Слова, які змінюють світ - варшавська промова Джо Байдена
Бартош Дудек
Коментар
28 березня 2022 р.
На завершення своєї поїздки Європою президент США Джо Байден зупинився у Варшаві та виступив з промовою. Це були вражаючі, історичні слова. Слова, які надсилають чіткі сигнали, вважає Бартош Дудек.
Реклама
Це були історичні слова, котрі частково нагадували відому берлінську промову Джона Ф. Кеннеді, частково промову "Кров, піт і сльози", яку свого часу виголосив Вінстон Черчилль. Найважливіші слова були адресовані Володимиру Путіну: вільний світ тримається разом. Імперські плани Росії зазнають провалу. Україна має право на свободу та суверенітет. Рішення Кремля розпочати війну в перспективі зруйнує російську економіку й позбавить росіян майбутнього.
Президент США, перебуваючи в Польщі, зробив на адресу російського керівництва також чітке застереження: взаємопідтримка всередині НАТО є "святим обов'язком", і за потреби США захищатимуть кожен сантиметр території НАТО. Ці слова, проголошені на тлі відбудованого Варшавського палацу, який було зруйновано 1939 року і який став символом варварської війни, мали також для Польщі, яка приймала американського президента, велике значення.
Промова Байдена містила й зворушливі моменти. Як-от, наприклад, цей, коли він розповідав про маленьку українську дівчинку, яку він кілька годин до того зустрів у Варшаві. Ця дитина-біженка запитала його, що буде з її татом, який пішов на війну. Запитання, відповіді на яке не мав навіть наймогутніший політик світу. Також ця відверта людяність та співчуття роблять із Джо Байдена лідера вільного світу.
Реклама
Свобода не може бути задарма
Байден так само, як і тодішній прем'єр-міністр Черчилль у своїй промові, виголошеній 1940 року в нижній палаті парламенту Великобританії, не обіцяв швидкої та легкої перемоги над темними силами тиранії. Ні, це триватиме довго, й заплатити доведеться високу ціну. "Freedom ist not free" - мир не є задарма: це гасло на вашингтонському пам'ятнику полеглим у корейській війні є складовою американської ДНК. При цьому важливо наголосити, що й Німеччина повинна бути готовою залишити свою зону комфорту.
Промова Байдена була сповнена похвали на адресу польських господарів. Поляки та полячки широко відкрили свої серця для біженців з України - це великий жест гуманності, наголосив він. Але не обійшлося й без критики в напрямку правоконсервативного уряду у Варшаві. Байден чітко наголосив на важливості для демократії свободи преси. "Тут кожен має виконати свої домашнє завдання". Очевидно, це був натяк на плани Варшави витіснити з медіаландшафту американського мовника TVN, який критично налаштований до уряду. Відповідний закон вдалося зупинити в останню хвилину завдяки вето польського президента Анджея Дуди.
Сильний підхід: надихнути мужністю
Байден розпочав і закінчив свою промову сильною цитатою - кращої для поляків годі було й придумати. Це були слова польського папи Івана Павла ІІ, які той вимовив на початку свого понтифікату в 1978 році: "Не бійтеся!". Тоді ці слова надихнули, особливо в Польщі, рух спротиву проти вірних Москві комуністичних можновладців. Врешті-решт диктатуру вдалося подолати.
Відтоді минуло 44 роки, і в промові Байдена можна помітити той самий підхід: надихнути мужністю, а кінець тиранії оголосити як мету. "Свобода за допомогою світла опанує темряву".
Чи змінять слова Байдена світ, як свого часу це зробили слова Івана Павла ІІ?
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.
Українська учителька продовжує онлайн-уроки попри війну
00:59
Як львівський вокзал зустрічає біженців
До Львова щодня приїжджають сотні евакуйованих. Біля залізничного вокзалу облаштували пункти обігріву, на місці працюють волонтери. Про будні львівського вокзалу під час війни - у фотогалереї DW.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Львів - головний перевалочний пункт
Від самого початку російського вторгнення Львів став головним перевалочним пунктом для сотень тисяч біженців з охоплених війною регіонів України. А львівський вокзал - головними воротами для них.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Людський потік
У перші два тижні війні львівський вокзал приймав в середньому по 40 тисяч пасажирів щодня. На третьому тижні потік трохи зменшився, втім з відкриттям гуманітарних коридорів з узятих в облогу міст, таких як Маріуполь, - знову поновився.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Волонтерський центр
Біля вокзалу розташований один з кількох пунктів допомоги, що координуються військовою адміністрацією Львівщини. Склад, де збирають та розподіляють "гуманітарку", знаходиться навпроти входу до головного вокзалу.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Підбадьорити людей
Керівник волонтерського пункту представляється просто "Вова зі Львова". "В нас був певний досвід організації, тому з першого дня ми якось зв'язалися з адміністрацією та відкрили тут перший пункт допомоги. Координуємо волонтерські групи, біженців та допомогу для них. А головне - намагаємося якось підбадьорити людей".
Фото: Ihor Burdyga/DW
Речі першої необхідності
Потреби пункту вже звичні для багатьох гуманітраних центрів війни: вода, консерви, крупи, ліки першої необхідності, засоби гігієни, підгузки. Все це збирають на складі просто на площі перед вокзалом, а потім перерозподіляють між пунктами біженців.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Польські консерви для харків'ян
Частину допомоги перерозподіляють просто на пероні. На цьому фото група волонтерів щойно зустріла невеличкий вантаж консервів з пасажирського потягу з Польщі та готується переправити його до Харкова через Полтаву.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Пункти обігріву
Державна служба з надзвичайних ситуацій забезпечує роботу пунктів обігріву на вокзалі. Нині тут чергують співробітники відомчого львівського університету. На фото: Адріан (л) та Женя завершують своє 12-годинне чергування.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Зігрітися вночі
Вночі біля пунктів обігріву збирається чимало безпритульних або тих, хто чекають тут на продовження подорожі - далі на захід.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Польові кухні
Найвеселіший настрій на привокзальній площі при польових кухнях. Тут їх працює одразу п'ять - організовані українським товариством Червоного Хреста, польським Червоним Хрестом, Caritas чи то просто гуртом ентузіастів з котлами, які приїхали із Закарпаття.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Суп з куркою
"Зупка бандерівська, унікальна, з української курки, ще вчора бігала, сама до вас у суп просилась", - жартома зазивають до свого котлопункту закарпатці, зберігаючи почуття гумору навіть у найскрутніші часи.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Нехитрі розваги для малечі
8-річний Назар з Вознесеньска Миколаївської області під вечір стрибає на батуті на дитячому майданчику біля вокзалу. "Ми цілу добу сюди їхали якоюсь електричкою. Хай хоч ноги розімне", - каже його мама.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Дороги, маршрути, евакуація...
З намету біля головного входу до вокзалу майже без зупину лунають оголошення. "Просто зараз готовий до відправлення автобус на Турин, Італія. 60 вільних місць, пріоритет для жінок з дітьми. Це безкоштовно, підходьте", - зазиває Андрій.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Допомога волонтерів
Загалом на львівському вокзалі протягом доби в різні зміни працює близько сотні волонтерів: кухарів, медпрацівників, робітників складу, та й тих, хто здатен просто провести та зорієнтувати новоприбулих на незнайомій локації.
Фото: Ihor Burdyga/DW
"Все буде добре"
12 березня з імпровізованим концертом на львівському вокзалі виступив фронтмен гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакрачук. Він заспівав нову пісню про Львів, а під фінал виступу пообіцяв присутнім, що "Все буде добре".
Фото: Ihor Burdyga/DW
Музика на вокзалі
Музика на вокзалі долинає з різних куточків. Деякі біженці встигли прихопити зі собою лише музичні інструменти.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Найпопулярніший маршрут
Напрямок "На Польщу" веде до п'ятого перону. Звідси п'ять разів на добу відходить найпопулярніший рейс - потяг Львів–Перемишль.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Вокзальна каса
Всі евакуаційні поїзди "Укрзалізниці" з перших днів війни були безкоштовими. Згодом перевізник оголосив, що повертає платний проїзд неевакуаційними поїздами, а також закордонними рейсами. При цьому евакуаційні поїзди внутрішнього сполучення та міжміські електрички залишаться безкоштовними і надалі.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Порожні поїзди на Київ
Бажаючих повертатись до столиці Києва поки що небагато. У вагоні вечірнього швидкісного потягу "Інтерсіті" зайнято всього три місця.
Фото: Ihor Burdyga/DW
У пошуках даху над головою
Від початку війни до Львівської області приїхало майже 210 тисяч переселенців з охоплених війною регіонів. Скільки їх оселилося в області в приватному порядку - підрахувати ніхто не береться, втім орендувати квартиру у Львові останні два тижні майже неможливо.