Комісія ООН: військові РФ катували українців до смерті
Аліна Коломієць | Олександра Іванова
26 вересня 2023 р.
У деяких випадках російські військові застосовували тортури з такою жорстокістю, що призводили до смерті жертви, йдеться в доповіді Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні.
Реклама
Російські військові широко і систематично застосовували тортури в районах, які тривалий час перебували під російською окупацією, а саме в Херсонській і Запорізькій областях. Такі висновки містяться в доповіді Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні, представленій у понеділок, 25 вересня.
Як вказує голова комісії Ерік Месе, основними об'єктами катувань стали особи, яких обвинувачували в інформуванні на користь українських Збройних сил: "Комісія встановила, що тортури, здебільшого, застосовували в різних місцях тримання під вартою, які контролюються російською владою. Аналогічні методи катувань застосовувалися в різних місцях тримання під вартою під час допитів, які були в основному спрямовані на отримання інформації від жертв".
Сексуальне насильство та наслідки війни для дітей
Окрім того, комісія виявила, що в Херсонській області російські військові ґвалтували та чинили сексуальне насильство щодо жінок віком від 19 до 83 років, нерідко разом із погрозами або вчиненням інших порушень. Часто членів сім'ї тримали в сусідній кімнаті, змушуючи їх тим самим чути скоєне, йдеться в доповіді.
Окремо комісія порушує питання про "руйнівні наслідки" війни для дітей. Вказується, що експерти продовжують розслідувати випадки вивезення до РФ з України несупроводжуваних неповнолітніх осіб. Однак через недостатню ясність і прозорість щодо повного масштабу, обставин і категорій переданих дітей процес їхнього повернення на батьківщину може бути ускладненим, наголошують автори.
"Комісія також стурбована твердженнями про геноцид в Україні, - наголошується далі в доповіді. - Наприклад, деяка риторика, що передається російськими державними та іншими засобами масової інформації, може являти собою підбурювання до геноциду. Комісія продовжує свої розслідування з цих питань".
Робота Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні
У березні 2023 року Рада з прав людини ООН розглянула детальну письмову доповідь Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні, представлену наприкінці її першого мандата, і продовжила цей мандат іще на рік.
Наразі комісія проводить глибші розслідування щодо незаконних нападів із застосуванням зброї вибухової дії, нападів, що завдають шкоди цивільному населенню, тортур, сексуального та гендерного насильства, а також нападів на енергетичну інфраструктуру в Україні.
Як зазначено в доповіді, Комісія занепокоєна масштабами і серйозністю порушень і злочинів, скоєних в Україні російськими збройними силами, і наголошує на необхідності притягнення винних до відповідальності. Також вона нагадує і про необхідність того, щоб українська влада оперативно і ретельно розслідувала незначну кількість випадків порушень з боку своїх же військових.
Місто-герой Ірпінь - територія запеклих боїв часів оборони Києва
Ірпінь - місто-супутник Києва - взяв на себе один з головних ударів під час оборони столиці України. Згодом Ірпеню було присвоєну почесну відзнаку "місто-герой України". Як це місто виглядає нині - у фоторепортажі DW.
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Знаменитий міст
Підірваний українським військом міст через річку Ірпінь стримував російських загарбників від вторгнення в Київ. Саме під ним ховалися ірпінці під час евакуації, рятуючись від ворожого наступу. Наразі поруч з руїнами мосту обладнана тимчасова переправа. Пошкоджена ділянка мосту буде розібрана й замінена на нову.
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Розбитий транспорт
Власники приватного автотранспорту були змушені залишати свої авто на під'їзді до зруйнованого мосту через Ірпінь і далі іти пішки. Зараз міська влада вивезла кинуті авто на територію міста й запрошує мешканців, що повертаються, їх забирати. Натомість на чимало машин, що лишилися припарковані у дворах житлових будинків, чекала сумна доля.
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Тут був "Комфортний дім"
Затишні квартири в курортному місті, чисте повітря соснового лісу неподалік мегаполіса, європейський рівень життя за меншу ціну - такими були привабливі перспективи для більшості людей, що купували житло в Ірпені. Прихід російських загарбників перетворив все це на смертельну небезпеку та руїну. На фото: реклама продажу квартир в новозбудованому ірпінському житловому комплексі "Комфортний дім".
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
А тут була перукарня
У середині квітня міська влада Ірпеня звітувала про часткове відновлення електроструму та водопостачання в багатьох районах міста. Але наразі тиск у водогонах доставляє воду лише до третіх поверхів. Один з місцевих підприємців анонсував поновлення роботи першої після звільнення міста кав'ярні. Але ця перукарня у ЖК "Новоірпінські липки" навряд чи знову запрацює.
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Відновленню не підлягає
За оцінками інвестиційної ради Ірпеня, після заподіяних вуличними боями масштабних руйнувань відбудова житлового фонду та міської інфраструктури потребує близько одного мільярда доларів. До міста почали навідуватися перші біженці, щоби оцінити стан свого житла та іншого майна. Цей чоловік на фото сказав, що вже не сподівається на відновлення квартири в цьому будинку.
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Мінус три чверті домівок
За даними супутникового центру ООН Unosat, станом на 31 березня, російські військові під час окупації міста пошкодили в Ірпені щонайменше 1060 об'єктів житлової та соціальної інфраструктури. Це складає 71 відсоток території міста. 115 з них цілком зруйновані, 698 значно пошкоджені, 187 пошкоджені частково. Серед іншого, окупанти обстріляли чотири навчальні заклади та три заклади охорони здоров'я.
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Три тижні гуманітарної катастрофи
Рятувальники евакуювали з Ірпеня більшість дітей, жінок та осіб похилого віку. Решта цивільних залишилася без електрики й опалення, без зв'язку. Вони були змушені терпіти нестачу харчів і води. За їхніми свідченнями, росіяни не дозволяли людям виходити з домівок та бомбосховищ, обстрілювали будинки різними видами зброї. На фото: спалений окупантами популярний в Ірпені торговельний центр "Жираф".
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
На лінії вогню
Цей будинок - перша споруда Ірпеня з боку заїзду в місто з Бучі, звідки росіяни почали атакувати першого дня повномасштабної фази війни проти України 24 лютого. Саме тут окупантів зупинили сили місцевої тероборони. За словами українських військових, російському війську не вдалося захопити весь Ірпінь. До остаточного звільнення міста 28 березня тут тривали запеклі вуличні бої.
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Моя хата скраю
Мешканець крайнього житлового будинку Ірпеня на вулиці Соборній, Григорій, вперше приїхав оглянути свій згорілий під час обстрілів будинок. Тут жили три сім'ї: Григорій з дружиною і донькою, а також родини двох його небожів. На третій день спроб прориву оборони Ірпеня росіянами зайнявся дах, після чого згоріла вся споруда. "Отакий він, "рускій мір", - гірко підсумував чоловік побачене.
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Три дні в льоху
Обстріли свого будинку Григорій відчув ще 24 лютого близько півдня. Всі три сім'ї переховувалися в цьому підвалі сараю на території їхньої садиби, сказав чоловік. А коли 27 лютого хата згоріла, всі відійшли в бомбосховище на території міського водоканалу, де залишалися до евакуації з міста 3 березня.
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Без житла й майна
"З перших пострілів вся наша хата здригалася, зі стелі попадали всі люстри. А пожежа знищила й хату, і все, що в ній було. Я тут останні 20 років будував, купував все для комфорту моєї жінки-інваліда, а тепер ми лишилися ні з чим", - каже Григорій. Позад нього - заіржавілі рештки холодильника і побутової техніки, якою була обладнана кухня.
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Здаватися ніхто не став
Дружина Григорія, Людмила, не могла вгамувати сліз під час огляду згорілої хати. Водночас вона категорично відкинула припущення про те, що в разі добровільної здачі росіянам її родина могла би уникнути загрози їхньому життю та руйнувань оселі. "Кому здаватися? Росіянам? Та мій чоловік і досі рветься в тероборону. Я б і сама воювати пішла, якби ноги могли ходити!", - заявила літня жінка.