Візит прем'єрів до Києва - явна солідарність з Україною
Бартош Дудек
Коментар
16 березня 2022 р.
Прем'єр-міністри Польщі, Чехії та Словенії відвідали Київ, аби висловити солідарність з Україною. Це - свідчення мужності і має величезну символічну силу, вважає Бартош Дудек.
Реклама
Це було 12 серпня 2008 року, коли російські війська підходили до Тбілісі. У столиці Грузії несподівано з'явилася делегація з п'ятьох глав держав - президентів Польщі, Литви, Латвії, Естонії та України.
Тоді президент Польщі Лех Качинський виступив із промовою від імені делегації на одній із центральних площ Тбілісі. "Наш сусід показав свою справжню суть. Саме Росія хоче підкорити собі сусідні країни. Ми кажемо "ні!" цьому!" Тоді ж він застеріг: "Сьогодні Грузія, завтра Україна, післязавтра країни Балтії, а потім, можливо, моя країна, Польща!".
Реклама
Пророцтво справдилося
14 років по тому перша частина цього похмурого пророцтва збулася. Путінська Росія вторглася в Україну й апокаліптичні кадри зруйнованих міст, убитих мирних жителів, мільйонів біженців облетіли весь світ. Російська армія стоїть під Києвом. А всі ми з жахом спостерігаємо за цим.
Саме в цей момент до Києва прибуває делегація глав урядів Польщі, Чехії та Словенії. Прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького супроводжує його офіційний заступник Ярослав Качинський, брат-близнюк Леха Качинського. Це - чистої води символізм! Це робиться для того, щоб надіслати сигнал західному світу: "Ми мали рацію. Ви не хотіли слухати нас. Сьогодні ми єдиним фронтом стоїмо на боці України".
Політику та стиль правління Ярослава Качинського та його соратників можна критикувати. Але цього дня 15 березня 2022 року він та його колеги опинилися у потрібний час у потрібному місці. І вони, як ніхто інший, уособили цінності, що є беззаперечними для всього Заходу: право на свободу, самовизначення, територіальну цілісність. Вони проявили сміливість і підбадьорили мужністю. Українці ніколи цього не забудуть.
Однак тут напрошується запитання: хіба у вільному світі знайшлося тільки четверо лідерів, готових вийти зі своїх індивідуальних зон комфорту і попри ризик засвідчити західні цінності? Де ж тоді французьке головування у Раді ЄС, де очільники Європейської Ради та Європейської Комісії?
Або де зараз політики Німеччини, яка десятиліттями годувала російську військову машину своїми мільярдами в обмін на енергоресурси, і які тепер змушені відхрещуватися від звинувачень - до речі, цілком справедливих - що на їхніх руках кров українських жінок та дітей?
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.
Війна в Україні - 15.03.2022
Двадцятий день. Фотохроніка війни в Україні.
Фото: SARAH MEYSSONNIER/REUTERS
Літня жінка - жителька однієї з обстріляних житлових багатоповерхівок у Києві, 15 березня. Знищені обстрілами житлові будинки, розбомблені українські міста, біженки з дітьми та акція протесту на російському телебаченні - фотографії часів війни Росії проти України.
Фото: Felipe Dana/AP Photo/picture alliance
Рятувальники гасять пожежу після обстрілу в житловому будинку в Києві, 15 березня.
Фото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance
Квартира в київському будинку, який був обстріляний російськими військами 14 березня.
Фото: Alejandro Martinez/AA/picture alliance
Мер Києва Віталій Кличко біля обстріляного військами РФ житлового будинку в Києві, 14 березня.
Фото: Pavel Nemecek/CTK/picture alliance
Ранок після обстрілу військами РФ житлових будинків у Києві, 15 березня. Увечері цього дня починається довга 35-годинна комендантська година - до 17 березня.
Фото: Maxym Marusenko/NurPhoto/picture alliance
Столиця України тримає оборону. Один з блокпостів, 14 березня.
Фото: Felipe Dana/AP/picture alliance
Російські війська також продовжують бомбардувати й обстрілювати інші українські міста. Цю світлину зроблено у Харкові 14 березня.
Фото: Pavel Dorogoy/AP Photo/picture alliance
Зруйнований бомбардуваннями та обстрілами житловий будинок у центрі Харкова, 14 березня.
Фото: Andrea Carrubba/AA/picture alliance
Палають обстріляні житлові будинки у Маріуполі, 14 березня. За даними міської влади, у місті вже загинули більше двох тисяч мирних жителів.
Фото: Azov Battalion/AP/picture alliance
Фотографія з Донецька. РФ заявила, що 14 березня тут вдарила українська ракета і загинули 20 людей. За даними ж українського міноборони, ракета, яка вдарила по Донецьку вранці 14 березня, була російською.
"Зупиніть війну. Не вірте пропаганді. Тут вам брешуть". Акція протесту редакторки Марини Овсянникової під час випуску новин російського Першого каналу 14 березня викликала активну реакцію в соцмережах - від підтримки до тверджень, що така акція не могла відбутися в прямому ефірі.
Фото: Axel Heimken/dpa/picture alliance
Плакат в Лубнах Полтавської області
Фото: Ukrinform/ABACA/picture alliance
Швачки в майстерні у Львові перейшли на виготовлення українських прапорів і сумок для наборів надання першої медичної допомоги.
Фото: Bernat Armangue/AP Photo/picture alliance
КПП Медика на кордоні з Польщею. Від початку масштабного наступу військ РФ Україну залишили вже понад три мільйони біженців. Про це 15 березня повідомила Міжнародна організація з міграції (МОМ).
Фото: Abdulhamid Hosbas/AA/picture alliance
Ще одна світлина з польського села Медика. За даними ООН, майже половина українських біженців - діти.
Фото: James Arthur Gekiere/BELGA/dpa/picture alliance
Автобус на українсько-румунському кордоні. "В середньому за останні 20 днів в Україні ставали біженцями понад 70 тисяч дітей на день", - заявив представник Міжнародної організації з міграції Пол Діллон.
Фото: Zivilisten /AP/dpa/picture alliance
Берлінський тиждень моди, 15 березня. На подіумі - колекція німецької дизайнерки Ані Гокель. Сукню у кольорах українського прапора демонструє українська танцівниця Наталія Овчарова, котра стала біженкою війни.