Жодного виведення військ США з Німеччини не буде? Все схоже на те. Обидві палати Конгресу США - Сенат і Палата представників - блокують оголошені з помпою плани президента США Дональда Трампа щодо різкого скорочення американського військового контингенту у ФРН.
Та останнє слово ще не сказано, адже Трамп може накласти вето на проєкт оборонного бюджету, який не передбачає виведення американських військових з Німеччини. На посаді, однак, йому ще не довго залишатися, а від такого кроку ще від самого початку застерігали військові аналітики різних мастей.
Покарання німців
Так чи інакше, Трамп цілком відкрито говорив, що це рішення німцям у покарання. Він знову закидав Німеччині занизькі витрати на оборону. У манері, притаманній деспотові, він додавав, що може ще й передумати, якщо канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) нарешті ширше відкриє гаманець.
Чимало оглядачів розгледіли в оголошенні про часткове виведення американського контингенту й своєрідну помсту, адже Меркель показово відповіла відмовою на запрошення відвідати саміт G-7, що проходив улітку у Вашингтоні. Щонайпізніше вже на цьому етапі Меркель з Трампом не було про що говорити. Та й йому самому це вже стало очевидним.
Уряд ФРН не коментує
Показовою в історії з виведенням військових, передусім з німецької перспективи, була й реакція уряду, а точніше її повна відсутність. Кілька сухих слів про прикрість такого рішення від політиків другого ешелону та й годі? Мовляв, почекаємо. Вочевидь, аж так серйозно ці спустошливі плани виведення американських військ німці ніколи не сприймали.
Зрештою, вони і тоді, і тепер знають, що понад 34 тисячі розквартированих у ФРН американських військових є стратегічно важливими для США. Це база для операцій на Близькому Сході і в Африці. Як і з багатьох інших питань, підхід німців до цієї ідеї Трампа був наступним: ставимо все на те, щоб його не переобрали і сподіваємося на кращі часи. Принаймні перше з двох вже здійснилося.
Читайте також: Коментар: Трамп карає Німеччину за непослух
Очікувана критика з боку адміністрації Байдена
Навіть, якщо американських військових ніхто і нікуди не виводитиме, усе ж це ще не означає, що німцям не варто задуматися над тим, як забезпечувати далі власну безпеку. Дебати про це ведуться вже багато років, але фактом залишається те, що видатки на оборону у ФРН і надалі не дотягують до двох відсотків ВВП, як про це було домовлено 2014-го року на саміті НАТО в Уельсі. Слід очікувати, що й нова американська адміністрація продовжить критикувати за це Німеччину, хоч і спокійнішим тоном, але цілком дохідливо.
Наскільки напрочуд скутою була реакція на дикувату погрозу Трампа, таким же розмитим є і підхід німців до питання про те, хто дбатиме про нашу безпеку, і що ми самі для цього можемо зробити. Без сумніву, це спадщина повоєнного періоду, адже за безпеку ФРН завжди відповідали інші - західні союзники у Другій світовій війні. І німців це задовольняло.
Опитування, проведене одночасно з тим, коли Трамп оголосив про початок акції помсти проти канцлерки, підтверджує саме такий розмитий підхід: 47 відсотків опитаних висловилися за зменшення американського контингенту, чверть виступила навіть за повне виведення і лише майже третина підтримувала збереження нинішнього контингенту.
Читайте також: Як Дональд Трамп змінив світову політику
Дискусії про безпеку знову відсуваються
Є така думка, мовляв, через 75 років після завершення війни в Німеччині більше не має залишитися жодного американського солдата. Коли накази про удари з безпілотників у всьому світі віддаються з Німеччини, але німецький уряд про це нічого не знає, це теж можна справедливо критикувати.
Та все ж, якогось плану чи ідеї, як Німеччині, найкраще у союзі з багатьма іншими європейськими державами, самій забезпечити свою безпеку, немає. Такого плану чи ідеї досі так і не з'явилося. І це навіть не говорячи про те, чи взагалі у німецькому суспільстві підтримали б ідею мілітаризації.
Тож американські військові залишаються на місцях, а федеральна земля Рейнланд-Пфальц може зітхнути з полегшенням, бо американська присутність там - це насамперед важливий економічний фактор. Злого дядьку у Білому домі не переобрали. Та, на жаль, одним із наслідків цього є й те, що дискусії про оборонну політику Німеччини тепер знову стихнуть. А це не вирішення проблеми.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.