ЄС має консолідуватися на тлі нафтового ембарго РФ
Александра фон Намен
Коментар
31 травня 2022 р.
У Євросоюзі домовилися про введення нафтового ембарго проти Росії. Крок, який після тижнів суперечок дещо запізнився, і який показав тріщини в європейській єдності, вважає Александра фон Намен.
Реклама
"Я нікого з вас не звинувачую. У всьому, що відбувається, винна виключно російська держава". Президент України Володимир Зеленський надзвичайно м'яко розпочав своє відеозвернення до глав держав і урядів ЄС у Брюсселі. Звернення, в якому, однак, він дав зрозуміти, скільки поставлено на карту для його країни.
Від часу останнього, п'ятого пакету санкцій ЄС, продовжив Зеленський, було вбито 74 дитини. Російська армія перетворила численні лікарні та школи на руїни. То чому, запитав Зеленський на саміті ЄС у Брюсселі, "чому Росія все ще може заробляти майже мільярд євро на день, продаючи енергоносії?"
Так, чому? Тижнями європейці сперечалися про нафтове ембарго проти Росії. Здавалося, що єдність, яку спільнота продемонструвала в перші тижні війни, вичерпалася. Натомість Європа грає у соромну "відкладену партію".
Очевидно, Єврокомісія підготувалася недостатньо. Її представники діяли невміло. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), яку багато хто називав сильним лідером у Європі в часи війни, часом була змушена сором'язливо визнавати, що до прориву ще далеко.
Орбан переможцем залишає поле битви
І симпатик Путіна Віктор Орбан скористався нагодою, щоб показати себе як щирого борця за інтереси своєї країни. Звичайно, на кону тут стоїть питання енергетичної безпеки його країни. Але йшлося також про кошти ЄС, яких Угорщина - через дефіцит в країні демократії - справедливо недорахується.
Те, що глави держав і урядів зараз в принципі змогли врегулювати суперечку - добре для України та ЄС. Навіть пом'якшене нафтове ембарго, ймовірно, вплине на Володимира Путіна та його режим. Німеччина та Польща також заявили, що повністю утримаються від імпорту російської нафти не пізніше кінця року. За словами дипломатів, ці заходи торкнуться 90 відсотків усіх поставок російської нафти до ЄС. Це приблизно кілька сотень мільйонів євро на день, які не поповнюватимуть воєнну касу Путіна.
Європа має взяти себе в руки
Але не все так добре. Попри домовленість європейська єдність дала перші тріщини. Те, що країни ЄС можуть незабаром взятися ще й за поставки газу з Росії, зараз виглядає абсолютно малоймовірним. При цьому на кону стоїть дуже багато.
Європа має взяти себе в руки. В іншому разі Росія використає нашу слабкість та нацьковуватиме європейців одне на одного. Нідерландцям уже перекривають газ. Данія, судячи з усього, на черзі. Болгарія, Польща та Фінляндія вже зараз більше не отримують поставок з Росії.
Існує велике побоювання, що наші суспільства більше не погоджуватимуться з нинішньою політикою, якщо ціни надалі зростатимуть, а інфляція з'їдатиме наші заощадження. Коли ми на власній шкурі відчуємо, що таке війна в Європі. Політики всіх мастей цього бояться. Вони хочуть знову перемогти на виборах. Вони дали клятву захищати інтереси своєї країни.
Реклама
Страх перед кінцем солідарності
Але чому вони так падають духом? Вони мусять знайти силу, аби повести своїх громадян за собою. На кону стоїть дуже багато. Не в останню чергу питання, чи Путін виграє цей етап війни та відчує достатньо натхнення рано чи пізно напасти й на інші частини України, передусім знову на Київ. ЄС не є військовою силою, але він є великою торговою силою. Він має використати цей козир, поки не пізно.
Європа повинна продемонструвати силу, адже Путін сприймає лише владу як аргумент, наголосив український президент Володимир Зеленський у своїй промові на адресу саміту в Брюсселі. Внутрішні сварки в ЄС лише надихнуть Росію чинити ще більший тиск на Європу.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і DW загалом.
Війна Росії проти України очима карикатуристів
Війна Росії проти України приголомшила весь світ. Карикатуристи з різних країн не залишилися байдужими до подій, взявшись за пензель та олівець.
Кому війна, а кому мати рідна
Смерть тримає на руках немовля Путіна і його вигодовує. Італійський карикатурист Паоло Ломбарді натякає, що війна підшукала собі ідеальну всиновлену дитину в особі російського президента. М'ясні мухи довколо вже очікують своїх наступних жертв.
"Навігатори"
Смерть за кермом, диявол вивчає дорожню карту. Ця "команда мрії" веде Путіна прямо до третьої світової війни. В очах уже палає вогонь. Нідерландець Т'єрд Роярдс трактує поточну ситуацію як безвихідь. Чи можна ще перепрограмувати навігаційну систему?
Еволюція зброї
Можна було б припустити, що людство за тисячоліття еволюціонувало до такого рівня, що могло б жити у мирі. Однак, з точки зору узбецького художника Махмуда Ешонкулова, розвинувся не інтелект, а лише якість озброєнь. Неандертальці розмахували палицею з камінюкою в бою, а нині солдат оснащений високотехнологічною і високоточною зброєю.
Сучасний арсенал зброї
Війни більше не ведуться лише за допомогою звичайної зброї, пропаганда на всіх фронтах також є частиною боїв. Незалежно від того, чи це Twitter, Facebook або Instagram: кубинец Мігель Моралес вважає, що соціальні мережі є чудовим способом поширення фейкових новин. Негативний бік у тому, що поширювані у соцмережах твердження не завжди піддаються сумніву.
Голодна Росія
Як і Україна, Литва до проголошення незалежності у 1990 році, була частиною колишнього Радянського Союзу. Але колишні "братні республіки" знають, що таке Росія. Не лише карикатурист Казіс Кестутіс Шяулітіс побоюється, що путінська жага до влади пошириться й на інші країни.
Ні війні!
Афганці з власного болісного досвіду знають, що таке війна. У своїй карикатурі Шахід Атікулла надихнувся роботою норвезького художника Едварда Мунка. 1893 року той створив картину "Крик": у сучасному контексті відчайдушний крик слід розуміти як реакцію на розбомблені міста України.
Перспектива майбутнього
Ця карикатура румунського митця Мар'яна Аврамеску на перший погляд теж викликає асоціації з відомим художником, а саме - з нідерландцем М.К. Ешером. Він малював предмети, які суперечать будь-якій логіці і неможливі з точки зору візуальної перспективи. Здавалося, що й Україна не має перспектив з огляду на перевагу Росії, але українці переконали світ у зворотному.
Ні війні!
Відтоді, як російська армія вторглася в Україну, люди по всьому світу протестують проти цієї жорстокої загарбницької війни. Безрезультатно, вважає турчанка Менекше Джем. Мирні активісти не справляють ніякого враження ні на деспотів, ні на смерть. Це вже не раз доводила історія.
Краще з НАТО
Довгий час Україна близько трималася "братнього" російського народу. Але самостійність країни більше не вписувалась у світогляд Путіна, який розглядає її як частину Російської імперії. Митця Амера з Об'єднаних Арабських Еміратів не дивує, що маленька Україна жадібно дивиться у бік НАТО. Але Росія не хоче дозволити їй здійснити це бажання.
Глобальна загроза
З точки зору танзанійського карикатуриста Попи, у цій війні йдеться не лише про Україну, а й про претензії на глобальну владу. Росія за втручання Заходу погрожує йому ядерною війною. Сполучені Штати не особливо вражені, адже можуть негайно завдати удару у відповідь. У всьому світі панує побоювання, що хтось справді може натиснути на червону кнопку.
Спроби переговорів з Путіним
Дипломати західних країн намагаються зробити все, щоб посадити президента РФ за стіл переговорів. Довгий стіл Путіна, за яким він тримає на відстані своїх іноземних відвідувачів, викликав тривогу у всьому світі. З точки зору німецького карикатуриста Аґостіно Тале (Agostino Tale), переговори з самозакоханим Путіним марні, бо він хоче знищити Україну.
"Доктор Октопутін"
У своїх переговорах із Заходом у російського президента є вагомі аргументи: багато європейських країн залежать від російського газу та нафти. "Доктор Октопутін", як його бачить художник Родріго з Макао/Китаю, як восьминіг управляє довгими трубами. Незважаючи на всі санкції, Німеччина та інші країни все ще отримують енергію від Росії, і отже, фінансують воєнний бюджет Путіна.
Біженці першого класу?
Українці масово тікають від війни, а Європа зустрічає їх з відкритими обіймами. На кордонах їх пропускають без зайвих процедур. Незважаючи на всю симпатію до біженців, філіппінський карикатурист Зах задається питанням, чи немає тут подвійних стандартів, і чи не те, що вони білі, забезпечує їм вільний в'їзд? Адже зазвичай Європейський Союз тримає кордони закритими.
Китайські вагання
Протягом багатьох років Австралія відчувала загрозу з боку Китаю, який прагне домінувати в південній частині Тихого океану і неодноразово сигналізував про намір поглинути Тайвань. На малюнку карикатуриста Броельмана, панда уважно стежить за тим, чи не вдавиться російський ведмідь українським медом і чи не прожене його бджолина сім'я. Якщо ні, він міг би спробувати щастя й в іншому горщику...