1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Візит канцлера ФРН Шольца до США завершився провалом

8 лютого 2022 р.

Він прибув з порожніми руками та говорив такою мовою, яку в США майже ніхто не розуміє. У Вашингтоні канцлеру ФРН не вдалось переконати своїх критиків, вважає Міхаела Кюфнер.

Олаф Шольц (л) і Джо Байден Фото: Anna Moneymaker/Getty Images

"Я обіцяю вам, що ми будемо здатні це зробити", - заявив американський президент Джо Байден на спільній пресконференції з канцлером ФРН Олафом Шольцем (Olaf Scholz). На увазі він мав - "покінчити" з газогоном "Північний потік-2" у разі, якщо Росія ще раз порушить цілісність кордону України. Так каже супердержава, яка певна у своєму партнерові. Адже "покінчити", власне, має Німеччина - саме туди прокладено газогін з Росії.

Канцлер хоча б не заперечує. І цього має вистачити. Оскільки Шольц не може наважитись говорити про "Північний потік-2" уголос. Замість цього він використовує формулювання, яких за 62 дні його перебування на посаді канцлера ФРН уже наслухалися оглядачі: у разі вторгнення Росії в Україну "розглядатимуться всі опції". І Росія заплатить за це "велику ціну". Навіть розмите посилення його погроз тим, "що наслідки можуть бути жорсткішими" за ті, яких очікує Москва, не допомагає. Тут таких висловів ніхто не розуміє.

Кореспондентка DW у Вашингтоні Міхаела КюфнерФото: DW

Читайте також: Візит Шольца до США: чи затьмарить його конфлікт навколо України?

Неблискучий виступ

#woistScholz - #деШольц? - таким хештегом Німеччина проводжала канцлера до Вашингтона. Адже останніми тижнями Шольца практично не було чути. І от - замість блискучого виступу "лідера ЄС", до якого можна зателефонувати, коли треба поговорити з Європою, на пресконференції у Вашингтоні канцлера продовжують шукати.

Перед його прибуттям до США головним було питання, чи можна на Шольца покластися? Саме тому президент Байден засипав свого гостя словами про те, що "він не сумнівається" в "абсолютній надійності" Німеччини та Шольца. Утім, це навряд чи допоможе стримати американську критику німецького канцлера.

Адже Шольц навіть про це не сказав, він не залишив американцям жодної цитати, хоч і говорив англійською. У нього навіть відсутні декларації на кшталт того, що Німеччина гарантує цінності, які Європа поділяє з Америкою. Пафос - це не про нього, однак річ у тому, що Шольц не зробив США подарунка, як належало би гостеві.

А за нинішніх обставин це б не завадило. Уже тижнями різноманітні експерти сурмлять у ранкових, обідніх та вечірніх програмах, що Берлін знову ухиляється від складних тем і замість зброї постачає Україні шоломи та польові госпіталі.  

Читайте також: Чому Німеччина відмовляється постачати Україні зброю

Слідами попередниці

Те, що Шольц - як і більшість німців - прагне забезпечити мир у Європі шляхом дипломатії, відомо давно. Однак Америка не заперечує проти "встановлення" миру й військовим шляхом. Тож заява Німеччини про те, що вона спрямує 350 військовослужбовців до Литви для посилання присутності НАТО у країні, тут навряд чи допоможе. 

Якщо коротко: Шольц говорить дипломатичною мовою, яку складно перекласти на американську, не кажучи вже про мову впливових американських політиків у Конгресі. Байден також відчуває тиск звідти, а канцлер Шольц ще й вимушений захищатися від свого попередника та однопартійця Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder), якого саме обирають у раду директорів російського газового монополіста "Газпрому" і який, власне, і дав хід "Північним потокам". 

Ще варто додати: коли Шольц і Байден спілкувались у Вашингтоні, перед камерами у Москві стояли президенти Франції та Росії Еммануель Макрон і Володимир Путін. Російський лідер заявив, що незабаром телефонуватиме з Макроном ще раз. Тож ниточки для врегулювання найнебезпечнішої конфронтації з Росією з часів "холодної війни" цілком можуть опинитися в руках Парижа. Сліди, які залишила Анґела Меркель (Аngela Merkel), саме зараз переоцінюються.  

Читайте також: Макрон бачить шанс для дипломатії у конфлікті навколо України

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW