Звільнення українськими військами раніше окупованих Росією районів Харківської області створило настільки серйозну загрозу всьому російському фронту, щоПутіну довелося терміново оголошувати мобілізацію. Причина дедалі більших проблем Путіна відома: не вистачає солдатів, того самого "гарматного м'яса". Якщо він терміново не зміцнить свою армію десятками тисяч новобранців, фронт впаде під ударами ЗСУ і війна закінчиться втратою контролю навіть на тих територіях, які президент РФ давно вже вважає своїми: над Донецьком, Луганськом і навіть Кримом. Така військова катастрофа може стати кінцем путінського режиму: жодна пропаганда не зможе ні пояснити, ні виправдати того факту, що Росія очевидно програла війну.

Широко розпіарені поїздки вербувальників по тюрмах - зворотний бік провалу вербування громадян Росії. І цей провал свідчить, насамперед, про те, що про масову активну підтримку дій влади і повну довіру пропаганді нині не може бути й мови, інакше б з перших днів війни біля військкоматів стояли б черги охочих піти на фронт.

Війна - у кожний дім

За ці місяці багато разів лунало питання, чому в Росії нікого не хвилює загибель тисяч солдатів на війні в Україні. Часто згадували Чеченську війну і активність солдатських матерів тоді і запитували, чому її немає зараз. Відповідь проста: поки на фронті воювали і гинули ті, хто пішов туди добровільно, оплакувати їх було нікому, часто навіть у найближчому оточенні - в армію вербувався переважно дуже специфічний контингент. 

Війна для більшості росіян залишалася чимось далеким і більше схожим на телешоу, що затягнулося. Хтось десь воює, "наші" постійно перемагають і наступають, а все, що потрібно від обивателя, - це щоразу говорити, що Путін все правильно робить, або в крайньому разі - що не все так однозначно.

І ось сам Путін змінив ситуацію. Тепер воювати і гинути поїдуть  і ті, хто вірив, що перемога вже майже отримана, і ті, хто зовсім не цікавився війною, і ті, хто був так чи інакше проти, - ніхто ні в кого про бажання питати більше не буде. Війна прийде в кожний дім.

Мобілізаційні протести

У перший день мобілізації в Росії було затримано понад 1300 учасників протестних акцій. Дехто з них прямо у відділках отримав повістки. Звісно, це все ще занадто мало, щоб зупинити війну. І швидше за все, на протести навіть зараз виходять ті, хто вже давно для себе все вирішив і з приводу війни, і з приводу Путіна.

Не можна не відзначити: мобілізація не лише дає нові приводи для протестів, а й відкриває нові можливості для залякування незгодних. По-перше, сама собою перспектива потрапити на очі владі, беручи участь в акціях протесту, особливо неприваблива зараз, коли раціональніше ховатися від влади, щоб не потрапити на фронт.

По-перше, мобілізація - хороший привід поставити на потік ізоляцію невгодних владі активістів, учасників протестів і просто молодих людей, закриваючи їх у казармах, подалі від великих міст. Давно відомо: в російській армії можна провести весь термін служби, жодного разу не взявши до рук зброю. Все це треба враховувати, оцінюючи нинішній масштаб і підсумки протестів у Росії.

Путін порушив негласний пакт з лояльними до нього росіянами

Але все ж таки, коли ж жах того, що відбувається, дійде якщо не до всіх, то хоча б до більшості активної частини населення? І чи дійде?

Історія вчить, що швидше за все дійде, - але не найближчими днями й тижнями. Тільки через місяць або півтора, коли на фронті вже опиняться десятки тисяч призваних обивателів, весь жах нового становища стане очевидним і для них самих, і для їхніх сімей, і для всіх інших.

Навіть найбільш лояльно налаштовані громадяни Росії виявлять, що Путін в односторонньому порядку порушив з ними той негласний пакт, на якому 20 років трималася його влада: ви не займаєтеся політикою, а влада не чіпає вас. Обивателі, які старанно не займалися політикою, покірно ходили на вибори, вірили байкам пропаганди, зневажаючи незгодних, побачать себе обманутими і покараними за свою віру Путіну і в Путіна. Причому багато з найбільш лояльних до Путіна виявляться каліками, сиротами, вдовами, а хтось і зовсім загине - і це буде тією точкою, на якій закінчиться віра в Путіна для кожного з них.

Читайте також: У Німеччині вважають мобілізацію в Росії ознакою провалу в Україні

Путін пішов ва-банк. Він все поставив на те, що, призвавши на фронт сотні тисяч росіян, він швидко завершить війну, переможе Україну і тим самим "обнулить" всі запитання і сумніви, що накопичилися у населення. Другого варіанту розвитку подій він не хоче бачити. 

Між тим, інший варіант набагато більш реалістичний: Україна, яку підтримує весь світ, вистоїть і продовжить змагатися і перемагати, а в Росії буде лише нескінченна мобілізація, потік "похоронок" з фронту, вилучення особистого автотранспорту для потреб армії, полювання на "ухилянтів" і "дезертирів", матері, дружини і діти, які плачуть, - і так багато місяців без надії. Доти, доки на вулиці не вийдуть фронтовики, які втомилися від війни і поразок, дезертири, ухилянти, вдови, сироти і матері, які втратили синів. І ось їх розганяти буде вже нікому.

Між іншим, саме так 1917 року закінчилося царювання Миколи Другого.

Автор: Федір Крашенінніков - російський політолог і публіцист, 2020 року був змушений залишити Росію. Telegram: @fyodork

Коментар висловлює особисту думку автора. вона може не збігатися з думкою російської редакції та Deutsche Welle загалом.