільйонів доз, проєктна потужність - 750 мільйонів доз на рік.
Фото: BioNTech SE 2020/dpa/picture alliance
Логістика вимагає холодного розрахунку
Особливість вакцини BioNTech/Pfizer - їй потрібні наднизькі температури до мінус 80 градусів. Для транспортування використовуються спеціальні термобокси, які забезпечують холод протягом десяти днів. Але з'явилися нові дані. У ЄС і США дозволили певний час зберігати вакцину і за більш високих температур - до мінус 15 градусів, як у звичайній морозильній камері. Це вже суттєво полегшує логістику.
Фото: Francesco Fotia/AGF Foto/Avalon/Photoshot/picture alliance
Ізраїль підтвердив ефективність вакцини
Жодна країна не вакцинувала своє населення у грудні-лютому такими високими темпами, як Ізраїль, і жодна інша не вивчала при цьому настільки пильно ефективність вакцини BioNTech/Pfizer. 21 лютого міністерство охорони здоров'я Ізраїлю повідомило: за два тижні після другого щеплення ризик захворіти знижується на 95,8 відсотка, а загроза потрапити до лікарні або померти - на 98,9 відсотка.
Фото: Jack Guez/AFP/Getty Images
Орден на знак подяки
Німеччина віддячила своїм вченим найвищою нагородою країни - орденом "Хрест за заслуги". 19 березня 2021 президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) вручив його Езлем Тюречі і Угуру Шахіну. "Ви ухвалили рішення бути вченими і підприємцями, тому що хотіли, щоб результати ваших наукових досліджень дійшли до пацієнтів, - наголосив він. - Ви створили вакцину для всього людства".