Фінляндія та Швеція стануть членами НАТО. На східному фланзі зосередиться більше військ. Це правильна відповідь Путіну, але майбутній курс НАТО сильно залежить від найважливішого партнера - США, вважає Бернд Ріґерт.
Реклама
Російський можновладець та розпалювач війни Володимир Путін прорахувався. Він отримає не менше НАТО, як він в ультимативній формі вимагав на початку року, - тепер йому доведеться мати справу зі значно більшим західним Альянсом. Швеція та Фінляндія у рекордні терміни набудуть у ньому членства. Двері НАТО залишаються, як уже обіцяли 2008 року, відкритими для України та Грузії, а також для інших європейських країн. Убивчі атаки Путіна на Україну згуртували НАТО як ще ніколи після завершення "холодної війни". Саміт НАТО в Мадриді абсолютно виправдано можна назвати історичним або таким, що свідчить про зміну епох.
Альянс не лише розшириться, але й визначить нову стратегію, в якій Росія уже розглядається як найбільша загроза, а не можливий партнер. Путін змушує Європу, США та Канаду знову зосередитись на захисті територій на східному фланзі. Це матиме далекосяжні наслідки для армій та суспільств у Європі. Потрібно більше коштів, більше військових, більше озброєння та нове стратегічне мислення, аби впоратися з війною, в основі якої лежать імперські амбіції, котра повернулась до Європи. 300 тисяч військових, які в майбутньому стоятимуть напоготові, це лише початок. Знадобиться дислокація на постійній основі на східному фланзі також військових Бундесверу, якщо Путін та його система й надалі залишатимуться при владі.
Реклама
Блокування не має жодного сенсу
Безпосередньо перед початком саміту Туреччина ще встигла вчасно скасувати своє безглузде вето на приєднання до Альянсу Швеції та Фінляндії. Якби обидва північні кандидати отримали відмову, це суттєво послабило б єдність всередині НАТО. Такий подарунок для Путіна просто не можна було допустити. Отже, Туреччина, Швеція та Фінляндія у тісній взаємодії зі США зробили те, чого очікують від дружніх між собою країн під час найскладнішої кризи з часу заснування НАТО. Вони домовились заради вищої справи. Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган отримав деякі обіцянки щодо боротьби з тероризмом, Анкарі буде простіше купувати американські військові літаки та боєприпаси, що важливо для внутрішньополітичної репутації президента Туреччини на тлі гострої економічної кризи. Він може тепер постати як сильний політик, котрий відстоює інтереси своєї країни.
Швеція та Фінляндія можуть легко змиритися з обіцянками, що їх вони надали Туреччині. Питання видачі підозрюваних у причетності до тероризму курдів вивчається. Чи така видача справді відбудеться, залежить від того, чи зможе Туреччина гарантувати процедури, притаманні правовій державі, що й надалі викликає сумнів. В обмін Швеція та Фінляндія отримають більшу безпеку та солідарність з боку Альянсу.
Оскільки Фінляндія межує з Росією, східний фланг НАТО стане довшим ще на 1300 кілометрів. І його доведеться захищати. Відповідне запевнення Фінляндія отримає від 31 країни-члена НАТО. Внесок Фінляндії в Альянс - відмінно натренована та оснащена армія, котра, як стверджується, здатна стримувати російські агресивні настрої. Фінська та шведська армії стануть цінним доповненням для НАТО. Альянс стане ще міцнішим. Військові з Фінляндії та Швеції незабаром відіграватимуть більшу роль в обороні країн Балтії та контролі над Балтійським морем.
"Смерть мозку" - небезпека залишається
Отже, майбутній курс НАТО визначено: захист від російської загрози, спільно, з використанням всіх звичайних видів озброєнь, з відлякуванням та масивним військовим контингентом. Те, що в Європі вважалось уже історією, знову повертається з усією силою. Наскільки серйозною буде ситуація для НАТО залежить від того, чим закінчиться російська війна в Україні. Якщо Україна впаде, тоді наступними цілями путінської манії величі можуть бути Балтійські країни, Молдова або Грузія. Якщо атака Росії буде відбита, тоді НАТО необхідно буде дотримуватись жорсткої політики стримування.
Майбутній курс НАТО сильно залежить від найбільшого та найважливішого партнера - США. Адміністрація Джо Байдена солідарна з Альянсом, тут нема чим перейматися. Якщо ж на виборах 2024 року переможе кандидат від Республіканців - або взагалі Дональд Трамп, - тоді на НАТО знову чекає глибока криза. Чи будуть до того часу європейці вже настільки "суверенними", як це передбачає французька модель, що вони зможуть самі забезпечити собі захист, в цьому доводиться сумніватися.
На даний час Альянс є живим як ніколи, але нехтувати небезпекою "смерті мозку" не можна, тим більше, якщо Трамп та Ко. будуть готовими пожертвувати Україною, аби піти на поступки російським можновладцям.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.
Президент Литви Науседа: "Українці - дуже сильна нація"
07:57
Яку зброю Україна отримує від Заходу
Україна вперше отримає від Німеччини гелікоптери Sea King Mk41. Західні країни вже надали Києву військову допомогу на мільярди доларів - від танків Leopard до ракет ATACMS. Про деякі види західної зброї - галерея DW.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Черговий літак із військовою допомогою Україні
Від початку вторгнення Росії в Україну постачання озброєнь Києву здійснили вже понад два десятки держав - від Австралії до США. І йдеться не тільки про амуніцію, стрілецьку та нелетальну зброю, а й про важкі системи та бронетехніку. DW - про деякі з них.
Фото: Kacper Pempel/REUTERS
Гелікоптери Sea King Mk41
ЗСУ вперше отримають від Німеччини шість багатоцільових гелікоптерів Sea King Mk41, необхідне оснащення і запасні частини до них, повідомило міноборони ФРН. Українські військові пройдуть відповідний курс навчання.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Далекобійні ракети ATACMS
ATACMS - це оперативно-тактичний балістичний ракетний комплекс виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ці ракети можуть нести як унітарні боєголовки, так і касетні елементи ураження. ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Як повідомляється, Київ отримав базову версію ATACMS - MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка здатна уражати цілі в діапазоні від 25 до 165 кілометрів.
Фото: U.S. Army/Avalon/Photoshot/picture alliance
Бойовий танк Leopard 2A6
Німецький Leopard 2A6 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, двома кулеметами, один з них працює в парі з гарматою, другий розрахований на враження цілей у повітрі. На танку можна встановити ПТРК. Екіпаж - чотири особи. Вага з повним боєкомплектом становить понад 60 тонн, швидкість - до 72 км/год, потужність - 12-циліндровий дизельний двигун - 1500 к.с., бак - 1160 літрів.
Фото: Martin Meissner/AP Photo/picture alliance
Бойова машина піхоти Marder
БМП Marder Україна отримує від Німеччини. Місткість БМП - 10 осіб. Озброєння - швидкострільна автоматична 20-мм гармата й спарений з нею кулемет калібру 7,62 мм. На башті можуть встановлюватися ПТРК Milan та гранатомети. Для захисту бійців від зброї масового ураження БМП оснащена вентиляційною системою. БМП здатна долати водні перешкоди завглибшки до двох мерів.
Фото: BeckerBredel/IMAGO
БМП М2 Bradley
M2 Bradley - головна американська БМП. Вона поєднує хороший захист, потужне озброєння й дуже хорошу систему спостереження й керування вогнем, яка включає режим зі швидкого пошуку й ураження цілей командиром. Завдяки цій системі та далекобійному протитанковому ракетному комплексу TOW ця БМП вважається дуже серйозним протитанковим засобом. Перша партія відправлена в Україну в січні 2023 року.
Фото: Baderkhan Ahmad/AP Photo/picture alliance
Зенітна самохідна установка Gepard
Перші німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard прибули до України ще в серпні 2022 року. САУ Gepard здатна вражати цілі, що летять на висоті до трьох кілометрів, на дистанції до чотирьох кілометрів. Комплекс має дві швидкісні гармати Oerlicon KDA калібру 35 мм швейцарського виробництва й два радари, які розпізнають ціль на відстані 15 кілометрів.
Фото: Thomas Imo/photothek/IMAGO
Бойовий танк Challenger 2
Танки Challenger 2, що їх Україна отримала від Великобританії, оснащено 120-мм нарізною гарматою, боєкомплектом - 52 снаряди. Дальність стрільби - до дев'яти кілометрів. На танку встановлено два кулемети. Challenger 2 - один з найважчих танків з вагою до 75 тонн. До корми підвішуються баки зі запасним пальним. На танку встановлені дизельні двигуни потужністю 1200 к.с., запас пробігу - 450 км.
Фото: Tomasz Waszczuk/PAP/epa/dpa/picture alliance
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
Перший комплекс IRIS-T SLM Німеччина передала Україні в жовтні 2022 року. Три будуть надійдуть у 2023 році. Це одна з найсучасніших систем ППО. Її можна використовувати для захисту від крилатих ракет, безпілотників, літаків і гвинтокрилів, що перебувають на висоті до 20 км й на відстані до 40 км. Бундесвер поки що не має на озброєнні цієї системи ППО. IRIS-T SLM коштує близько 145 мільйонів євро.
Фото: Diehl Defence
Головний бойовий танк США M1A2 Abrams
Танки Abrams, що їх Україна отримала від США, оснащені гладкоствольною 120-мм гарматою, двома 7,62-мм кулеметами та 12,7-мм кулеметом. На бортах башти встановлені гранатомети. Танк оснащено газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с.. Швидкість - 72 км/год по асфальту й 48 км по бездоріжжю. Обсяг баку для пального - майже дві тонни.
Фото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Буксирована гаубиця М777
Розроблену у Великобританії гаубицю калібру 155 міліметрів було взято на озброєння у 2005 році, а її перше бойове застосування відбулося у війні в Афганістані. Може стріляти керованими снарядами, ефективна дальність стрільби сягає 40 кілометрів. В інтенсивному режимі може зробити до п'яти пострілів за хвилину. Вперше про постачання М777 Україні було оголошено в квітні 2022 року.
Фото: U.S. Air Force/ZUMAPRESS/picture alliance
Танки Т-72
Наймасовіший танк другого покоління було взято на озброєння в Радянському Союзі у 1973 році. Лише в СРСР та Росії було вироблено понад 30 тисяч цих танків. Різні їхні модифікації випускалися у Югославії, Польщі, Чехословаччині, Індії. Досі використовується арміями чотирьох десятків держав. Від початку війни Україна отримала від Польщі, Словенії та Чехії кілька сотень танків Т-72.
Фото: Jaroslav Ozana/CTK/dpa/picture alliance
Реактивна система залпового вогню БМ-21
Взята на озброєння в СРСР у 1963 році й використовується досі. Залп - 40 снарядів, найбільша дальність стрільби - 42 кілометри. РСЗВ стоїть на озброєнні кількох десятків країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У квітні 2022 року стало відомо про те, що Польща передала Україні 20 таких систем.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Зенітно-ракетний комплекс С-300
Поставлений на бойове чергування в СРСР 1979 року зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300 здатний вражати балістичні та аеродинамічні цілі на різних висотах та на дальності до 200 кілометрів. Призначений для захисту великих промислових та адміністративних об'єктів, військових баз та пунктів управління. У квітні 2022 року про постачання С-300 Україні заявила Словаччина.
Фото: picture alliance/Russian Look/V. Savitsky
Самонавідні ракети класу "повітря-земля" Brimstone
Розроблені для британських ВПС високотехнологічні ракети Brimstone було взято на озброєння у 2005 році. Активна радіолокаційна головка самонаведення дозволяє з великою точністю вражати цілі, що рухаються, а тандемний принцип устрою бойової частини ефективний проти сучасних типів броні. На фото - британський літак Eurofighter Typhoon із ракетами Brimstone.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Самохідна артилерійська установка PzH 2000
Німецька самохідна артилерійська установка (САУ) PzH 2000 є однією з найсучасніших САУ у світі, що поєднує в собі живучість, мобільність і високу скорострільність. У боєкомплекті 60 снарядів. Дальність вогню - до 50 кілометрів.
Фото: Philipp Schulze/picture alliance
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire
Модернізований варіант чехословацької версії радянської реактивної системи залпового вогню "Град". Може також використовуватися для дистанційного мінування місцевості. Забезпечена броньованою кабіною для захисту екіпажу та цифровою системою керування вогнем, що дає змогу зменшити час від виявлення цілі до її знищення. Понад 20 таких установок Чехія передала Україні в середині квітня 2022 року.
Фото: Jaap Arriens/NurPhoto/picture alliance
Самохідна артилерійська установка CAESAR
Самохідна артилерійська установка (САУ) CAESAR розроблена французькою компанією GIAT Industries. САУ CAESAR представляє собою 155-мм гармату-гаубицю, встановлену на вантажівці. Дальність вогню - до 42 км. САУ CAESAR здатна використовувати всі типи 155-мм снарядів НАТО. Самохідні артилерійські установки CAESAR застосовуються в Україні для відбиття російської агресії з весни 2022 року.
Фото: Sameer al-Doumy/AFP/Getty Images
Буксирована гаубиця FH70
Спільний проект ФРН, Великобританії та Італії. У порівнянні з М777 FH70 - застаріла артилерійська система, але завдяки автоматизованому завантаженню снарядів може робити постріли що 10 секунд. Максимальна ефективна дальність вогню близько 30 кілометрів. Досі перебуває на озброєнні армій Великобританії, Італії, ФРН та інших країн. Про передачу FH70 Україні оголосила Італія.
Фото: Morio Taga/dpa/picture alliance
Бойові безпілотники Switchblade
Узятий на озброєння у 2012 році баражувальний тактичний боєприпас Switchblade призначений для знищення живої сили та броньованих цілей. США обіцяли передати Україні понад 700 таких дронів. У травні 2022 року з'явилися перші свідчення використання Switchblade українськими військовими. Крім того, стало відомо про готовність США передати Києву 120 нових тактичних безпілотників Phoenix Ghost.
Фото: AeroVironment/abaca/picture alliance
Реактивна система залпового вогню HIMARS
Універсальна артилерійська система на базі автомобіля. Може використовувати шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS. Також може застосовуватися для запуску зенітних ракет. Використовувалася США в Афганістані та Сирії. Про початок постачання HIMARS в Україну США оголосили в квітні 2022 року.
Фото: Getty Images/J. Pix
Далекобійна ракета Storm Shadow
Storm Shadow - високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. Дальність ураження - приблизно 250 км. Ракета здатна нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів. Storm Shadow вважають особливо ефективними проти бункерів і логістики. За словами експертів, під Storm Shadow в Україні переобладнали винищувачі МіГ-29.