1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
КонфліктиАфганістан

Конфлікт Афганістану і Пакистану: в чому причина

Харун Джанджуа
17 жовтня 2025 р.

Після бойових зіткнень на кордоні Афганістану й Пакистану зростають побоювання щодо можливої великомасштабної війни між ними. Про причини конфлікту і шляхи його вирішення - у DW.

Пакистанський прикордонник на кордоні з Афганістаном, лютий 2023 року
Пакистанський прикордонник на кордоні з Афганістаном, лютий 2023 рокуФото: Wakil Kohsar/AFP

У віддаленому районі на кордоніПакистану і Афганістану 14 жовтня відбулися нові збройні зіткнення, повідомило агентство AP. Державні ЗМІ в Пакистані звинуватили афганських солдатів у "неспровокованому відкритті вогню", атака була відбита. Представники влади провінції Хост, що на сході Афганістану, підтвердили факт зіткнень, але не надали додаткових подробиць.

Минулими вихідними між армією Пакистану і підрозділами афганських талібів спалахнули запеклі бої, які стали найкривавішими з тих пір, як радикальний ісламський рух "Талібан" повернувся до влади в Кабулі в 2021 році. Як пакистанські офіційні особи, так і режим талібів в Афганістані заявляють, що противник зазнав важких втрат.

Представники "Талібану" розповіли 12 жовтня, що під часнічних операцій на кордонібуло вбито 58 пакистанських солдатів. В Ісламабаді визнають значно менші втрати, кажучи про 23 загиблих. Крім того, таліби стверджують, що захопили 25 пакистанських армійських постів.

Своєю чергою військові Пакистану стверджують, що під час зіткнень було вбито понад 200 афганських бійців. У Кабулі визнали загибель лише дев'яти своїх солдатів. Заяви обох сторін конфлікту не вдалося підтвердити з незалежних джерел. Доступ до прикордонного регіону суворо обмежений.

Чому спалахнули бої між військовими Пакистану і Афганістану?

Напруженість між країнами, які колись були союзниками, посилилася після того, як Ісламабад зажадав від Кабулу вжити заходів проти радикальної ісламістської бойової організації "Техрік-е Талібан Пакистан" (ТТП) (відомого також як пакистанські таліби), тісно пов'язаного з афганським "Талібаном".

ТТП прагне нав'язати жорстку інтерпретацію ісламу, особливо в пакистанській провінції Хайбер-Пахтунхва, що межує з Афганістаном. За даними Ісламабада, угруповання діє з афганської території абсолютно безкарно. Афганські таліби це заперечують. В останні роки бойовики ТТП посилили атаки на сили безпеки Пакистану.

Бійці "Талібану" на кордоні з Пакистаном, 12 жовтня 2025 рокуФото: Sanaullah Seiam/AFP

В опублікованій цього року доповіді ООН зазначено, що ТТП "отримує значну матеріально-технічну та оперативну підтримку від фактичної влади" - уряду талібів у Кабулі. Як передало агентство AFP з посиланням на представника армії Пакистану, з січня по 15 вересня в результаті атак бойовиків ТТП загинули понад 500 осіб, включаючи 311 пакистанських солдатів і 73 поліцейських.

Влада Пакистану звинуватила також і Індію в підтримці пакистанських талібів та інших повстанських угруповань, що здійснюється з метою дестабілізації ситуації в країні. Делі заперечує ці звинувачення і, в свою чергу, стверджує, що сам Ісламабад надає підтримку сепаратистським збройним угрупованням, які діють в контрольованій Індією частині Кашміру.

Читайте також: Як конфлікт у Кашмірі впливає на політику Індії та Пакистану

Крихка ситуація на афгано-пакистанському кордоні

Минулого тижня афганські таліби звинуватили Пакистан в авіаударах по Кабулу, а також по ринку на сході країни. Уряд Пакистану не підтвердив і не спростував інформацію про атаки, проте Ісламабад неодноразово повторював, що має право на самооборону на тлі наростаючої транскордонної бойової активності.

Влада Афганістану повідомила, що завдала ударів по пакистанських військах пізно ввечері в суботу у відповідь на авіаудари пакистанців по Кабулу. Майкл Кугельман, вашингтонський аналітик з питань Південної Азії, в інтерв'ю DW зазначив, що останні зіткнення між Пакистаном і Афганістаном викликані нездатністю Ісламабада стримати антипакистанський тероризм, що походить з території Афганістану.

"Незважаючи на спроби використовувати різні стратегії, включаючи переговори і обмежені бойові операції, в основному на території самого Пакистану, досягти успіху не вдалося", - констатує Кугельман. І додає, що "посилені контртерористичні операції" Пакистану щодо цілей на території Афганістану спровокували відповідь з боку Кабулу, що і призвело до ескалації конфлікту.

Торгівля між Афганістаном та Пакистаном припинена через закриття прикордонних переходів ІсламабадомФото: Shahid Shinwari/REUTERS

Хоча на даний момент бойові дії на кордоні значною мірою припинилися, ситуація залишається нестабільною, а напруженість - високою. Останні збройні сутички також призвели до припинення прикордонної торгівлі, оскільки Пакистан закрив пункти пропуску вздовж усього кордону. Це залишило безліч завантажених товарами автомобілів по обидва боки, розповів агентству Reuters представник пакистанських ділових кіл.

Чи посилять свої атаки пакистанські таліби?

Омар Самад, у минулому посол Афганістану в Канаді, нині старший науковий співробітник аналітичного центру Атлантична рада (Atlantic Council), у розмові з DW пояснив, що ворожість між двома сторонами може перерости в масштабне насильство і військові дії, що виходять за рамки нинішніх подій, що здатне завдати непоправної шкоди відносинам Кабулу та Ісламабаду. "Напруженість між вищим командуванням армії Пакистану і урядом талібів, який фактично керує Афганістаном, зростає вже упродовж двох років, частково через помилки, непорозуміння і погане управління", - зазначив колишній посол.

Майкл КугельманФото: C. David Owen Hawxhurst / WWICS

Майкл Кугельман, у свою чергу, попереджає, що одним із наслідків поточної кризи можуть стати відповідні атаки з боку "Техрік-е-Талібан Пакистан", "яка має серйозну присутність у Пакистані, незважаючи на те, що її основна база розташована в Афганістані". Кугельман також уточнив, що афганські таліби не є рівним суперником для пакистанської армії, хоча і здатні проводити операції на прикордонних постах: "Тому відповідні дії ТТП, можливо, за підтримки афганського "Талібану", залишаються однією з головних загроз для майбутнього Пакистану".

Імтіаз Гуль, експерт з питань безпеки та виконавчий директор Центру досліджень і стратегій безпеки в Ісламабаді, дотримується схожої думки. "Пакистан тепер зіткнеться зі зростаючою загрозою посилення бойової активності з боку ТТП, як ніколи раніше після зіткнень з Афганістаном. У нинішніх умовах пакистанцям необхідно посилювати контртерористичні операції та розвідувальні можливості для боротьби з цими загрозами та усунення тероризму", - сказав Гуль в інтерв'ю DW.

Час знижувати напруженість між Афганістаном і Пакистаном

Незважаючи на непрості відносини між Ісламабадом і Кабулом, сторони протягом минулого року робили спроби поліпшити їх. У травні Пакистан оголосив про намір зміцнити дипломатичні зв'язки з афганськими талібами і призначити посла в Кабул, хоча формально Ісламабад поки що не визнав уряд "Талібану". До того ж, ці дві сусідні країни пов'язані тісними історичними та культурними зв'язками.

Мільйони афганців, які покинули свою країну, зруйновану війною за останні 40 років, знайшли притулок у Пакистані. Але на тлі напруженості у відносинах з афганськими талібами Пакистан у 2023 році розпочав масштабну ініціативу з повернення на батьківщину приблизно чотирьох мільйонів афганців. Відтоді було депортовано понад 800 тисяч осіб, що стало ще одним джерелом конфронтації з владою в Кабулі.

Омар Самад з Атлантичної ради переконаний, що Афганістан і Пакистан повинні провести конструктивні переговори для вирішення актуальних проблем, а не вдаватися до войовничої риторики. "Незважаючи на браваду і зарозумілість, в обох країн є як вразливі місця, так і сильні сторони. Афганці майже нічого не втрачають перед обличчям переважної військової переваги Пакистану, тоді як Пакистан внутрішньо крихкий", - зазначив експерт. За його висловом, зараз час для прояву державного підходу, обережності та чесного діалогу: "Час для обману, порожніх слів і вихваляння минув".

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW