В Україні набирає обертів новий "касетний скандал" з приводу так званих "нових плівок Міндіча" - низки розмов, нібито записаних детективами Національного антикорупційного бюро (НАБУ) під час стеження за другом і бізнес-партнером президента Володимира Зеленського Тимуром Міндічем та його оточенням. Місяці спостережень минулої осені призвели до гучного викриття - НАБУ звинуватила співвласника "Студії Квартал 95" у керівництві злочинною організацією, що збагачувалась на корупційних оборудках в енергетиці й відмиванні грошей.

Окрім Міндіча, який завчасно виїхав до Ізраїлю, слідство назвало ще сімох ймовірних членів угрупування. Останнім ще в середині лютого заарештували ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка - він досі лишається під вартою, не спроможний зібрати чималу заставу у 200 мільйонів гривень. Відтоді НАБУ та САП не тішили громадськість новинами "Міндічгейту" - розслідування триває, детективи збирають докази проти вже оголошених підозрюваних та шукають нових, вивчаючи прослушку та вилучені під час обшуків документи. Що ж стало приводом для нового витоку, і які він матиме наслідки?

Голосом чи текстом?

Взагалі-то оприлюднені матеріали не можна назвати "плівками". Адже йдеться не про оригінальні аудіозаписи прослуховувань, а про текстові розшифровки. Минулого тижня їх озвучили в Youtube керівник команди розслідувань "Української правди" Михайло Ткач, а також народні депутати Ярослав Железняк (фракція "Голос") та Олексій Гончаренко ("Європейська солідарність").

Справжніх аудіозаписів у розслідуванні "Міндічгейту" досі оприлюднили не так вже й багато - не більше трьох десятків коротких уривків розмов між підозрюваними. На них НАБУ приховує імена за псевдонімами, аби не наразитись на закиди у порушенні презумпції невинуватості. Усього ж в рамках справи детективи зібрали понад тисячу годин аудіо, запевняло бюро минулого листопада. Ті з них, що доводять вину обвинувачених, програватимуть вже під час розгляду справи по суті.

Очікувано, на записах співрозмовники не обговорюють прямим текстом хабарі чи вимагання, людині поза контекстом подекуди непросто зрозуміти предмет деяких розмов чи навіть розібрати слова. Попри це, цитати з них на кшталт "Че Геварі красиві купюри шкода віддавати", "двушка на Москву пішла" та "не хочеться підозру получать" швидко розібрали на меми. Чи не найбільше вражала буденність, з якою голоси на записах обговорювали носіння мільйонів доларів у пакетах чи без жодних на те повноважень відмовлялись від будівництва захисних споруд для енергооб'єктів.

Під час розгляду клопотань про арешти підозрюваних прокурори САП наводили вже не уривки, а розширені стенограми сотень розмов, записаних переважно у січні-жовтні 2025 року. На них виконавчий директор "Енергоатому" Дмитро Басов та адвокат міністра енергетики Ігор Миронюк ділили готівку, нібито отриману від одного з підрядників НАЕК. Власник косметологічної клініки Олександр Цукерман вчив співробітників конвертаційного центру криптошифруванню, ті готували стоси готівки для віцепрем'єра Олексія Чернишова, Чернишов ґречно дякував. Над всією цією схемою височів Карлсон чи то пак Тімур Міндіч - під дахом багатоповерхівки біля Маріїнського парку він керував багатовекторним бізнесом, обирав кандидатів в уряд, домовлявся про аудієнції у президента.

Читайте також: Алі Баба, Че Гевара та семеро розбійників, або "Міндічгейт" у деталях 

Розмова з міністром

1 грудня 2025 року ВАКС заочно заарештував Тимура Міндіча на два місяці. Під час засідання з'ясувалось: окрім керівництва злочинною організацією і відмивання грошей, НАБУ і САП інкримінують бізнесменові "незаконний вплив" на ексміністра оборони Рустема Умєрова. 

Докази цього впливу суд розглядав у закритому режимі, начебто захищаючи військову таємницю. Однак з тексту підозри випливало: бізнесмен лобіював перед міністром інтереси приватного постачальника бронежилетів, які через невідповідність вимогам контракту відмовлявся приймати Держоператор тилу. 8 липня 2025 року, приймаючи міністра оборони у себе вдома, Міндіч, за версією слідства, умовляв його прийняти бронежилети. Як випливало із документа, міністр не пристав на вмовляння, і контракт зрештою було розірвано.

Якщо вірити новим витокам, того літнього ранку Умєров все ж таки набирав очільника ДОТ Арсена Жумаділова щодо жилетів. Однак Умєров та Міндіч знайшли час, щоб обговорити ще низку важливих питань.

Частина розмови стосувалась компанії Fire Point - найбільшого постачальника далекобійних дронів Силам оборони, чий стрімкий злет вже давно намагаються пояснити чиєюсь високою протекцією. Одразу помітно, що Міндіч говорить про цей бізнес, як про свій - так само, як і про постачальника бронежилетів, - хоча раніше і він сам, і представники компанії неодноразово заперечували будь-який зв'язок.

Ба більше, Міндіч просить міністра про допомогу - мовляв, компанія інвестувала усі попередні доходи у розробку балістичних ракет і тепер потерпає без кешу. Разом вони обговорюють варіанти: кредит від державного банку під новий контракт чи 70-відсоткову передоплату.  "Ну, ракет на 5-6 мільярдів - це забагато, брат", - зазначає Умєров, згідно з процитованими стенограмами.

І тут же дає поради щодо виходу компанії на ринок США чи навіть публічне розміщення акцій на біржі. Міндіч натомість покладає надію на інвесторів з ОАЕ - ті, мовляв, хочуть купити третину Fire Point за 600 (імовірно, мільйонів доларів). Половина суми має піти на розширення бізнесу, а половину отримають нинішні власники. 

Подібні перемовини щодо купівлі зіркового українського виробника торік справді вів еміратський оборонний холдинг EDGE Group. Однак Антимонопольний комітет України в січні не погодив його заявку, повідомляв на початку року український Forbes, відтоді про майбутнє угоди нічого не відомо.

А тоді, на початку минулого липня, під Рустемом Умєровим уже хиталось крісло - з Міндічем він обговорював ймовірне призначення послом у США та перспективи на посту міністра оборони Дениса Шмигаля чи Михайла Федорова. "З ким тобі буде зручно?" - питає Умєров. "Тільки з тобою", - віддано відповідає бізнесмен.

Читайте також: Засновники Fire Point про дрони, "Фламінго" і розробку балістики 

Записи не визнають

Далі Міндіч обговорює із Сергієм Шефіром політику, а з пані на ім'я Наталі - будівництво маєтку в Козині. Точніше його консервацію, оскільки Міндіч побоювався, що перша корупційна підозра віцепрем'єру Олексію Чернишову приверне до спільного з ним проєкту зайву увагу. Примітно, що аудіозапис цієї розмови НАБУ публікувало ще минулого листопада. Однак, вірогідно, не повністю - на стенограмі, процитованій "УП", Міндіч і Наталі згадують: два маєтки у котеджному містечку, які належать таким собі Андрію і Вові. Чи не йдеться про Єрмака і Зеленського, задається питанням Михайло Ткач?

Іншу процитовану ним важливу розмову підозрюваний в організації "пральні" Олександр Цукерман нібито мав 9 травня 2025 року з Василем Веселим - багатопрофільним бізнесменом, який окрім іншого на той час обіймав посаду радника наглядової ради націоналізованого "Сенс Банку". Судячи з коментарів НАБУ, Цукерман і Веселий періодично зідзвонюються з різними людьми та обговорюють кандидатів до цієї наглядової ради. "В усій цій тусовці з дев'яти має бути п'ять чи шість наших членів", - пояснює Василь Веселий, згідно із зацитованою розшифровкою запису. Примітно, що за 40 днів після цієї розмови Кабінет Міністрів оголосив новий склад наглядової ради "Сенс Банку" з дев'яти членів, шістьох з яких згадували бізнесмени у цій розмові.

За минулий тиждень жоден зі згаданих на цитованих стенограмах громадян не підтвердив їх автентичність. "У матеріалах справи, які передавалися стороні захисту, відсутні як самі записи, так і їхні стенограми, що наразі поширюються... Це ставить під сумнів їхнє походження, законність отримання та обставини потрапляння до третіх осіб", - заявив зокрема адвокат Тімура Міндіча Андрій Костенок. З Ярославом Железняком Міндіч збирається дистанційно судитись про захист честі та гідності.

Секретар РНБО Рустем Умєров, якого НАБУ ще минулого року допитувало про розмови з Міндічем і не висунуло жодних підозр, наразі уникає прямих розмов про оприлюднені записи. Їх автентичність та релевантність спочатку мають встановити правоохоронці, зазначають у його пресслужбі. Водночас розмови про залучення іноземних інвесторів в українську оборонну галузь там назвали "нормальною міждержавною роботою".

Натомість у Fire Point публікацію розмови між Міндічем та Умєровим назвали "черговою публічною дискредитацією", що "дуже негативно" впливає на репутацію товариства та можливості виконання держконтрактів. Соцмережами та Telegram-каналами останній тиждень ширяться однакові пости на захист компанії, а її директор Єгор Скалига вимагає від НАБУ розслідувати походження записів або їх підробок. Будь-який зв'язок із Тимуром Міндічем Fire Point і надалі заперечує.

Читайте також: "Сигізмунд" з офшорів: що з'ясувала НАБУ про роль ексміністра Галущенка у "Міндічгейті"

Джерела у колах 

Достовірність прочитаних депутатами та "Українською правдою" розмов і досі нічим не підтверджена - ніхто з них досі не оприлюднив бодай фрагменту на підтвердження того, що цитує саме офіційний "протокол оперативно-технічних заходів", тобто процесуальний документ із розшифровками аудіозаписів прослуховування. Натомість усі троє посилаються на різні анонімні джерела, які нібито передали їм ці матеріали.

Так, Ярослав Железняк, який називає себе заявником по кількох епізодах, що розслідувались у рамках "Міндічгейту", стверджує, що отримав невідомо ким скомпільований файл на 1400 сторінок. Депутат, відомий лояльним ставленням до НАБУ і САП, наполегливо повторював, що "формат файлу не виглядає, наче це від них". Після "певних маніпуляцій" він нібито виявив у метаданих ім'я автора - Петро Бойко. Адвокат з таким ім'ям та прізвищем захищає одного з підозрюваних у "Міндічгейті" - головбуха "пральні" Ігоря Фурсенка, натякав Железняк. Бойко у відповідь обізвав його брехуном у Facebook.

Михайло Ткач взагалі стверджував, що витік нібито стався "з метою дискредитувати НАБУ і САП", хоча водночас і запевняв, що процитовані ним матеріали вже давно були розкриті стороні захисту, а сам він отримав їх "від джерел у політичних колах". "Верифікація відбувалася", - коротко відповів він на запитання "Суспільного" про перевірку оприлюдненої інформації.

На початку цього тижня на свою причетність до витоку натякнув Андрій Богдан - перший очільник Офісу Володимира Зеленського та багаторічний адвокат Ігоря Коломойського, який також мав з Міндічем дружні стосунки. Минулого тижня Рада нацбезпеки і оборони несподівано наклала на Богдана десятирічні санкції через нібито загрозу "національним інтересам, безпеці, суверенітету й територіальній цілісності України". Опальний адвокат нарікав, що потрапив у немилість саме через поширення серед журналістів скандальних стенограм. "Складна конструкція щодо опублікування корупційних розмов посадовців захована за юридичною фразою "за системну дискредитацію вищого керівництва держави". Тобто просто за критику влади, за правду, яку опублікували ті самі журналісти, які постійно й системно критикували мене", - заявив Богдан у відеозверненні на Facebook.

Читайте також: Санкції проти Богдана: від соратника до "загрози нацбезпеці" 

Перші наслідки

Хто б точно міг внести ясність у питання правдивості всіх процитованих за останні тижні розмов, так це НАБУ і САП. Однак правоохоронці ось уже другий тиждень відмовляються від коментарів. Не прийшли керівники відомств і на тематичні засідання тимчасових слідчих комісій (ТСК) парламенту, які цього тижня скликали депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко. У листі до Железняка Семен Кривонос та Олексій Клименко просили перенести засідання, оскільки "винесені питання потребують додаткового часу для підготовки відповідей". Через службові відрядження не з'явились на засідання Рустем Умєров та очільник Нацбанку Олексій Пишний.

У результаті на засіданні 5 травня Ярослав Железняк переважно допитував керівників "Сенс Банку" - ті заперечували істотний вплив Василя Веселого на управління структурою. Попри таку непевність, досі публікації розмов щодо наглядової ради мали найсерйозніші наслідки - Національний банк України анонсував позапланову перевірку установи, а глава наглядової ради Микола Гладищенко тимчасово відсторонився від виконання обов'язків. Ба більше, доля "Сенс Банку" стала темою розмови між президентом та прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко. "Що стосується "Сенс Банк", уже була визначена необхідність провести приватизацію цього банку, і не має бути жодних затримок у процесі приватизації: цього року банк повинен бути приватизований", - заявив глава держави, який водночас відмовляється від будь-яких коментарів щодо скандальних публікацій.

Олексій Гончаренко, який наступного дня проводив засідання власної ТСК, наголошував на персональній відповідальності президента. Перед його комісією 6 травня скаржились відсторонений через втрату громадянства мер Одеси Геннадій Труханов та Юрій Касьянов - військовослужбовець та виробник далекобійних дронів, які нібито були відтиснуті від держзакупівель через протекцію Fire Point.

Однак по-справжньому сенсаційними були свідчення Станіслава Броневецького - в минулому прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а нині адвоката. Восени 2024 року він звільнився з САП через незгоду з умовами угоди, яку слідство уклало в справі про приватизацію Одеського аеропорту, і відтоді запекло критикує керівництво антикорупційних органів.

Броневецький ще 24 квітня оприлюднив кілька уривків із розмови між Міндічем та Умєровим від 8 травня, які, за його словами, отримав від колишніх колег, що безпосередньо розслідують "Міндічгейт". Учасники слідчої групи вважають, що Семен Кривонос та Олексій Клименко свідомо гальмують "Мінідічгейт", переказував експрокурор.

У своїх свідченнях він згадував Олександра Синюка, колишнього заступника очільника САП Клименка, якого слідство раніше вважало причетним до зливу інформації про розслідування підозрюваним. Синюк звільнився з САП, однак внутрішнє розслідування не підтвердило його провину, запевняв раніше DW сам Клименко. Броневецький пригадував, що й сам раніше ловив Синюка на зливах, однак всередині САП цим справам ніколи не давали ходу. 

Керівництво НАБУ і САП має виступити на засіданнях парламентських слідчих комісій наступного тижня - 13 та 14 травня.