Колишній посол ФРН опинився в ролі каліфа на годину у новій фірмі "Газпрому": міністерка закордонних справ Анналена Бербок вирішила припинити підгодовування політичної еліти Німеччини, вважає Андрій Гурков.
Реклама
Шредер вітає Путіна з черговим вступом на посаду президента РФ, 7 травня 2018 рокуФото: Alexei Druzhinin/Sputnik/Kremlin/picture alliance
У Німеччині не повинно бути нових "шредерів", слід покласти край переходу відомих і впливових представників німецької політичної еліти на службу до російських державних компаній. Такий недвозначний сигнал надійшов від міністерства закордонних справ Німеччини.
Зовнішньополітичне відмоство заборонило колишньому дипломату Дітеру Вальтеру Галлеру (Dieter Walter Haller) обійняти посаду голови наглядової ради нової німецької фірми "Газпрому" Gas for Europe GmbH, яку створили для сертифікації "Північного потоку-2".
Дітер Галлер - спочатку дипломат, згодом лобіст
Галлер двічі був послом Німеччини в Саудівській Аравії, працював у відомстві федерального канцлера, а в 2014-2016 роках очолював економічний відділ МЗС Німеччини. Саме в ці роки був підготовлений і запущений за активної участі німецьких фірм проєкт газопроводу "Північний потік-2".
Андрій Гурков, економічний оглядач DW
Після завершення роботи в Ер-Ріяді в 2018 році дипломат вийшов на пенсію і відразу ж зайнявся консалтингом, створив власну фірму і водночас прийняв запрошення іншої компанії, що надає PR-послуги уряду Саудівської Аравії.
Саме така людина нам потрібна, вирішили в Москві й запропонували Галлеру посаду, яку можна порівняти з тими, що їх колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер обіймає в швейцарських дочірніх компаніях "Газпрому" Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG. Він там, зрозуміло, не обтяжений оперативним керівництвом і не ухвалює принципових рішень - це роблять у Кремлі, який жорстко контролює газову сферу. Але він лобіює інтереси російської сторони, використовуючи свій авторитет, вплив і зв'язки.
Навіщо фірмі Gas for Europe наглядова рада?
Необхідність створення дочірньої компанії Nord Stream 2 AG в Німеччині постала тому, що німецький регулятор, Федеральне агентство мереж BNetzA, під час сертифікації "Північного потоку-2" висунуло вимогу щодо створення юридичної особи у відповідності з німецьким законодавством.
Але при цьому не було жодної необхідності включати в штатний розклад нової фірми такий орган, як наглядова рада: за німецькими законами він є обов'язковим тільки для акціонерних товариств (AG) - і для великих товариств з обмеженою відповідальністю (GmbH) з понад 500 співробітниками.
Зареєстрована в німецькому Шверіні компанія Gas for Europe має явно значно скромніші масштаби, але, незважаючи на це, її вирішили наділити ще й наглядовою радою - і тим самим створити можливість офіційно взяти на роботу німецьку публічну фігуру для політичного лобіювання.
МЗС Німеччини не дає згоди
Дипломат Галлер поінформував свого колишнього працедавця про нову посаду, як того вимагає німецький закон про державних службовців, і, мабуть, очікував, що отримання дозволу буде простою формальністю. Адже МЗС Німеччини свого часу не стало забороняти послу, котрий повернувся з Ер-Ріада, займатися консалтинговою діяльністю у фірмі, яка має контракт з урядом Саудівської Аравії.
Однак часи змінилися - і керівництво в німецькому МЗС теж. Поки що немає жодних ознак того, що заборону оголосила саме Анналена Бербок (Annalena Baerbock), але якось не віриться, що нову міністерку закордонних справ Німеччини, яка, схоже, всі останні тижні тільки й займається комплексом проблем, пов'язаних із загрозою масштабної агресії РФ проти України, у тому числі й можливими санкціями проти "Північного потоку-2", не поінформували про наміри Дітера Галлера працювати на благо цього проєкту.
Реклама
Повільна реакція "Газпрому" чи неслухняність дипломата?
Як би там не було, наступного дня після того, як "Північний потік-2" оголосив про створення дочірньої компанії Gas for Europe, в ЗМІ з'явилися перші повідомлення про принципове заперечення МЗС Німеччини щодо такого працевлаштування Галлера. Через день, 28 січня, заборону офіційно підтвердив прессекретар міністерства.
Щоправда в понеділок, 31 січня, сайт компанії все ще представляв Галлера як голову наглядової ради. Незабаром стане зрозуміло, пов'язано це з повільною реакцією дочки "Газпрому" чи свідомою непокорою колишнього дипломата. Він, звичайно, має право спробувати оскаржити рішення свого колишнього працедавця в суді. Але ця юридична історія стане лише додатковою лінією головного сюжету.
Цього разу "схема Ґергарда Шредера" не спрацювала
Головне вже сталося: Берлін надіслав чіткий політичний сигнал, що вважає неприйнятним обслуговування інтересів російських державних компаній для тих, хто раніше на державних посадах працював на користь інтересів Німеччини. Призначення Галлера дезавуйовано, на саму цю посаду лягла густа тінь сумнівів, що значно зменшить вплив кожного, хто б не погодився тепер її обійняти. Отже "Газпрому" й Кремлю цього разу не вдалося реалізувати в Німеччині "схему Ґергарда Шредера".
І, швидше за все, вже і не вдасться. Про це свідчить дедалі потужніша критика самого Ґергарда Шредера в Німеччині в останні дні (і до того ж дедалі жорсткіша) - особливо після його фрази про те, що Україні пора нарешті припинити брязкати зброєю. Більше того, під шквальним вогнем дедалі більше опиняється вся Соціал-демократична партія Німеччини, а разом з нею неминуче й канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz).
СДПН критикують як через її політику щодо Росії, так і через численні, як зараз з'ясовується, зв'язки її функціонерів різного рівня з російськими державними компаніями, офіційними установами і центрами впливу.
"Шредеризацію Європи" породила ФРН, вона ж намагається й покінчити з нею
Свого часу саме Німеччина збагатила політичну лексику терміном "шредеризація Європи". Його використовують, коли звичайні колишні політики з Німеччини, Австрії, Франції та інших країн обіймають добре оплачувані посади в російських державних або близьких до влади компаніях.
Однак зараз - на тлі раптової реальної загрози великої війни Росії проти України - в ЄС швидко починають розуміти, яку небезпеку для міцності власних тилів становить це російське підгодовування європейських політичних еліт.
Історія з Дітером Галлером наочно показує: "шредеризація" зародилася в Німеччині, але тепер тут їй намагаються покласти край.
Автор: Андрій Гурков, економічний оглядач Deutsche Welle
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.
Ґергард Шредер: колишній канцлер Німеччини на службі Росії
Про те, як німецький друг Володимира Путіна ось уже друге десятиліття допомагає Кремлю, активно працюючи в структурах компаній "Газпром" та "Роснефть", - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa
Путін і Шредер починають разом кермувати
Коли саме зародилася особиста дружба Ґергарда Шредера і Володимира Путіна, сказати важко. А от їхня "енергетична співпраця" почалася у всіх на очах 11 квітня 2005 року на Ганноверському промисловому ярмарку. Там канцлер ФРН і президент Росії не лише разом сіли за руль трактора. У їхній присутності і за підтримки "Газпрому" і BASF дали старт проекту трубопроводу "Північний потік".
Фото: picture-alliance/dpa
Посада канцлера чи посада у "Газпромі"?
Три місяці потому, 3 липня, Шредер узяв участь у святкуванні 750-річчя Калінінграда. Він уже запустив у Німеччині доволі суперечливу процедуру дострокових виборів і незабаром дізнається, чи залишиться канцлером ФРН ще на чотири роки. Цікаво, чи обговорювалось за кавою питання про те, хто обійме найвищу посаду в створеній під "Північний потік" у Швейцарії компанії-операторі Nord Stream?
Фото: picture-alliance/dpa/P. Grimm
Підписання за десять днів до виборів
Ще через два місяці, 8 вересня, обидва лідери присутні в Берліні на урочистому підписанні офіційної угоди про "Північний потік". Це відбувається рівно за десять днів до дострокових парламентських виборів, під час яких Шредер втрачає владу: канцлеркою ФРН стає Анґела Меркель.
Фото: picture-alliance/dpa/Itar/Tass
Новий співробітник "Газпрому"
Ще через три місяці, 9 грудня 2005 року, глава "Газпрому" Олексій Міллер оголошує, що Ґергард Шредер очолить комітет акціонерів компанії, яку згодом перейменують у Nord Stream. Його зарплата складе 250 000 євро на рік. Навесні 2006 року колишній канцлер через суд заборонить звинувачувати його в Німеччині в тому, що він "дав контракт" фірмі, в яку незабаром перейшов працювати.
Фото: picture-alliance/dpa
Зовсім не "весільний генерал"
На новій роботі у Ґергарда Шредера не тільки представницькі функції - як, наприклад, 6 вересня 2011 року під час відвідин разом з Володимиром Путіним і Олексієм Міллером компресорної станції "Портова" під Виборгом, де починається "Північний потік". Вважається, що екс-канцлер дуже допоміг при отриманні необхідних дозволів на газопровід у країнах ЄС, зокрема, у Скандинавії.
Фото: AP
Агітація за "Південний потік"
На цьому знімку Шредера немає, але підписанню 16 вересня 2011 року домовленості про "Південний потік" він теж посприяв. Роком раніше BASF заявив, що не має наміру брати участь у цьому проекті, але Володимир Путін доручив Олексію Міллеру переконати німецький концерн. У цій роботі публічно і, напевно, також за лаштунками брав участь і колишній канцлер ФРН. Представник BASF на фото другий зліва.
8 листопада 2011 року Ґергард Шредер (ліворуч) із задоволенням спостерігає за тим, як канцлерка ФРН Анґела Мекель, російський президент Дмитро Медведєв та інші офіційні особи в Любміні під Грайфсвальдом символічно запускають в Німеччину перший російський газ по "Північному потоку".
Фото: picture-alliance/dpa/S. Sauer
Нове завдання: боротьба із санкціями
З 2014 року Шредер, залишаючись головою комітету акціонерів Nord Stream, активно засуджує санкції проти Росії, запроваджені Євросоюзом через анексію Криму та розв'язання війни на сході України. Велику промову з критикою політики Німеччини та ЄС екс-канцлер ФРН виголошує 1 жовтня 2014 року на економічному форумі "День Росії" в східнонімецькому Ростоку.
Фото: picture-alliance/dpa/ Jens Büttner
Непохитна дружба
Дружба, яку не можуть похитнути навіть українські події, надихає німецького графіка Клауса Штуттмана на малюнок в газеті Tagesspiegel. Йому вручають премію німецької преси за найкращу політичну карикатуру за підсумками 2014 року. "Обама її отримав, ЄС її отримав - я вважаю, тепер пора і тобі дати Нобелівську премію миру!", - говорить шаржований Шредер, обіймаючи Путіна.
Фото: picture-alliance/dpa
Таємне призначення в Nord Stream 2
4 вересня 2015 року на Східному економічному форумі у Владивостоці підписується угода про будівництво газопроводу "Північний потік-2". Ґергарда Шредера як главу ради директорів його оператора Nord Stream 2 реєструють в Швейцарії 29 липня 2016 року, але "Газпром" два місяці тримає це призначення в секреті. Російські ЗМІ повідомляють про нього лише 5 жовтня з посиланням на німецьку пресу.
Фото: Mikhail Metzel/TASS/dpa/picture-alliance
Відрядження до Парижа
У Nord Stream 2 в екс-канцлера більше повноважень, ніж у Nord Stream. Але головне завдання - таке, як і раніше: забезпечувати в ЄС політичну підтримку проекту й розвивати відносини з його закордонними учасниками. 24 квітня 2017 року в Парижі Ґергард Шредер позує разом з Олексієм Міллером та Ізабель Кошер, гендиректором французької компанії Engie, яка приєдналася до "Північного потоку-2".
Фото: Getty Images/AFP/E. Piermont
Кар'єра в компанії "Роснефть"
У 2017 році Ґергард Шредер робить новий ривок у своїй кар'єрі менеджера. 29 вересня, залишаючись на двох посадах у структурах "Газпрому", він одночасно стає головою ради директорів компанії "Роснефть", хоча це і веде до конфлікту інтересів. Адже обидві фірми конкурують одна з одною в нафтовому й газовому бізнесі. Водночас обидві контролюються державою і тим самим Кремлем.
Фото: Reuters/O. Astakhova
Акція протесту в Берліні
За нову посаду в "Роснефть" колишнього канцлера чимало критикують у Німеччині, а одна з неурядових організацій проводить у Берліні біля Бранденбурзьких воріт акцію протесту: активіст у масці Путіна засипає до трубопроводу символічні золоті монети, які "Шредер" збирає у великий мішок, сидячи на підставці з написом "Крим".
Фото: picture-alliance/dpa/B. Pedersen
Стрибок у велику нафту
А ось як реагує на призначення Ґергарда Шредера головою ради директорів компанії "Роснефть" карикатурист DW Сергій Йолкін. У січні 2018 року з'являються повідомлення, що колишній канцлер відмовляється від належної йому в російському нафтовому концерні щорічної зарплати в 500 000 доларів (до сплати податків).
Україна вимагає санкцій проти Шредера
18 березня 2018 року, в день президентських виборів у Росії і на території анексованого Криму, міністр закордонних справ України Павло Клімкін зі сторінок німецької газети Bild закликає запровадити санкції щодо екс-канцлера ФРН: "Ґергард Шредер - найважливіший лобіст Путіна в усьому світі. Тому слід перевірити, яким чином у цій ситуації може діяти Євросоюз".
